Повернутись до новин
9 жовтня, 2019
Круглий стіл щодо реформи державного оборонного замовлення
ПРЕС-РЕЛІЗ

9 жовтня під час круглого столу, спільно організованого комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки,  Незалежним антикорупційним комітетом з питань оборони (НАКО) та незалежним аналітичним центром "Український інститут майбутнього", обговорили реформування системи оборонних закупівель, а саме законопроект який уже протягом місяця планується внести до Верховної Ради на заміну існуючому закону ”Про державне оборонне замовлення”. 

Вперше за одним столом для обговорення зібралися представники ключових для цієї реформи державних органів влади, а також державні і приватні виробники озброєнь та громадські експерти. Зокрема, до дискусії долучилися народні депутати, представники Міністерства оборони, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Офісу Президента, Служби безпеки України, Державного концерну «Укроборонпром», «Ліги оборонних підприємств України», Асоціації виробників озброєння та військової техніки України, Асоціації «Українська оборонна та безпекова промисловість».

Відкрив захід особисто голова Комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич. Модератором заходу була заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Світлана Панаіотіді. Кожен з учасників отримав можливість висловитися щодо важливих аспектів, які повинні бути враховані в новому законодавстві про державне оборонне замовлення. «Ми відкриті до громадських обговорень, до залучення експертів, до процесів формування нового законодавства разом», - зазначила заступниця голови комітету Мар’яна Безугла.

Генеральна секретарка НАКО Олена Трегуб представила результати дослідження «Реформа системи державного оборонного замовлення», зокрема, розповіла про існуючі корупційні ризики та способи їх мінімізації. Обсяги державного оборонного замовлення зростають щороку, але система і далі залишається неефективною та корупціогенною – тому її необхідно реформувати якнайшвидше, - каже Трегуб. Вона наголосила, що у новому законодавстві громадськість хоче бачити підвищення рівня прозорості та конкурентності, наближення ціноутворення до ринкових механізмів та удосконалення процедур затвердження і контролю ДОЗу, зокрема автоматизація та цифровізація процесу.

«Ті проблеми, які ми обговорювали 20 років тому, ми обговорюємо й зараз. Нічого не змінилося», - зазначив Іван Апаршин, представник Офісу Президента України. Він зазначив, що саме зараз вже треба переходити від слів до справ і додав, що Офіс Президента активно займається детальним обговоренням законопроекту про публічні закупівлі і готовий співпрацювати з іншими органами державної влади та представниками громадськості. Радник Міністра оборони Артур Переверзєв представив напрацювання щодо нового законопроекту про оборонні закупівлі. Він зазначив, що надмірна засекреченість негативно впливає на проведення таких закупівель. Саме тому в новому законопроекті йде мова про два види закупівель: таємні і публічні, що відбуватимуться зокрема й через систему Прозорро. Втім Переверзєв відзначив, що нового законодавства у сфері оборонних закупівель не достатньо. На його думку, необхідно замінити і закон «Про державну таємницю»: «Треба знайти баланс, який дозволить цьому закону працювати, і через це не буде витікати справді важлива інформація, яка мусить бути засекреченою».

Радник генерального директора «Укроборонпром» Мустафа Найем відзначив, що усунення розрахунково-калькуляційного матеріалу (РКМ) з законопроекту є позитивним зрушенням. Але зазначив, що документ потребує суттєвого доопрацювання з огляду на низку ризиків, зокрема у механізмі контролю якості виробництва. Він наголосив, що необхідно чітко визначити співвиконавців та субпідрядників контракту, а також окреслити розміри їхньої роботи, оскільки подібна відсутність конкретики створює суттєві ризики і провокує укладання фіктивних контрактів.

Голова Асоціації виробників озброєння і військової техніки України Вадим Кодачигов поділився власним досвідом співпраці з державою у сфері оборонних закупівель. За його словами, жодний з виробників озброєння не є завантаженим навіть на 50%: «Наразі ми випускаємо продукції приблизно на 700 млн доларів: 500 - експорт, 200-250 - внутрішнє замовлення. За нашими середніми оцінками, ми у стані виробляти продукцію на 3 млрд доларів. Підприємства не завантажені». Також учасники обговорили основні аспекти управління державними компаніями, проблеми класифікації секретності закупівель, демонополізації експорту, а також потреби створення центрального органу виконавчої влади, що займатиметься оборонною промисловістю та центральної закупівельної організації при МінОборони. Знаходження баласу між захистом вітчизняного виробника і розвитком власного ОПК та відкриттям ринку для закордонних виробників озброєнь стало однією із найбільш гарячих дискусійних тем під час обговорення.  За підсумками круглого столу було визначено подальші шляхи співпраці державних органів влади, приватних підприємців та представників громадськості з метою доопрацювати концепцію законопроекту про оборонні закупівлі та реформувати систему оборонно-промислового комплексу в цілому. Круглий стіл було організовано за підтримки Департаменту з міжнародного розвитку Великої Британії (DFID) та Міжнародного фонду «Відродження».