Від початку вторгнення Росії в Україну з'являється все більше свідчень залежності агресора від західних технологій і комплектуючих, які використовуються для виробництва військової техніки, літаків, ракет тощо. І обмеження доступу до них матиме руйнівний вплив на військові операції. 
 

Відтак, сприяти тому, щоб Росія не могла отримати критично важливі для неї західні комплектуючі - обов’язок не лише урядів, але й безпосередньо самих виробників. Знати, як використовується їхня продукція - це у першу чергу моральний обов’язок, зважаючи на руйнування, завдані українському цивільному населенню та інфраструктурі. У цьому переконана виконавча директорка НАКО Олена Трегуб.
 

“Виробники цих компонентів схильні стверджувати, що вони дотримуються санкцій. Однак Глобальний договір ООН, який був підписаний багатьма відповідними компаніями, підкреслює необхідність гарантувати, що вони не є співучасниками порушень прав людини”, - цитує її видання A Referencia.
 

“Виправдання неспроможністю відстежити та запобігти цьому є не лише спробою уникнути відповідальності з етичних та правозахисних причин, а й створює ризик судових розглядів та репутаційної шкоди”, - підкреслює Олена Трегуб.
 

Вона наводить кілька прикладів, коли західні компанії звинувачували у співучасті у військових злочинах. Серед відомих справ – причетність виробника цементу «Лафарж» у Сирії та роль BNP Paribas у Судані. І це мало б слугувати попередженням для західних компаній, які, переконана Олена Трегуб, мають змогу більш ретельно перевіряти кінцевих отримувачів продукції, але не роблять цього.
 

Детальніше про це та про те, як можна запобігати отриманню Росією західних технологій - за посиланням.