24 травня 2017

Міжнародна допомога, яку західні партнери України надають сектору оборони у зв’язку з агресією  Росії на Донбасі, не завжди використовується ефективно. І хоча наразі спостерігаються певні позитивні зміни, Україна має розробити законодавство, яке регулюватиме  залучення  міжнародної допомоги і запровадити належні звітність і контроль за її використанням. Також Україні слід забезпечити прозорість частини Державного оборонного замовлення і пріоритетних напрямків розвитку оборони. Країни-донори можуть використовувати міжнародну допомогу як важель впливу для реформування українського сектору безпеки та оборони.

Про це йдеться у дослідженні «Удосконалення системи: як підвищити ефективність допомоги у сфері оборони» («Making the system work: enhancing security assistance to Ukraine», авторами якого є аналітики Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) і Transparency International Defence and Security Великобританія (ТІ-DS).

Від початку російської агресії Україна  отримує значну матеріальну-технічну та консультативну міжнародну допомогу у сфері оборони. Лише США, починаючи з 2014 року, надали  приблизно $658 млн (7% від усього військового бюджету України за 2016 рік).  Також країна отримала велику допомогу від Великої Британії та Канади. Держави-донори забезпечили Україну дороговартісними броньованими позашляховиками, приладами нічного бачення, тепловізорами, безпілотниками, приладами для зв’язку, медичним устаткуванням, військовою формою тощо.

Проте через непрозорість процесу закупівель та їхнього планування донори не мають можливості визначити, які потреби України є найнагальнішими. Засекречено ключові документи у сфері закупівель військової техніки, а саме Державне оборонне замовлення (річний план закупівель озброєння та військової техніки), «Пріоритетні напрямки оборони», які визначають потреби у міжнародній допомозі,  а також деталізований оборонний бюджет.

«Для подолання корупції в секторі оборони необхідна політична воля. Якщо донори поставлять конкретні умови для отримання міжнародної допомоги, це створить більше стимулів для наших лідерів. І вони, нарешті, почнуть  вживати заходів щодо критично важливих питань: зниження рівня секретності в Державному оборонному замовленні, реформі Державного концерну «Укроборонпром» тощо, – наголошує співголова НАКО Олег Рибачук.

Згідно  із дослідженням, у Міністерстві оборони України відбулися позитивні зрушення щодо моніторингу та звітування про використання допомоги у порівнянні із 2014 роком. Тоді у медіа  вперше з’явилась інформація про неефективне використання міжнародної допомоги. Утім, проблеми залишилися. Так, неналежне планування часто призводить до неефективного використання обладнання.

Наприклад, США надали Україні прилади нічного бачення і у 2,5 рази більше кріплень на каску. Але солдатам прилади надійшли здебільшого без необхідних кріплень.

Інший приклад: Україна попросила та отримала від США броньовані позашляховики HMMWV. Проте, не провела тренування військового персоналу по ремонту та технічного обслуговування машин. Як наслідок, HMMWV інколи ремонтувалися на цивільних СТО за гроші волонтерів.

Проблема з недостатнім рівнем фахової підготовки також стосується і безпілотників RQ-11 Raven. Були випадки, коли дрони передавалися екіпажам, які не пройшли належного тренування.  А екіпажі, які мали американські сертифікати з управління безпілотниками інколи взагалі їх не отримували.

НАКО  розробило низку рекомендацій щодо реформування системи надання міжнародної допомоги в Україні. Серед них  зокрема:

1) Більша частина Державного оборонного замовлення має бути прозорою для донорів та суспільства. Для цього український парламент має внести зміни до закону «Про державну таємницю». Також має бути знижений рівень секретності щодо бюджетування і закупівель в оборонній сфері та чітко прописана  роль  державного концерну «Укроборонпром» у цьому процесі.

2)Потрібно запровадити єдину нормативно-правову базу для управління міжнародною допомогою, що надходить до України для сил оборони. На сьогодні цей процес регулюється різними нормативно-правовими актами. Надходження усієї міжнародної допомоги має реєструватися в Міністерстві оборони України. Плануванням та координацією міжнародної допомоги має опікуватися  окремий орган.

3)Країни-донори мають  сформулювати перед  владою України чіткі критерії щодо зменшення корупційних ризиків у секторі оборони.

Експерти НАКО готові надати допомогу у підготовці необхідних змін національного законодавства.

З рештою рекомендацій НАКО можна ознайомитися у тексті дослідження, розміщеному на сайті nako.org.ua.

Високий рівень корупції заважає державі здобувати високий бал у світовому Індексі сприйняття корупції (СРІ). Також, згідно із Індексом антикорупційної політики в оборонному секторі, Україна – серед країн групи D, що є показником високого рівня корупції. Завдання НАКО полягатиме у відстоюванні принципів прозорості у сфері оборони та безпеки, сприянню зміцнення обороноздатності України і покращенню показників у міжнародних антикорупцийних Індексах.

Завантажити дослідження

Завантажити прес-реліз