Х-101 – високоточна керована ракета, яку вважають однією з найсучасніших на озброєнні в РФ. За словами аналітиків, вона має діапазон точності від п’яти до шести метрів, а траєкторія її польоту вимагає індивідуального планування від місця запуску до цілі. Росія наростила виробництво цього типу ракет у вісім разів – із 56 ракет у 2021 році до 420 в 2023 році.
Як пише британське видання Financial Times, у ракеті Х-101, якою Росія поцілила в «Охматдит», може бути понад 50 деталей західного виробництва. Наразі немає доказів того, що якісь великі постачальники порушили санкції, проте компоненти можуть перепродавати посередники із третіх країн, зазначає FT.
РФ не вперше атакує цивільні об’єкти України крилатими ракетами Х-101. Так, у серпні 2022 року росіяни поцілили у житловий комплекс в Одесі. Внаслідок цієї атаки загинули вісім людей. Експерти НАКО та IPHR вивчали обставини цієї та ще дев’яти масованих ракетних атак РФ, а також наявність західних комплектуючих у російській зброї у межах дослідження «Вчинення воєнних злочинів? Західні компоненти у війні Росії проти України».
Уже тоді, посилаючись на звіт RUSI (британського аналітичного центру, що спеціалізується на проблемах міжнародної безпеки та військової справи), НАКО наголошувала на тому, що в Х-101 є комплектуючі зі США, Нідерландів, Швейцарії та Тайваню. Це, наприклад, схеми, мікропроцесори, комутатори, пам’ять, генератори.
Інформація про наявність західних компонентів у російських ракетах вчергове підтвердилась у нашому звіті «Глобалізація, озброєна: Іноземні компоненти у зброї та обладнанні, які використовує російська армія».
Західні компоненти у російській зброї – це проблема системна. Попри міжнародні санкції та експортний контроль, вони продовжують потрапляти в РФ. І Росія готова платити будь-яку ціну за комплектуючі для своєї зброї, оскільки її залежність від сучасних західних технологій колосальна. Тому недостатньо впроваджувати санкції: необхідно ретельно стежити за їхнім дотриманням, відслідковувати ланцюги постачання, які використовує РФ, і постійно оновлювати санкційну політику, щоб вона залишалась ефективною.
«Західні партнери регулярно накладають санкції на все нові й нові компанії-посередники, які забезпечують РФ імпорт мікроелектроніки. Втім на одну засанкціоновану китайську компанію може зʼявитися три нових в Гонконгу, Таїланді чи Киргизстані. Відтак очевидно, що санкційна політика потребує нових рішень, які б зачіпали окремі галузі бізнесу та фінансові інституції в таких країнах-експортерах», – підсумовує старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська.
Фото: Охматдит
