16 жовтня 2018

Масштабна пожежа на складах боєприпасів поблизу міста Ічня Чернігівської області є четвертим подібним інцидентом після початку конфлікту на Донбасі. Чому Україна досі не зробила висновків, – аналізує українська редакція Deutsche Welle.

В Україні після початку конфлікту на Донбасі ледь не щороку горять військові склади: У 2015 році – вибухи боєприпасів у Сватовому на Луганщині, у 2017 – масштабні пожежі на складах боєприпасів у Балаклії у Харківській області та неподалік Калинівки на Вінничині. Тепер, 9 жовтня, горять  склади зі зброє та боєприпасами  поблизу міста Ічня, Чернігівської області. Це 180 кілометрів від Києва.

“Ми розуміли, що ми наступні”

“Після Балаклії та Калинівки ми розуміли, що ми наступні. Бо арсенал боєприпасів поблизу Ічні був третім за величиною в Україні. Тут готувались до цього, були військові навчання, аби унеможливити пожежі, але ж це порохова діжка”, – розказав DW Євген Зінич, місцевий житель Ічні, волонтер, який допомагав організувати евакуацію людей з навколишніх населених пунктів.

За його словами, зараз 95 відсотків жителів сіл, розташованих поряд з місцем займання евакуйовані в міста Ніжин та Прилуки, а також в інші безпечні села райцентру. “Там у школах скасували навчання й розташовують евакуйованих, добровольці з поліцією охороняють покинуті міста та села, аби не було мародерства”, – зазначив волонтер.

Пожежі за одним сценарієм

У Генеральному штабі Збройних сил України вже повідомили, що, за попередніми даними, причиною займання стали підриви арсеналу. “Згідно з даними оперативної групи Генерального штабу, яка провела опитування вартових на постах, вони підтверджують факт вибухів, тобто підриву, в чотирьох місцях, при цьому ці вибухи зафіксовані в різних місцях арсеналу”, –  сказав на брифінгу заступник начальника Генштабу ЗСУ Родіон Тимошенко.

Версія  про диверсію була основною й після пожежі га складах боєприпасів у Калинівці. Тоді всі представники влади майже в унісон говорили про “зовнішні чинники” виникнення трагедії з використанням  “ворожого безпілотника”. А після вибухів у Балаклії глава МВС Арсен Аваков назвав пожежу спланованим терактом Росії. Однак де результати розслідувань всіх цих вибухів?

Також, за словами Пашинського,  депутати внесли зміни до законодавства, які максимально спрощують будівництво таких споруд на території військових частин. “Я сьогодні змушений констатувати, що відповідні необхідні заходи для посилення охорони складів не були впроваджені… Ми не спромоглися за чотири роки війни побудувати належну кількість сховищ для боєприпасів і не змогли забезпечити належну охорону наявних складів, і це очевидно для всієї країни”, – критикує Пашинський.

Належного контролю немає

У Незалежному антикорупційному комітет з питань оборони (НАКО) вказують на те, що у бюджеті на 2018 рік передбачено понад 300 мільйонів гривень на програму з утилізації боєприпасів і забезпечення безпеки арсеналів. Це втричі більше, ніж торік, і вшестеро, ніж виділялося на цю програму в 2016 році. “Є проблема з прозорістю використання цих коштів. Зараз в Україні вже заговорили, що потрібно впроваджувати стандарти НАТО зберігання боєприпасів. Це ще більші видатки. Але якщо і там не буде належного нагляду за діяльністю міноборони, то ймовірні корупційні ризики і повторення пожеж”, – каже експерт НАКО Тарас Ємчура.

Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони запросив керівників міноборони й Генштабу для публічного звіту щодо вибуху арсеналу поблизу Ічні та розслідувань пожеж у Балаклії у Харківській області та неподалік Калинівки на Вінниччині.

Джерело: https://bit.ly/2NLrczD