Аналітичні матеріали

Мапа лінії зіткнення

Мапа лінії зіткнення станом на жовтень 2017 року, на якій зображені ключові населені пункти поблизу лінії зіткнення, деякі дороги, а також залізничні коридори, контрольні пункти в’їзду-виїзду та гуманітарно-логістичні центри.

Завантажити мапу у великому розмірі


Зацікавлені сторони у секторі оборони та безпеки України

Завантажити презентацію “Зацікавлені сторони у секторі оборони та безпеки України”


Антикорупційна система в Україні

Завантажити презентацію “Антикорупційна система в Україні”


Індекс сприйняття корупції-2016

Безкарність та недієве правосуддя тримають Україну на корупційному дні

У світовому Індексі сприйняття корупції (СРІ) за 2016 рік Україна отримала 29 балів зі 100 можливих. Це на 2 бали більше, ніж минулого року, але недостатньо для країни, влада якої назвала боротьбу з корупцією головним пріоритетом. Покращенню нашої позиції у світовому рейтингу сприяло просування антикорупційної реформи, проте відсутність дієвої судової системи та фактична безкарність корупціонерів не дає Україні зробити потужний ривок уперед і подолати 30-бальний бар’єр, що зветься «ганьбою для нації».

 У всесвітньому рейтингу СРІ Україна цього року посідає 131 місце зі 176 країн. Цю сходинку із показником 29 балів разом з нами розділили Казахстан, Росія, Непал та Іран.

 Найбільше балів Україні принесло дослідження World Justice Project Rule of Law Index, що враховується в побудові СРІ. Показник нашої держави в ньому виріс на +10 балів порівняно з минулими роками. Це пов’язано зі зменшенням використання службового становища в органах виконавчої влади (показник покращився на 14%), у поліції та збройних силах (показник покращився на 6%), але в судовій гілці влади ситуація залишилася такою ж, що і за часів режиму Януковича. Про цю саму проблему свідчить і дослідження World Competitiveness Yearbook, яке принесло цього року Україні +3 бали.

Велику роль громадянського суспільства у втіленні демократичних перетворень відзначає дослідження Freedom House Nations in Transit, цього року воно принесло Україні +4 бали. Підзвітність державних закупівель завдяки системі ProZorro, державне фінансування партій, перші розслідування НАБУ, участь громадськості в антикорупційних реформах – саме ці зміни експерти назвали найголовнішими. Найбільшими викликами дослідження визнало слабкість інституцій, які мають забезпечувати верховенство права, надмірну зарегульованість економіки та зосередження влади в руках олігархічних кланів.

 Негативними оцінками Україну нагородили дослідження World Economic Forum Executive Opinion Survey (-1 бал) та Economist Intelligence Unit Country Risk Ratings (-2 бали). Бізнес побачив значну корупцію при розподілі державних коштів, а судову систему визнав нездатною зашкодити цьому. Дійсно, унаслідок роботи систем ProZorro та Dozorro випадки порушень у закупівлях стали більш очевидними для бізнесу та громадськості порівняно з паперовими тендерами. Активне викриття таких тендерів за допомогою Dozorro може значно зменшити корупцію при закупівлях. Для того ж, щоб вирішити проблему безкарності в судах, необхідно зробити набагато більше.

Як прокоментував результати CPI-2016 виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин, саме проблеми безкарності та недієвої системи правосуддя не дають Україні здійснити прорив у подоланні корупції: «За останні роки Україна пройшла багато випробувань і досягла певних позитивних змін на рівні розкриття публічних фінансів, нетерпимості населення до корупції, нового антикорупційного законодавства. Але безкарність, яку досі відчувають корупціонери, зводить нанівець позитивні досягнення і не дає реформі відбутися. Відсутність результатів з повернення коштів режиму Януковича і його соратників – яскраве свідчення цього. Якщо не відбудеться реального очищення системи правосуддя, ми не зможемо розімкнути коло безкарності і перейти на якісно новий рівень. Покращення СРІ неможливе без прозорої, справедливої судової системи, яка буде надійною для інвесторів та бізнесу».

