Повернутись до подій
9 грудня, 2021
Індекс доброчесності в оборонному врядуванні: Україна - знову у групі з високим корупційним ризиком
9 грудня 2021 року Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) презентувала результати глобального Індексу доброчесності в оборонному врядуванні. Україна отримала 41 бал зі 100 та потрапила до групи країн з оцінкою “D”, що вказує на наявність високих корупційних ризиків. Цей індекс програми Оборона та Безпека мережі Transparency International - єдиний масштабний аналіз ефективності і контролю за корупційними ризиками у секторі безпеки і оборони. 
Результати цьогорічного Індексу представники уряду та експерти з питань оборони обговорили під час публічної дискусії “Індекс доброчесності в оборонному врядуванні: як подолати корупцію в обороні?”, яку організувала НАКО спільно з організаціями-партнерами та спільнотою волонтерів, які допомагають армії. Знизити рівень секретності, провести якісну реформу оборонних закупівель та посилити демократичний цивільний контроль за Збройними Силами - ось що потрібно, щоб зменшити знизити рівень корупції у секторі оборони, - наголосили учасники заходу. 
Належне врядування стоїть в основі боротьби із корупцією і сприяє побудові військового професіоналізму та доброчесності. На цьому наголосив Мартін Моллой, спеціальний радник з питань оборони Великої Британії. Він додав, що Індекс GDI розробили саме для того, щоб оцінити спроможність держави налагодити процеси для мінімізації корупції в обороні. “Звичайні громадяни мають бути впевнені, що кошти на забезпечення військовослужбовців і на обладнання для них витрачаються належним чином. Для цього потрібні прозорість і демократичний контроль”, - додав він.
Як і у 2015 році, це востаннє, коли оголошували результати індексу, Україна і досі залишається у групі “D”, тобто має високий ризиком корупції, - наголосила виконавча директорка НАКО Олена Трегуб. Найбільш схильні до корупції сфери - це закупівлі та фінанси, тоді як ситуація з військовими операціями є критичною. Поліпшити ситуацію може якісна імплементація Закону “Про оборонні закупівлі”, - вважає Трегуб. Втім цього недостатньо, якщо закупівельна сфера й надалі залишатиметься надмірно засекреченою: “Закон “Про оборонні закупівлі” не вирішує повністю проблему секретності. Потрібен новий якісний закон щодо безпеки класифікованої інформації. Зараз цей законопроєкт перебуває в парламентському комітеті. Цей процес потрібно пришвидшити для того, аби сектор безпеки і оборони України більшою мірою відповідав стандартам НАТО”.
“Саме через надмірну засекреченість громадянське суспільство не може належним чином контролювати, чи держава забезпечує базові потреби Збройних сил. І розвідки країн НАТО, і країна-агресор знають, на що йдуть величезні гроші (з держбюджету України), і лише громадянське суспільство цього не знає,” - каже Соломія Бобровська, секретарка Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва і заступниця голови української делегації в ПА НАТО. Бобровська наголосила на проблемах із логістичним забезпеченням, будівництвом і інфраструктурою армії, а також закупівлями харчування на наступний рік, які й досі не оголошені. Депутатка озвучила такі рекомендації: звести до мінімуму змови між посадовими особами і виробниками продукції, унеможливити можливість виробників диктувати і затверджувати умови виробництва та позбутися радянських стандартів, що й досі панують на рівні державних.  
При цьому начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ Ігор Чухрай запевнив, що і Міністерство, і Головнокомандувач ЗСУ вимагають від своїх підлеглих нульової толерантності до корупції. Зокрема, допомогти ефективно боротися з корупцією має Антикорупційна програма Міністерства оборони, до розробки якої була активно залучена й НАКО. Управління включило до Програми більшість рекомендацій НАКО й надалі активно співпрацює з громадянським суспільством, щоб знизити ризики корупції на рівні міністерства, - повідомив Чухрай. 
“Запобігання корупції в обороні - це один із пріоритетів державної політики,” - підкреслив Сергій Деркач, керівник департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК. Передусім це відображено в Антикорупційній стратегії, яку розробило агентство і  яка, зокрема, окреслює найбільш актуальні напрями боротьби із корупцією в обороні. Серед інших здобутків України у цьому напрямку Деркач відзначив реформу оборонних закупівель та реформу підприємств державного ОПК.
Коментуючи оборонні закупівлі, керівник Проєкту реформи оборонних закупівель Артур Переверзєв наголосив, що “половина того, що закуповують зараз за секретними процедурами, можна закуповувати не таємно і без ризиків для національної безпеки”. Діюча система сприяє необґрунтованому засекреченню закупівель і культивує корупцію, - вважає Переверзєв. Він зазначив, що на практиці в Україні засекречують лише вартість озброєння і військову техніку, тоді як кількість і технічні характеристики закупленого регулярно висвітлюють медіа. 
Цю тезу продовжив Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch, який закликав Міністерство оборони ініціювати зміни в сфері розсекречення. Він навів конкретний приклад необґрунтованого засекречування: закупівля машин швидкої допомоги. В рамках державного оборонного замовлення (ДОЗ) ціна цієї закупівлі не є публічною, втім її можна дізнатися з рішення суду, яким Міноборони зобов’язали виплатити понад 19 млн грн за виконання цього контракту. “З одного боку, це - секрет, а з іншого, я можу побачити цю інформацію на сайті Єдиного реєстру судових рішень,” - підсумував Канєвський. З цих даних відомо, що одна машина швидкої допомоги коштувала 2,5 млн грн, тоді як у системі Prozorro можна знайти подібні закупівлі за значно нижчою ціною. 
Подібна ситуація склалася і з закупівлею дронів, - зазначив Сергій Притула, волонтер для армії і модератор заходу. Ціна контракта за ДОЗом є секретом, тоді як подібна закупівля за підтримки Литви - загальновідома, - каже Притула. Він також повідомив, що волонтери і надалі забезпечують армію транспортом, дронами та квадрокоптерами, тобто тим, що мають закуповувати за секретними процедурами. Такі результати продемонструвало опитування понад 40 волонтерських ініціатив, які за останні роки залучили на потреби армії десятки мільйонів гривень. Притула наголосив, що волонтери могли б спрямовувати ці кошти на інші напрямки, втім вони й надалі змушені покривати закупівлі, які мали б здійснювати в рамках ДОЗу.
“Якщо в 2014-2015 роках це звучало нормально, то в 2021 році отримувати десятки прохань допомогти з артилерійськими планшетами за день - це дико,” -  каже волонтерка Дарія Морозова, представниця ініціативи “Армія SOS”. Волонтери цієї ініціативи регулярно закуповують такі планшети, яких і зараз артилеристи не мають у достатній кількості.  
Щоб знизити корупційні ризики у секторі оборони, учасники дискусії закликали представників оборонних відомств брати до уваги висновки і рекомендації експертного середовища, а також зважати на найкращі практики міжнародних партнерів України. Спікери висловили сподівання, що новий міністр оборони Олексій Резніков і Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний сприятимуть антикорупційним реформам в секторі безпеки і оборони та зможуть створити більш ефективну систему забезпечення армії всім необхідним. 
Презентацію організовано за допомоги Посольства Великої Британії у Києві. Також висловлюємо подяку Мілітарному порталу за медійну підтримку заходу.