Return to news
15 January, 2022
Наскільки сильні українські збройні сили?

У той час як Кремль цього тижня направив своїх представників на переговори з американцями, Радою НАТО-Росія та ОБСЄ для обговорення безпекової ситуації в Європі, російські збройні сили, які налічують зараз 100 тис. солдатів, залишилися на кордоні з Україною. Однак він не виріс набагато далі. Паралельно з переговорами Росія провела танкові маневри в регіоні. У понеділок газета New York Times з посиланням на урядовців США повідомила, що президент Росії Володимир Путін почав розгортати військові гелікоптери та додаткові штурмовики. Іншими словами, системи зброї, які можуть відігравати ключову роль у наступі.
 

Занепокоєння, що Путін може наказати своїм збройним силам вторгнутися в Україну, не вщухають, незважаючи на всі протести Кремля про протилежне. Небезпека «дуже реальна, і вона зростає з кожним днем», – сказав представник західної секретної служби. Спостерігається «дуже велике та динамічне» розгортання військ. Росія явно намагається повернути контроль над Україною і «дуже серйозно» розглядає весь спектр своїх можливостей.
 

Західні чиновники дивуються, наскільки українські збройні сили будуть готові до російського вторгнення. Безперечно, за останні сім років якість Збройних сил України значно покращилася. Коли російські війська анексували Крим і розпочали війну на сході України в 2014 році, українські сили спочатку були не в змозі протистояти їм. Спочатку для бою на фронті було доступно лише 6000 солдатів. Їм не вистачало майже всього: від належної підготовки та фронтового досвіду до сучасного керівництва та елементарного спорядження, як-от аптечки та бойові каски.
 

Армія страждала від десятиліть корупції, майже виключно мала в своєму розпорядженні застаріле обладнання радянських часів і була готова до будь-чого, крім звичайної війни з переважаючим супротивником. Збройні сили втратили 70 відсотків свого військово-морського флоту з анексією Криму, а також частину галузі озброєння внаслідок війни з проросійськими сепаратистами на Донбасі.
 

Незважаючи на втрати, військове протистояння не призвело до розвалу Збройних сил України.
 

Натомість війна всередині країни стала відправною точкою для зміни політики безпеки, яка відтоді була зосереджена на обороні від Росії та тісних зв’язках з ЄС, НАТО та Сполученими Штатами. Водночас це стало відправною точкою для політичних заходів та військових реформ.
 

Швидко зростав оборонний бюджет. Лондонський інститут стратегічних досліджень (IISS) зафіксував зростання з 2,5 до трохи більше трьох відсотків валового внутрішнього продукту між 2018 і 2020 роками. Українська армія зросла, за останніми даними ІІСС, вона налічує 196 тис. бійців. Крім того, є ще 102 тис. військовослужбовців Національної гвардії та 900 тис. резервістів, які за останні п’ять років працювали в збройних силах. Завдяки системі ротації, яка розгортає всі підрозділи армії на передовій у Донецьку, частка бойовиків дуже висока. Водночас українці докладають зусиль, щоб привести свої збройні сили у відповідність до стандартів НАТО. Альянс та його країни-члени підтримують Україну в реструктуризації збройних сил та навчанні солдатів.
 

Війська тепер також можуть використовувати сучасні матеріали. З 2014 року уряд США надав Збройним силам України обладнання на 2,5 мільярда доларів, зокрема позашляховики Humvee, радіолокаційні системи, патрульні катери та сотні протитанкових ракет Javelin.
 

Окрім поставок зі Сполучених Штатів, сама Україна в останні роки зосередила увагу на модернізації існуючих систем зброї радянських часів. Основу української бронетехніки нині складають модернізовані версії Т-64, радянського основного бойового танка, який був запущений у виробництво понад півстоліття тому і був адаптований у різних варіантах до вимог сучасної війни за допомогою додаткова броня, сучасні системи управління вогнем і цифрові радіостанції.
 

З точки зору готовності, українці на 100 відсотків», – каже Глен Грант, спеціаліст із оборони Baltic Security Foundation, ризького аналітичного центру. Таке враження склалося у західних спостерігачів. Проте колишній британський кар’єрист виразніше за інших ставить під сумнів, чи вистачить у підсумку морального та бойового досвіду українських військ.
 