Тransparency International Україна пропонує такі п’ять кроків для того, щоб відбулися реальні антикорупційні зміни:

  1. Створити ефективну та дієву систему антикорупційного правосуддя із залученням іноземних спеціалістів як активних учасників процесу відбору суддів для цих судів. Це разом з ефективною роботою НАБУ та САП дозволить активізувати боротьбу з корупцією, зокрема гарантуватиме ефективність перевірки електронних декларацій.
  2. Максимально активізувати всі можливості для ефективного розслідування та доведення до суду справ фігурантів «санкційного списку Януковича». Важливо не лише добитися засудження, нехай і заочного, але й повернення викрадених коштів, як виведених за кордон, так і залишених в Україні. Це ж стосується і фактів корупції у чинній владі.
  3. Активно залучати бізнес, як український так і міжнародний, до встановлення нових прозорих правил взаємовідносин у трикутнику «суспільство – влада – бізнес». Методами дерегуляції, прогнозованості податкового законодавства, становлення реального верховенства права забезпечити стабільні умови для ведення бізнесу, змінити його ставлення до України.
  4. Провести аудит та знизити ступінь секретності в секторі безпеки та оборони за напрямками: статті державного бюджету, річні плани державних закупівель, інформація про проведення закупівель та укладені контракти.
  5. Налагодити системну комунікацію щодо антикорупційної реформи з суспільством та міжнародними партнерами на базі реальних фактів та досягнень, а не обіцянок. Чітко дотримуватися взятих на себе міжнародних зобов’язань.

Довідково: Індекс сприйняття корупції базується на незалежних опитуваннях, у яких беруть участь міжнародні фінансові та правозахисні експерти, у тому числі Світового банку, Freedom House, World Economic Forum тощо. Індекс є оцінкою від 0 (дуже високий рівень корупції) до 100 (украй низький рівень корупції). Повне дослідження доступне за посиланнями: www.ti-ukraine.org або www.transparency.org.

Ознайомитися із дослідженнями СРІ за попередні роки


Індекс антикорупційної політики в оборонному секторі (GDACI)

Індекс антикорупційної політики в оборонному секторі оцінює існування, дієвість та дотримання інституційного та неформального контролю за ризиками корупції в установах оборони та безпеки.

Корупційні ризики в країнах, де військова сфера розвивається найбільш швидкими темпами, загрожують національній безпеці

Транспаренсі Інтернешнл попереджає, що антикорупційна політика в оборонному секторі у країнах «Великої двадцятки» значно відстає від темпів економічного співробітництва

Більше половини країн “Великої двадцятки” не мають адекватної системи стримувань та противаг над їхніми військовими силами. Це ставить під загрозу міжнародну стабільність, згідно з даними новим Індексом антикорупційної політики в оборонному секторі від Transparency International.

Вісім країн “Великої двадцятки”, які оцінюють в індексі, отримали ступінь D або E, що означає “високий” або “дуже високий” ризик корупції в оборонній сфері. Але глобальні військові витрати найшвидше зростають саме в тих місцях, де державний нагляд над військовою сферою – найслабший. Китай, Саудівська Аравія та Бразилія продемонстрували найгірші показники серед країн “Великої двадцятки”, однак протягом останнього десятиліття вони збільшили витрати на оборону на 441 %%, 286% та 225% відповідно.

Кетрін Діксон, директор Програми оборони та безпеки “Трансперенсі Інтернешнл”, сказала:

“Дії “Великої двадцятки” мають непропорційний вплив на глобальну безпеку. Разом вони несуть відповідальність за переважну більшість світових витрат на оборону, а також за виробництво і торгівлю більшою частиною руйнівної зброї в світі. Їх роль у міжнародних інтервенціях безпосередньо впливає на життя мільйонів людей у ​​всьому світі”.

“Якщо розглядати обсяги сектору як визначальний фактор відповідальності, то ці країни мають бути готовими встановити найвищі стандарти підзвітності та прозорості в обороні”.

