Повернутись до новин
12 березня, 2021
Контроль за бюджетом та його прозорість – основне завдання для уряду, – Бен Годжес

12 березня відбувся четвертий вебінар в рамках Тижня парламентського нагляду за сектором безпеки і оборони, який був ініційований Комітетом Верховної Ради України з питань  нацбезпеки, оборони та розвідки і організований НАКО.

Народні депутати України обмінялися досвідом та своїми думками щодо парламентського нагляду за оборонним бюджетом та підвищення підзвітності виконавчої влади у секторі безпеки і оборони з Беном Ходжесом, екс-командувачем сухопутних сил ЗС США в Європі та керівником програми Першинга зі стратегічних досліджень у Центрі дослідження європейської політики і Оксаною Сироїд, екс-заступницею Голови ВРУ та депутаткою 8го скликання, а нині професоркою Київської школи економіки. Дискусія відбулася під час вебінару на тему “Парламентський нагляд: оборонний бюджет та нагляд за витратами”.

Серед депутатів, які взяли участь у вебінарі, були представники Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, Комітету транспорту та інфраструктури, Комітету з питань зовнішньоекономічних зв'язків та ефективного використання міжнародної допомоги, Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Із вступним словом виступили директорка Transparency International Оборона і  Безпека Нетелі Хог та виконавчий директор Transparency International Україна Андрій Боровик.

Нетелі Хог зазначила, що бюджет міністерства оборони України надмірно засекречений у порівнянні з рештою європейських країн. “Близько 45 % оборонних закупівель і 14,5 % бюджету Міністерства Оборони класифікуються як засекречені. Для порівняння, у Німеччині засекречено всього менше 1% бюджету і у Болгарії не більше 2%”, - зазначила Хог. Вона наголосила, що підвищення прозорості оборонного бюджету зменшить корупційні ризики і посилить парламентський контроль над сектором безпеки і оборони.

Андрій Боровик відзначив, що «парламентський нагляд є важливим елементом належного врядування у будь-якій сфері. І особливо у секторі безпеки і оборони в останні 7 років, коли країна перебуває в стані війни з РФ». Боровик додав, що демократичний нагляд передбачає активну участь не тільки громадських активістів, але й ЗМІ, військових, аудиторів, парламентарів та народних депутатів, а також парламентського комітету. Тобто широке коло зацікавлених осіб має право і зобов’язане брати участь у цьому процесі.

Учасники вебінару особливості формування оборонного бюджету країни на прикладах США та України.

Бен Ходжес наголосив, що для влади «важливо отримати довіру населення у питаннях бюджету, бо саме громадяни платять податки; важливо показати, на що саме йдуть ці гроші, та показати, що вони правильно використовуються». Саме тому 99% звітів щодо американського бюджету знаходяться у публічному доступі. Він також зазначив, що важливу роль у цьому процесі відіграють незалежні медіа, яким потрібно мати можливість бачити, на що йдуть кошти платників податків.

До того, як бюджет США на новий фінансовий рік затверджено, відбуваються гострі дебати та дискусії між різними відомствами; за бюджетні кошти точиться боротьба між демократами та республіканцями і різними міністерствами. За ці кошти бореться і Міністерство оборони США.

Втім на відміну від американської практики затвердження оборонного бюджету, яке відбувається лише після великої дискусії між комітетами та міністерствами, оборонний бюджет в Україні не є результатом конструктивної дискусії і фактично залежить від однієї людини – Президента України, - зазначила Оксана Сироїд.

На її думку, саме цим можна пояснити той факт, що міністри часто не приходять на засідання профільних комітетів Парламенту, коли їх туди запрошують. Сироїд вважає, що причина у тому, що відсутність міністрів ніяк не вплине на об’єм виділених коштів для їхнього міністерства на поточний рік. «Якщо можна домовитися із однією людиною про свої видатки, для чого їм домовлятися із 226-а? А якщо тобі не треба домовлятися про гроші з депутатами, тоді для чого взагалі до них ходити?», - поставила вона риторичне питання. Таким чином, на думку екс-депутатки, доки українські парламентарі не матимуть ефективних інструментів нагляду за видатками відомств оборони та безпеки, доти представники і очільники цих відомств не матимуть потреби відвідувати засідання комітетів та звітувати.

Сироїд нагадала учасникам заходу, що найбільше джерело корупції в оборонному бюджеті – це засекречені оборонні закупівлі. «В Україні необхідно суттєво обмежити державну таємницю. Ми можемо піти шляхом демократичних країн і засекречувати лише закупівлю інноваційних розробок в сфері безпеки і оборони. Решта закупівель мають бути відкритими. Потрібно внести зміни до закону про державну таємницю», – наголосила вона.

Заступниця голови Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Марія Мезенцева також наголосила на важливості парламентського контролю за сектором безпеки і оборони і запропонували ретельно опрацювати пропозиції, озвучені спікерами під час вебінару. Вона зазначила, що «за наявності депутатів різних фракцій, які присутні не тільки сьогодні, не тільки на цій панелі, ми зможемо ініційовувати ті ініціативи і ідеї, про які сказала пані Оксана».

Перша заступниця голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, екс-заступниця Міністра економічного розвитку України Юлія Клименко також звернула увагу на надмірну засекреченість оборонного бюджету. Вона сказала, що «військовий бюджет досягає 5 – 7 % ВВП, а це дуже великі кошти наших платників податків. Тому вони не можуть бути засекречені в повному обсязі».

Клименко вважає, що оборонний бюджет не може прийматися так, як приймаються цивільні бюджети. Зокрема, через те, що цей бюджет не має бути “заручником політичних бюджетних торгів в парламенті”, оскільки потребує довшого періоду планування, ніж бюджет будь-якого іншого відомства. На її думку, військовий бюджет слід виокремити із загального бюджету та приймати окремо. Зокрема, тому, що Україна хоче розробляти обладнання для військових, для цього середньому потрібно від 3-х до 5-ти років, і ще від 7 до 10 років - на імплементацію розробки.

Ознайомитися з записом трансляції заходу можна за цим посиланням.

Тиждень парламентського нагляду за сектором безпеки і оборони був організований в рамках проєкту з посилення спроможностей комітетів Верховної Ради України та за фінансової підтримки Посольства Великобританії в Києві. Організаційну підтримку забезпечили Посольство Литви в Українi, Міжнародний республіканський інститут (IRI), Парламент Норвегії та Міністерство оборони Норвегії (яке представлене в Україні Центром з питань доброчесності в оборонному секторі).