Return to news
11 July, 2018
Що змінить закон про нацбезпеку

Тарас Ємчура, аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони для Новое Время. Бизнес

5 липня 2018 року Петро Порошенко підписав Закон України "Про основи національної безпеки".

Багато експертів критикують цей закон через низку недоліків, невідповідність деяких його статей положенням Конституції України та відсутність реальних зрушень у секторі безпеки та оборони. Особливо в частині реформування СБУ.

Очевидно, що він міг бути кращим, якби були враховані пропозиції, які надавалися громадянським суспільством, зокрема й Незалежним антикорупційним комітетом із питань оборони (НАКО). Проте навіть у сьогоднішньому вигляді він матиме суттєвий вплив на сектор безпеки та оборони.

Нижче описано, які основні сфери будуть реформовані у зв’язку з підписанням Закону про нацбезпеку і які, на думку експертів НАКО, потребують уваги народних депутатів, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

Реформа спецслужб та громадський контроль над ними

Прикінцеві положення нового закону закладають основу розробки низки інших законопроектів, які подекуди навіть важливіші за нього.

Уже через шість місяців повинен бути створений окремий парламентський комітет, який здійснюватиме демократичний контроль за діяльністю спецслужб. Також протягом шести місяців має бути розроблена нова редакція Закону України «Про Службу безпеки України».

Ключовою проблемою залишається наявність у СБУ невластивих функцій, таких як розслідування економічних злочинів і боротьба з корупцією. Це суперечить досвіду країн НАТО та дублює діяльність інших органів, таких як САП чи НАБУ.

Водночас одне із ключових завдань СБУ — захист державної таємниці. Цей механізм сьогодні працює неефективно. Замість захисту національних інтересів він радше створює проблеми (від необґрунтованого обмеження права на доступ до публічної інформації до надмірного засекречення оборонних закупівель). Законодавча база, що регулює це питання, потребує негайної модернізації.

Наприклад, Закон про національну безпеку — не єдиний документ, який зачіпає питання перегляду системи захисту державної таємниці. Завдання зі збільшення прозорості оборонних закупівель поставлене як Президентом України в  Стратегічному оборонному бюлетені, так і Кабміном у Стратегії реформування системи публічних закупівель.

Реформа оборонних закупівель

Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) провів дослідження щодо корупційних ризиків в оборонних закупівлях. Задля збільшення прозорості в цій сфері з одночасним збереженням національної безпеки потрібні зміни до цілої низки нормативно-правових актів. Ідеться в першу чергу про Закон України «Про державну таємницю» та Закон України «Про державне оборонне замовлення».

Попри численні публічні заяви й навіть чіткі завдання з термінами виконання в стратегічних документах, сьогодні українська система оборонних закупівель далека від тієї, що функціонує в країнах НАТО.

Реформа державного управління оборонно-промисловим комплексом.

Реформа закупівель та захисту державної таємниці неодмінно вплине на державне управління в оборонно-промисловому комплексі (ОПК). Варто звернути увагу на Стратегію розвитку Оборонно-промислового комплексу до 2028 року, яка була затверджена майже одночасно із Законом про нацбезпеку. Вони разом передбачають створення центрального органу виконавчої влади, що здійснюватиме формування та реалізовуватиме державну політику в ОПК. Жоден документ не розкриває механізмів його створення.

Який статус буде в цього органу? Якою буде процедура відбору та призначення керівництва цього органу? Кому він буде підконтрольний та підзвітний? Ці питання не можуть залишатися без відповіді, адже планується, що цей орган відповідатиме за розподілення 0,5% ВВП (відповідно до Концепції розвитку сектору безпеки та оборони) та за майбутнє цілої галузі, у якій працюють сотні підприємств та десятки тисяч працівників.

Сьогодні Мінекономрозвитку є тим органом, який готує та узагальнює пропозиції щодо формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері ОПК, очевидно, що це не те саме, що повноцінне формування та реалізація державної політики.

Підсумовуючи, варто зазначити, що на порядку денному сьогодні стоїть завдання з розроблення низки законопроектів, до яких має бути прикута увага як громадськості, так і міжнародних партнерів, а саме:

  • Закон про повноваження парламентського комітету, який здійснює парламентський нагляд за спецслужбами
  • Закон про Службу безпеки України
  • Закон про Державну таємницю
  • Закон про Державне оборонне замовлення
  • Зміни в чинні положення про діяльність центральних органів виконавчої влади, щодо формування та реалізації державної політики в ОПК.

Підписання Закону про основи національної безпеки — це тільки перший крок, слідом за яким має розпочатися складна та рутинна робота, що потребує злагодженості між владою, громадськістю та міжнародними партнерами. Складний процес реформування сектору безпеки та оборони під час війни додатково ускладнюється передвиборчим процесом та популізмом. Громадськість та міжнародні партнери готові сприяти народним депутатам та Уряду в роботі над зазначеними проектами. Та чи готові до цього урядовці?

Джерело: https://biz.nv.ua/ukr/experts/emchura_t/shcho-zminit-zakon-pro-natsbezpeku-2481514.html