Повернутись до новин
13 травня, 2021
Без корпоратизації неможливо інвестувати у високі технології - Пащенко

13 травня в ІА “Укрінформ” відбувся круглий стіл на тему: “Державна оборонна промисловість на шляху до перезавантаження”. У фокусі дискусії - прогрес реформи оборонно-промислового комплексу України, виклики і загрози на шляху до побудови дієвої системи корпоративного управління, а також майнові та соціальні аспекти трансформації державних оборонних підприємств.
До обговорення реформи державних підприємств оборонно-промислового комплексу України долучилися Олександр Завітневич, ВРУ з національної безпеки, оборони та розвідки, Юрій Гусєв, генеральний директор ДК “Укроборонпром”, Роман Бондар, перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром”, Юрій Пащенко, директор КП НВК Іскра, Андрій Бойцун, голова напрямку корпоративного урядування Київської школи економіки, Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch та Ігор Левченко, Керівник секції стратегічного моделювання ЦДАКР. Модерувала дискусію виконавча директорка НАКО Олена Трегуб.
14 травня Комітет ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки розглядатиме правки до законопроєкту №3822, що має стати фундаментом для трансформації підприємств оборонно-промислового комплексу і впровадження на них системи корпоративного управління відповідно до найкращих міжнародних стандартів. За підсумками аналізу НАКО, чинна версія законопроєкту містить низку ризиків, що можуть загрожувати якості реформи, а отже потребує доопрацювання до другого читання. Одним із таких викликів є визначення органу, відповідального за управління трансформованими підприємствами. У редакції, котру підтримали депутати у січні 2021, цей орган визначений нечітко.  “Власником акціонерних товариств буде держава в особі Кабінету Міністрів. Цю правку підтримала робоча група і її будуть захищати завтра на комітеті”, - запевнив голова Комітету з нацбезпеки, оборони і розвідки Олександр Завітневич
Згідно Керівних принципів ОЕСР, поєднання в одному органі функції власника, регулятора і виробника політик - неприпустимо, адже це створює ризики конфлікту інтересів. Пояснюючи цей аргумент, голова напрямку корпоративного урядування Київської школи економіки Андрій Бойцун провів паралель з футболом. “Коли Федерація футболу володіє одним із футбольних клубів, вона може “підсуджувати” цьому клубу в той або інший бік, або ж може взагалі просити його програти певний матч”, - зазначив експерт. Згадуючи про гучні корупційні скандали в концерні, пов’язані з високопосадовцями, генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв підкреслив: “Корпоративна система управління дозволяє встановлювати запобіжники, щоб не було бажання використовувати оборонно-промисловий комплекс в політичних цілях та з метою збагачення. Вона необхідна для того, щоб ОПК працював в інтересів держави і Збройних сил України”. Громадськість та експерти звертають увагу на недостатні гарантії незалежності одного з ключових органів у системі корпоративного управління - наглядової ради. Це другий недолік чинної редакції законопроєкту, про який, зокрема, йдеться в останньому огляді Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо України. Йдеться про недостатню кількість незалежних членів і процедури, за якими їх будуть обирати та призначати. “Нам треба визначитися, чи ми робимо цю реформу за принципами ОЕСР чи з урахуванням принципів ОЕСР? На інших державних підприємствах ми вже бачили напів-рішення. Вони яскраво продемонстрували, що якщо у кораблі, який тоне, “залатати” 3 діри з 5, то корабель все одно потоне, просто на це піде бульше часу”, -  наголосив пан Бойцун.
Олександр Завітневич зазначив, що питання процесу відбору до наглядових рад є надзвичайно важливим. За його словами, відповідальність за створення механізмів відбору щодо незалежних членів наглядової ради та представників держави буде покладено на Кабмін. Голова Комітету з питань нацбезпеки також повідомив, що робоча група підтримала правку, котра впроваджує більш прозорий механізм моніторингу за переміщенням активів. Передбачається, що громадськість та журналісти зможуть здійснювати нагляд за майновими питаннями, оскільки всі відповідні документи мусять бути опубліковані у відкритому доступі. За словами пана Завітневича, саме питання активів викликало одну з найбільших дискусій серед народних депутатів, адже законопроєкт №3822 фактично надає безпрецендентні можливості Укроборонпрому у питаннях розпоряджання майном, які жодна інша державна компанія не мала: “В мене одне-єдине пояснення - в нас просто немає часу на переоформлення дозволів, ліцензій та контрактів”.
Цю тезу доповнив Роман Бондар, перший заступник генерального директора Укроборонпрому. Він пояснив, що закладені в законопроєкті переваги є процедурними: “Ми дуже велику увагу приділяємо тому, щоб під час корпоратизації не відбулося жодного негативного впливу на операційну діяльність, щоб не порушити спроможність підприємств створювати оборонну продукцію”. Він детально розповів про ключові задачі на наступний рік: утворення наглядової ради, обрання нового генерального директора і запуск перетворення підприємств з урахуванням організаційних особливостей всіх підприємств концерну. 
Одним із таких підприємств є підприємство “Іскра”, що як і всі інші учасники концерну, не має можливості створювати спільні підприємства і виробництва або інвестувати у високі технології. “Не секрет, що третина корпусів такого заводу як Іскра - це хліви”, - констатував Юрій Пащенко, директор цього науково-виробничого комплексу. Проте найбільшою проблемою цього підприємства є його форма власності - воно казенне. За слова пана Пащенка, через таку форму власності та відсутність корпоративного управління, Іскра втратила чимало інвестиційних можливостей і проєктів, а чинне законодавство не дозволяє вирішити жодну з цих проблем: “Немає механізму перетворення казенного підприємства в акціонерне товариство. Тільки законопроєкт №3822 дає таку змогу”.
На необхідності прийняття цього законопроєкту наголосив і голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський. Він навів приклади заводів у Львові та Харкові: через законодавчі обмеження і відсутність коштів з боку держави ці підприємства не мають можливостей ефективно працювати. Він також згадав і систему “Залізний купол”, яка нещодавно продемонструвала спроможності ізраїльського оборонно-промислового комплексу: “Чи може оборонно-промисловий комплекс України створити щось подібне? Потенціал є. Але є конкретні юридичні, фінансові обмеження, які стримують Україну від такого ривка вперед”. Він пояснив, що ця система була розроблена у державно-приватному партнерстві, тоді як українські державні підприємства такої можливості не мають: “Діючий Закон про Укроборонпром, який створювався в команді Януковича-Азарова, не передбачав подібної міжнародної кооперації для того, аби в Україну не зайшли інвестиції з країн НАТО”.
Виконавча директорка НАКО Олена Трегуб підкреслила, що міжнародні партнери України підтримують реформу оборонно-промислового комплексу України, а громадськість і надалі слідкуватиме за перебігом цієї реформи: “Сподіваюся, що коли приймуть закон і почнеться його імплементація, ми будемо ретельно всі разом слідкувати - і громадськість, і влада, і представники виробників - за тим, що буде відбуватися далі”. Висловлюємо подяку посольствам Великої Британії та Франції в Україні за підтримку у проведенні цього круглого столу.