«Білий список» терміналів Starlink
2 лютого 2026 року набула чинності урядова постанова № 115, яка радикально змінила правила використання супутникового зв’язку Starlink в Україні. Відтепер усі термінали підлягають обов’язковій верифікації, а їхня робота буде обмежена технічними фільтрами.
Головною причиною посилення контролю стала загроза національній безпеці. Починаючи з грудня 2025 року, у медіа та звітах неодноразово з’являлися докази використання ворогом терміналів Starlink для керування ударними БПЛА.
Завдяки супутниковому зв’язку російські дрони отримували низку критичних переваг: стійкість до засобів радіоелектронної боротьби, підвищену маневреність із можливістю літати на наднизьких висотах та дальність керування оператором у режимі реального часу.
Для того, щоб термінал потрапив до «білого списку» та продовжував працювати, власники мають пройти процедуру ідентифікації. Уряд визначив різні канали подачі заявок:
- Для громадян. Кожна особа може верифікувати до 3 терміналів. Подати повідомлення можна через центри надання адміністративних послуг, відділення банків та поштового зв’язку (зокрема ініціатива реалізована завдяки кампаніям “Нова пошта” та “Укрпошта”). Важливо: під час подання повідомлення необхідно фізично пред’явити термінали для звірки даних (виняток – у разі реєстрації одного терміналу).
- Для бізнесу та організацій. Юридичні особи можуть використовувати до 10 терміналів (виняток — критично важливі підприємства, для яких ліміт не встановлено). Подати заявку можна через Портал Дія.
- Для Сил оборони. Верифікація зазначених терміналів здійснюється за спрощеною процедурою через окремий захищений канал у системі ситуаційної обізнаності DELTA.
Ключовий елемент — зміна логіки роботи самої мережі. Зокрема термінали, що увійшли до «білого списку», працюватимуть:
- у стаціонарному режимі (без руху);
- на низьких швидкостях під час руху.
Прийняте технічне рішення нівелює можливість використання терміналів Starlink на швидкісних ударних дронах чи літальних апаратах, що є критично важливим для захисту українського неба.
Президент оновив склад профільної Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю
10 лютого 2026 року Президент України Володимир Зеленський видав указ № 109/2026, яким затвердив новий склад Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Це рішення стало відправною точкою для запуску контрольованого експорту української зброї вперше з початку повномасштабного вторгнення.
Оновлення складу Комісії дозволило органу відновити роботу після восьми місяців простою. Вже у лютому відбулося перше засідання в новому складі, результати якого стали визначальними для оборонного сектору: українські підприємства отримали перші офіційні дозволи на експорт товарів військового призначення з лютого 2022 року.
До оновленого складу органу увійшли представники РНБО та Офісу Президента, Міноборони та Верховної Ради, спецслужб та розвідувальних органів, профільних центральних органів виконавчої влади.
Механізм експорту побудований на принципі пріоритетності потреб Сил оборони України, а позитивний висновок цієї комісії є обов’язковим етапом для отримання погодження від Державної служби експортного контролю України.
Саме на рівні Міжвідомчої комісії при РНБО відбувається координація між усіма силовими та державними структурами. Зазначений механізм покликаний забезпечити контрольований експорт лише тих товарів, які на даний момент є надлишковими для військових формувань або виробничі потужності яких значно перевищують поточні фінансові можливості держави щодо їх закупівлі.
Міноборони забере під свій контроль незавершені фортифікації
13 лютого 2026 року набрала чинності урядова постанова № 183, яка врегульовує проблемні питання щодо добудови незавершених захисних споруд.
Процес чітко регламентований за часом та передбачає:
- Звернення замовника. Якщо державний замовник не може завершити об’єкт будівництва, він надсилає до Міноборони обґрунтоване повідомлення із зазначенням інформації щодо проєктної, виконавчої документації, актів приймання виконаних будівельних робіт та надає довідку про вартість таких робіт і витрати.
- Міноборони має лише 10 днів, щоб надати згоду або аргументовану відмову.
- Після отримання згоди державний замовник проводить незалежну оцінку споруди та готує проєктну та виконавчу документацію для передачі.
