13 липня 2021

13 липня 2021 року Верховна Рада України підтримала законопроєкт №3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної власності”. 

“За” проголосували 256 депутатів: представники фракцій “Слуга Народу” та “Голос”, групи “Довіра” та 4 позафракційних депутатів. “Проти” проголосували представники фракції Батьківщина. 

Цей Закон має стати базою для трансформації і реформування Укроборонпрому у прозорі товариства, на яких має бути впроваджено систему корпоративного управління відповідно до найкращих міжнародних стандартів. Це критично важливо для національної безпеки України, нашої здатності захистити свою демократію та сталого руху в напрямку євроатлантичної інтеграції. 

Корпоратизація державного концерну “Укроборонпром” та впровадження стандартів корпоративного управління відповідно стандартам ОЕСР має підвищити конкурентоспроможність українського ОПК на світовому ринку, дасть змогу залучати більше інвестиційних проєктів та сприяти розбудові більш ефективних підприємств, що надаватимуть українській армії високоякісне забезпечення.

Що це означає?

Державні оборонні та аерокосмічні підприємства перетворять на товариства, а концерн “Укроборонпром” у його нинішньому вигляді ліквідують. Кабінет Міністрів зобов’язаний прийняти рішення про ліквідацію концерну протягом трьох місяців із набуття законом чинності. На заміну буде створене акціонерне товариство з новим статутом, затвердженим Кабіміном, та наглядовою радою, що складатиметься як з державних, так і незалежних представників.

Що змінилося у другому читанні?

НАКО аналізувала версію законопроєкту, прийняту у січні 2021 року, на наявність корупційних ризиків. Ми надали 9 пропозицій з поправками до другого читання, профільний Комітет підтримав переважну більшість наших рекомендацій.

Так, НАКО рекомендувала Комітету визначити Кабінет Міністрів єдиним суб’єктом управління трансформованими підприємствами ОПК і таким чином мінімізувати конфлікт інтересів. Ми також пропонували, щоб у складі нової наглядової ради товариства було щонайменше третина незалежних членів, і радили закріпити чіткий перелік гарантій незалежності цього органу. Частково до цих рекомендацій дослухалися, встановивши запобіжники від конфлікту інтересів та прямого політичного впливу на діяльність підприємств ОПК. 

Кабінет Міністрів України затверджуватиме статут новоствореного товариства. Статут є необхідним елементом побудови ефективного корпоративного управління. Приміром, в ньому, окрім виключних компетенцій наглядової ради, визначатимуться вимоги до кандидатів на посаду членів цього органу. Відтак надзвичайно важливим є нагляд за процесом написання та затвердження статуту новоствореного товариства.

Водночас міжнародні стандарти передбачають наявність щонайменше половини незалежних членів у складі наглядової ради. Тоді як відповідно до прийнятого закону, до складу наглядової ради має увійти не менше однієї третини і не більше половини незалежних членів від всього складу наглядової ради. Членів наглядової ради з боку держави буде затверджувати Кабмін за пропозиції Мінстратегпрому. При цьому порядок відбору членів Наглядової ради наразі не може забезпечити відповідність Керівним принципам ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності. Тобто бракує добре структурованого, прозорого процесу висування членів наглядової ради, який мав би забезпечити професіоналізм та незалежність наглядової ради, це одна з ключових рекомендацій ОЕСР щодо управління державними підприємствами. 

У своїх рекомендаціях ОЕСР радять створити спеціалізовану комісію або “громадську раду”, яка має здійснювати нагляд за висуванням кандидатур членів наглядових рад державних підприємств. Така рада могла б суттєво підвищити рівень незалежності та професіоналізму наглядової ради. Щоб забезпечити незалежність наглядової ради і гарантувати її заповнення за принципом професіоналізму, НАКО закликає долучати представників громадськості і міжнародних партнерів до процесу відбору та призначення членів ради. 

На час корпоратизації законопроєкт передбачає особливий режим для Укроборонпрому та підпорядкованих йому підприємств, зокрема, він деталізує оптимізацію майна та ресурсів. Передбачено спрощення процедур передачі майна від одного підприємства до іншого та заміни обтяженого майна: для цього буде достатньо лише рішення Укроборонпрому, без згоди Фонду державного майна. 

З огляду на це НАКО рекомендувала Комітету забезпечити більшу прозорість під час самої трансформації підприємств. Передусім у питаннях майна та ресурсів підприємств ОПК. Комітет підтримав і цю рекомендацію, зобов’язавши Укроборонпром і утворене в майбутньому акціонерне товариство публікувати прийняті ними рішення щодо майна на офіційному сайті протягом трьох днів. Це дасть змогу ефективніше моніторити перебіг трансформації.

НАКО закликає народних депутатів здійснювати контроль за процесом передачі майна, з огляду на спрощення цієї процедури. З моменту набуття чинності і до дня реєстрації нового акціонерного товариства, чинні наглядова рада та генеральний директор виконуватимуть свої обов’язки відповідно Статуту Укроборонпрому. Тобто у питаннях майна, ресурсів та учасників концерну наглядова рада концерну виконуватиме виключно контролюючу функцію, тоді як генеральний директор прийматиме ключові рішення щодо відчуження, списання, використання та передачі об’єктів державної власності оборонно-промислового комплексу.

Важливо зазначити, що даний законопроект розроблявся за участі громадянського суспільства. НАКО була залучена до робочої групи щодо цього закону від початку його розробки. Наші експерти систематично надавали робочій групі і народним депутатам свої пропозиції та рекомендації до законопроєкту. Тепер ретельний моніторинг процесу корпоратизації з боку громадянського суспільства і міжнародних партнерів є максимально актуальним, тому НАКО планує посилити нагляд за трансформацією підприємств ОПК та ліквідацією концерну, для того, щоб мінімізувати корупційні ризики. 

Отже, серед пріоритетів НАКО наступні кроки:

  • нагляд за процесом формуванням Наглядової ради та керівних органів нового АТ;
  • фіксування стандартів корпоративного управління у статуті нового АТ;
  • нагляд за  рухом майна та активів під час корпоратизації.

Саме у належній і підзвітній імплементації закону криється успіх реформи українського ОПК!

Прийняття 3822 –  це лише старт.