2 квітня 2021

47 000 військовослужбовців у черзі на отримання житла [1] або 54 мільярди гривень, необхідних для закриття цієї черги [2] та – саме так можна оцінити один із найбільших викликів, що стоїть нині перед Міністерством оборони України. Про це свідчать дані нещодавно опублікованого звіту Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони «Корупція у сфері міністерства оборони: типові ризики та рекомендації».

Ще у 1991 році Україна перейняла практику Радянського Союзу, взявши на себе обов’язки із забезпечення житлом своїх військовослужбовців, вислуга років яких становила 20 і більше років.

За останні два десятиріччя від практики видавати житло військовим у порядку черги відмовились всі країни колишнього Союзу, крім України, Таджикистану і Туркменістану. Решта, включно з Російською Федерацією, знайшли більш ефективні способи вирішення даного питання.

Втім обіцянки, які Україна як держава вже озвучила, необхідно виконувати. Зокрема, коли їх дали тим, хто ризикував і ризикує своїм життям заради безпеки власної країни. То чому ж квартирна черга військовослужбовців в Україні по суті «застрягла на місці» і майже не рухається?

Серед ключових проблем – брак прозорості та підзвітності Міноборони, а відтак і високі корупційні ризики.

Лише у 2016-2017 роках на будівництво та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України з державного бюджету було виділено 1,2 мільярдів гривень. З цих грошей понад 600 мільйонів гривень були використані неефективно або, по-простому, незаконно присвоєні. Ще понад 32 мільйонів гривень імовірно були присвоєні. Це дані Рахункової палати [3] .

Двоє із 17 міністрів оборони, які займали посаду із 1999 року – Дмитро Саламатін і Павло Лебедєв – були звинувачені у держзраді на користь Росії. Обидва були пов’язані з продажем рухомого і нерухомого майна Міноборони України [4]. Доведеним фактом є й корупційна діяльність тодішнього керівника «Укроборонбуду» В’ячеслава Мельника, який безпосередньо був причетний до махінацій із землею, що в результаті призвели до збитків на суму понад 91 мільйон гривень [5].

Серед інших проблем – повільні темпи будівництва нового житла, неефективне використання коштів, надмірна забюрократизованість процесів і відсутність довгострокової стратегії. Затвердження відповідної документації для будівництва нових об’єктів в середньому займає 8 місяців [6]. При цьому найдовше планування процесів – один рік [7]. Тобто на те, щоб розподілити і освоїти кошти, ефективно організувати тендери на закупівлю або будівництво конкретних проєктів і виділити на це ресурси залишається лише кілька місяців до початку наступного циклу. Як результат, нерідко рішення приймаються неефективно, договори укладаються похапцем, і як наслідок з’являються сприятливі умови для нових корупційних схем.

У Міністерстві оборони є розповсюджена практика починати чергове будівництво із початком нового фінансового року. При чому минулорічне будівництво може бути недобудоване, відкладене до настання «кращих часів» або ж прийняте міністерством як є – у незавершеному стані, щоб потім роками простоювати та руйнуватись, доки черга із претендентів на житло росте.

Яскравий приклад такого будівництві – у місті Михайлівка-Рубежівка Київської області, де компанія ТОВ «БУДКАПІТАЛ» у рамках тендеру Міноборони у 2014 році побудувала 109 квартир. Будівництво не було завершене (частина квартир була завершена на 87%, інша частина – на 99%), втім міністерство прийняло квартири як «завершені». У подальшому це призвело до судових позовів та фінансових претензій як з боку замовника, так і з боку виконавця [8].

Подібна практика із видачею нібито «безкоштовного» житла військовослужбовцям є по факту неефективною, існує здебільшого на папері і не може тривати далі у такому вигляді, як зараз. Ми сподіваємося, що Парламент спільно з Міністерством оборони за участі незалежних експертів зможе випрацювати нову ефективну модель реформування застарілої схеми надання житла військовослужбовцям.

Наразі маємо кілька ключових рекомендацій, на яких варто зосередитись, розпочинаючи реформу: 

Запровадити довгострокове планування на основі реальних потреб. Це допоможе уникнути неефективної системи річного планування, зменшить кількість часу, витраченого на бюрократичні процедури та допоможе уникнути свавільних рішень, які сприяють розвитку корупції, шахрайства та незаконному присвоєнню.

Спростити і оптимізувати процес формування бюджету. Механізм формування бюджету передбачає мінімум 11 кроків, необхідних для його затвердження. Таким чином на момент його остаточного затвердження для ефективного розподілу коштів залишається не надто багато часу. Тому процес оптимізації має йти паралельно із покращенням у процесі планування і прийняття стратегічних рішень.
Вдосконалити процес проведення торгів та укладання договорів і зробити його більш прозорим. Існуючий сьогодні процес має надто багато прогалин, у тому числі  неточності із визначенням критеріїв затвердження чи відхилення заявок, часто ігноруються умови внесення змін до договору або його завершення, а також штрафи за невиконання зобов’язань. Для того, щоб забезпечити більшу прозорість і контроль, необхідно використовувати систему онлайн-торгів, наприклад, Prozorro, окрім чітко окреслених винятків, пов’язаних із національною безпекою. Система тендерних закупівель повинна також вимагати від компаній розкриття інформації, що дозволить чиновникам попереджувати конфлікт інтересів.
Продовжити реформування Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ, забезпечити накопичення експертних знань, розвиток послідовності та інституційної пам’яті. Часта реструктуризація і доручення «в.о.» персоналу приймати ключові рішення збільшують простір для прийняття свавільних рішень, що створюють корупційні ризики. На думку експертів, ГоловКЕУ потребує реформування відповідно до аналізу стратегічних потреб України в житлово-комунальній сфері МОУ.
 
Посилити нагляд і підзвітність всередині та за межами МОУ. У багатьох випадках співробітники, замішані в корупційних схемах, не притягувалися до відповідальності внутрішніми структурами Міністерства оборони, у той час як зовнішній тиск щодо підзвітності – з боку судів або Верховної Ради – був неефективним. Для створення структури підзвітності, здатної зупинити корупцію, необхідно буде задіяти структури МОУ, здатні розслідувати порушення зсередини (наприклад, Головна інспекція) або створити нові органи. При цьому МОУ має реагувати на зауваження Рахункової палати щодо прогалин у роботі Міністерства.

У грудні минулого року відбулось засідання Комітету ВРУ з питань національної безпеки, під час якої було заплановано ряд заходів, серед яких і такі, що мають покращити житлові умови військовослужбовців. Однак у публічному полі досі немає інформації щодо прогресу у виконанні цих заходів. НАКО закликає відповідальних докласти максимально зусиль до реальних кроків та практичних рішень, покликаних що покращення забезпечення житлом військовослужбовцям.

У свою чергу, НАКО, як незалежна громадська організація, яка є стратегічним партнером Transparency International Defence and Security в Україні, готова підтримувати владу на шляху до цих реформ.

Таїсія Алексєєва, асистентка з комунікацій Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони

[1] Звіт «Корупція у сфері житлової нерухомості Міністерства оборони: типові ризики та рекомендації», стор. 4

[2] Звіт, стор. 8

[3] Звіт, стор. 15

[4] Звіт, стор. 16

[5] Звіт, стор. 29

[6] Звіт, стор. 10

[7] Звіт, стор. 10

[8] Звіт, стор. 25Источник: https://censor.net/ru/b3257069