Країни «Великої двадцятки» займають 82% загальних витрат на оборону, але більша частина цих витрат знаходиться під грифом «таємно». Лише у семи країнах “двадцятки” існує суттєвий нагляд над оборонним бюджетом.

Витрати на оборону «Великої двадцятки» швидко зростають – на 55,7% у період з 2004 по 2014 рік. Але при цьому немає спільного розуміння того, як правильно керувати цією потужною силою. З огляду на те, що військові витрати у світі постійно зростають, “Трансперенсі Інтернешнл” закликає найвпливовіші країни світу закрити прогалини у підзвітності та прозорості в управлінні оборонними витратами.

До складу «Великої двадцятки» входять 16 із 20 найбільших експортерів зброї (включно із державами-членами ЄС). Також G20 становить 92% світового експорту зброї, але експорт зброї підлягає обговоренню у парламенті тільки в 11 країнах з двадцяти. У жодній країні контроль експорту не є достатньо надійним для того, щоб отримати найвищий бал.

Тільки Китай нараховує близько 30% найбільш засекречених витрат у світі (йдеться про витрати, які не підлягають перевірці з боку суспільства чи парламенту). У теорії, оборонну політику контролює Загально-китайські Збори Народних Представників (Парламент КНР), але на практиці Конгрес США отримує більше інформації про військові спроможності та оборонні бюджети Китаю.

У Саудівській Аравії високопоставлені принци керують потужними оборонними відомствами та використовують це, щоб забезпечити патронаж своїм клієнтам.

У Бразилії “дуже високі” корупційні ризики спричинені значною автономією військової сфери. Бразилія – 4-й найбільший експортер легкого озброєння, однак оцінка виявила повну відсутність ефективного нагляду над експортом зброї. Один із прикладів цього – те, що зброя опинилася в таких місцях, як Бахрейн, і використовувалася проти мітингувальників за демократичні цінності.

В цілому лише Великобританія отримала найкращі оцінки – завдяки потужним, незалежним механізмам нагляду. Франція отримала найнижчий рейтинг серед країн “Великої сімки”: ризики для операцій отримали оцінку «дуже високі», попри те, що країна розміщує понад 10 000 військовослужбовців у міжнародних миротворчих та стабілізаційних місіях.

США отримали категорію Б. Хоча системи оцінили як відносно сильні, в доповіді зазначено, що міністерство оборони США не змогло здійснити повний аудит фінансової звітності, а слабкий контроль з боку Конгресу створює корупційні ризики.

Примітка для редакторів:

Індекс антикорупційної політики в оборонному секторі (GDACI) оцінює існування, дієвість та дотримання інституційного та неформального контролю за ризиками корупції в установах оборони та безпеки. Команда експертів Transparency International зібрала докази з найрізноманітніших джерел та провела інтерв’ю за 77 показниками, щоб надати урядам детальну оцінку цілісності їхніх оборонних інституцій. У звіті “Азіатсько-Тихоокеанський регіон 2015 року” наведено дані про показники ризику у країнах, отримані на основі цих даних, і проаналізовано тенденції у регіоні. У доповіді вийшла після аналогічних звітів щодо Близького Сходу та Північної Африки, опублікованих 29 жовтня 2015 року. Наступні звіти, що базуються на індексі 2015 року, будуть стосуватися Африки, країн НАТО, країн «Великої двадцятки» та нестабільних країн.

Переглянути інтерактивну мапу:

Відсортувати компанії за КАТЕГОРІЯМИ та АЛФАВІТОМ


Місія можлива: зовнішній нагляд та антикорупція у нестабільних державах

Корупція та відсутність безпеки посилюють одна одну в умовах конфлікту. Часто конфлікт послаблює державні інституції та зміщує баланс очікувань та стимулів, укорінюючи корупцію, підриваючи розвиток спроможностей держави та провокуючи чергові випадки безкарності. Внаслідок цього суспільство відчуває злість і не відчуває важливісті свого голосу. Така ситуація особливо згубна, коли вона стосується інституцій безпеки і оборони, які таким чином перетворються із захисників на зрадників. Це ставить під загрозу безпеку людей, сповільнює розвиток і може поглиблювати конфлікт.

Download