Грант бачить численні недоліки, які можуть завадити українським силам у разі нападу Росії. Його турбують інкрустовані структури в секторі озброєння, матеріально-технічного забезпечення та підтримки військ на фронті. Перехід до західної армії все ще знаходиться на «дуже ранній стадії». Численні реформи, започатковані Україною, включаючи систему командування, яка більшою мірою відповідає стандартам НАТО, далеко не всі мають бажаного ефекту. Багато офіцерів досі соціалізовані як радянські, навіть якщо самі ніколи не служили в Червоній Армії. Відповідні моделі мислення можна знайти і в галузі озброєння, яка досі вважається непрозорою та неефективною.
 

Також залишаються значні дефіцити в оснащенні Збройних сил України. Багато систем застаріли або потребують ремонту. Сучасну техніку можна зустріти насамперед на фронті на Донбасі. Протиповітряна оборона не зрівняється з ударами сучасних російських винищувачів і гелікоптерів. Українські ВПС не є конкурентоспроможними, а ВМС відсутні. І донині волонтерські організації підтримують бійців технікою. Опитування десятків волонтерських ініціатив української громадської організації «НАКО» показало, що збройні сили все ще у великих масштабах просять пожертвувань для власних військ. До них належать: будівельні матеріали для укриттів, захисні жилети та шоломи для солдатів, легка техніка, дрони та тепловізійні камери, захисні маски та дезінфікуючі засоби.
 

На протилежній стороні російські збройні сили мають багаторазовий резервуар солдатів і основних систем озброєння. 100 тисяч військовослужбовців на кордоні з Україною становлять лише одну дев’яту російських збройних сил, не враховуючи резервістів. Серед них також багато бійців з бойовим досвідом. Також є два мільйони резервістів, які пройшли військову службу за останні п’ять років.
 

Прикладом матеріальної переваги є бойові танки. За даними перепису населення ІІСС, в Росії налічується 2840 штук, в основному останніх. В Україні 858. Що стосується інших систем озброєння, таких як артилерія, бойова авіація чи військові кораблі, то співвідношення для російської сторони ще вигідніше.
 

Наскільки сильним і міцним може бути опір українських збройних сил у разі російської атаки, залежить головним чином від того, як діятиме президент Росії. Здається, українці добре підготовлені для окопної війни на Донбасі. Але чи будуть росіяни вести нову війну, подібну до попередньої, і атакувати українців саме там, де вони найсильніші? Якщо поглянути на російські формування, які зараз розташовані з трьох боків навколо України, то атаки можуть бути практично з будь-якого напрямку. Ось де проблема.
 

У разі просування російських військ українські бригади могли б швидко промчатися на сотні кілометрів по Україні. Вторгнення може так швидко спричинити постачання тисяч солдатів у мобільних боях, можливо, на півночі, сході, а також на півдні України, з дуже високим споживанням боєприпасів та палива – і все це із застарілою логістикою. Багато західних експертів вважають українців неготовими до таких сценаріїв. Але збройні сили вже не мають часу вчитися новому. Тому Грант рекомендує Заходу підтримати Україну технікою, яка негайно допоможе Києву: транспортними засобами для перевезення військ, мотоциклами для швидкого зв’язку. Тактичні безпілотники, втратити які було б дуже погано, і зенітні та протитанкові системи, якщо вони прості у використанні. І зі старими штурмовиками, такими як А-10 американських ВПС. «Все складне зламається».
 

Українці навряд чи можуть сподіватися на відсіч російського вторгнення. Навіть зупинити їх було б великим стратегічним досягненням. Представник західної секретної служби припускає, що вони максимально ускладнять просування зловмисника, чи то в контексті невеликого просування, чи то в контексті комплексної атаки. Збройні сили, резервісти, а також українське громадянське суспільство взяли б «дуже високі збитки» від вторгнення, з якими б вузькими місцями їм довелося боротися. Повномасштабне вторгнення коштуватиме Росії дорожче всього, що країна бачила за десятиліття.
 

Автор: Лоренц Гемікер

Оригінал ( німецькою)