- Протягом 20 днів Міноборони створює спеціальну комісію з фахівців у галузі будівництва, представників державного замовника та майбутнього балансоутримувача.
- Зазначена комісія протягом 10 днів визначає ступінь готовності споруди, складає перелік робіт, необхідних для завершення будівництва та оформляє акт приймання-передачі незавершеної будівництвом фортифікаційної споруди.
Новий механізм дозволить консолідувати будівництво та управління оборонними спорудами у віданні Міноборони. Зазначені дії покликані забезпечити безперервність та завершення будівництва на найбільш вразливих ділянках. Нагадаємо, що з січня 2025 року обов’язки з охорони, обслуговування та утримання всіх фортифікаційних споруд покладено на Державну спеціальну службу транспорту.
Уряд оновив Воєнно-медичну доктрину
28 лютого 2026 року набрала чинності урядова постанова № 247, яка затверджує нову редакцію Воєнно-медичної доктрини України. Попередня редакція Доктрини (жовтень 2018 року) орієнтувалася на умови локальних конфліктів. Новий документ адаптований під виклики воєнного стану в умовах повномасштабного вторгнення.
Вперше на рівні стратегічного документа зроблено акцент не лише на пацієнті, а й на безпеці медичного персоналу. Захист медиків під час евакуації та роботи в зоні бойових дій тепер є пріоритетним завданням держави.
Ключові новації Доктрини:
- Обов’язковість медичного планування. Відтепер аспекти медичного планування (надання медичної допомоги та проведення медичної евакуації) стають невід’ємною частиною будь-якої військової операції на всіх рівнях: від стратегічного до тактичного. Представники медичної служби зобов’язані брати участь у розробці планів бойових дій.
- Засади для встановлення чіткої ієрархії та розмежування повноважень. Документ ліквідує дублювання функцій, шляхом поділу обов’язків між Міноборони та Генеральним штабом; Командуванням Медичних сил ЗСУ; медслужбами різних родів військ та Міністерством охорони здоров’я.
- Масштабування цифрових рішень шляхом впровадження телемедицини, медичної логістики, управління медичною допомогою (підтримкою), евакуацією із застосування наземних та повітряних безпілотних та роботизованих систем, комплексів та апаратів тощо.
Хоча документ є базовим для Збройних Сил України, уряд рекомендує застосовувати його положення всім складовим сектору безпеки і оборони України для створення єдиного медичного простору, де кожен поранений військовослужбовець отримає допомогу за однаково високими стандартами.
Верховна Рада посилила соціальний захист родин загиблих та зниклих безвісти захисників
25 лютого 2026 року парламент підтримав у другому читанні законопроєкт № 13646 щодо соціального захисту військовослужбовців базової військової служби, членів їх сімей та інших питань.
Прийнятий закон остаточно закріплює суму одноразової грошової допомоги (ОГД) для родин загиблих та зниклих безвісти захисників на рівні 15 мільйонів гривень. Важливе уточнення стосується випадків, коли військовослужбовець певний час вважався зниклим безвісти. У такому разі:
- під час нарахування ОГД враховуються суми грошового забезпечення, які родина систематично отримувала з дня зникнення захисника;
- загальна сума виплат (отримане забезпечення + ОГД) за весь період не може перевищувати 15 мільйонів гривень.
Також прийнятий закон збільшує частки грошового забезпечення, яке виплачується рідним військовослужбовця у разі його полону (якщо немає особистого розпорядження про інший розподіл коштів).
- Як було – родини могли отримувати до 20% від грошового забезпечення.
- Як стало – частка виплат зросла до 50% від суми після здійснення всіх відрахувань.
Зазначені кошти виплачуються рівними частинами всім членам сім’ї, які мають на це право, за їхньою особистою заявою.
Прийняття зазначеного закону ставить крапку у тривалих дискусіях щодо несправедливості нарахувань для родин загиблих та зниклих безвісти захисників, встановлюючи єдиний стандарт для підтримки членів сімей.
Фото: Міністерство оборони України