26 березня 2021

ПРЕС-РЕЛІЗ.

26 березня в інформаційній агенції «УНІАН» відбулась презентація брифу Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) на тему: «Впровадження стандартів корпоративного управління в оборонній промисловості України: від ініціативи до імплементації». В ньому представили оцінку стану реформи Укроборонпрому і пропозиції НАКО щодо практичного впровадження стандартів корпоративного управління на державних підприємствах оборонно-промислового комплексу України. 

На важливості впровадження стандартів корпоративного управління в оборонній промисловості України наголосили Олександр Завітневич, Голова Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, Світлана Панаіотіді, заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Юрій Гусєв, Генеральний директор ДК “Укроборонпром”, Мустафа Найєм, заступник Генерального директора з управління активами ДК “Укроборонпром”, Олена Трегуб, виконавча директорка НАКО, Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch та Олександр Лисенко, незалежний експерт з корпоративного управління.

Із вітальним словом виступили західні партнери – представниця посольства США, тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін, та представник посольства Великобританії в Україні – Джеймс Род-Мур, перший секретар з політичних питань, Посольство Великої Британії в Україні. Модерував дискусію Браян Боннер, головний редактор видання KyivPost.

“Протягом останніх кількох років Україна показала загальну прихильність до демократичного врядування, верховенства права та євроатлантичних цінностей. Однак політичне втручання в оборонну промисловість України залишається її найбільшою перешкодою на шляху до подальшої інтеграції з західними країнами”, – зазначила Тимчасова повірена у справах США Крістіна Квін та додала, що таке втручання лише збільшує корупційні ризики в секторі безпеки і оборони. Водночас вона відзначила і той успіх, якого досяг сектор безпеки і оборони України протягом останніх років. Зокрема, Крістіна Квін звернула увагу на створення принципово нової системи оборонних закупівель, яку народні депутати підтримали у 2020 році. “Це результат успішної співпраці державних установ, неурядових організацій та міжнародних партнерів”, – сказала вона. Говорячи про розбудову корпоративного управління в Укроборонпромі, пані Квін висловила своє занепокоєння деякими положеннями законопроєкту №3822, які суперечать стандартам ОЕСР. Зокрема, підтримана у першому читанні реформа Укроборонпрому не вирішує проблему політичного втручання в діяльність концерну, оскільки його наглядова рада наразі не містить достатньої кількості незалежних членів для мінімізації цього ризику. 

Перший секретар з політичних питань, Посольство Великої Британії в Україні Джеймс Род-Мур наголосив на важливості теми брифу не лише для України, але й для Великобританії, яка в цьому році головує у групі послів Великої сімки у світі і в Україні. “Минулого року ми оприлюднили пріоритети нашої групи. Один із них в Україні, який ми підкреслили, – посилення корпоративного управління в оборонному секторі в рамках ширшої реформи воєнно-промислового комплексу. Міжнародні стандарти ОЕСР мають стати ціллю для України. Вони є дуже важливими для України, оскільки краще корпоративне управління означає краще керівництво і краще лідерство в організації, що призводить до більшої інновації та прибутковості. Таким чином держпідприємства можуть сприяти процвітанню та безпеці України”.

Голова Комітету ВРУ з національної безпеки, оборони і розвідки Олександр Завітневич повідомив, що Законопроєкт №3822, який активно готується до другого читання, містить понад тисячу правок. Він висловив впевненість щодо успіху реформи та підкреслив наявність політичної волі як Верховної Ради, так і Президента щодо її здійснення: “Я думаю вона нам на 101% вдасться, але наголошу: давайте збережемо сили на імплементацію цього Закону”.

Реформа корпоративного управління є надзвичайно важливою для проведення розмежування між політичними рішеннями та управлінням компаніями, – це підкреслила заступниця міністра економіки Світлана Панаіотіді. “Ми сподіваємося, що законопроєкт №3822 буде прийнято у другому читанні без шкідливих правок. Я дуже сподіваюся, що не буде спаплюжено ідею правильної трансформації”, – зазначила пані Панаіотіді, говорячи про небезпеку встановлення прямого керування підприємствами з боку міністерства. 

Таку ж думку має і генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Він закцентував увагу на критичній важливості реформи Укроборонпрому для національної безпеки України. Пан Гусєв зазначив, що про реформування державних підприємств оборонно-промислового комплексу України говорили роками. Однак впродовж цього часу згадані підприємства лише накопичували борги – наприкінці 2020 року загальний борг дійшов позначки у 14 млрд грн. Відтак довгоочікувана корпоратизація та впровадження корпоративного управління є необхідною умовою для створення сучасного оборонного холдингу з принципово новою моделлю управління, для трансферу технологій і доступу до міжнародних фінансових ринків, а також для створення спільних проєктів з міжнародними партнерами України в оборонно-промисловій галузі. “Керівні принципи ОЕСР – це дуже важливий фундамент для нашої реформи, – сказав гендиректор концерну, – Ми очікуємо, що прийняття у другому читанні законопроєкту №3822 створить ту базу для системи нового корпоративного управління підприємств Укроборонпрому, на яку чекають вже багато років працівники та керівники підприємств”.

“Дуже приємно чути, що наші міжнародні партнери та представники держави мають єдине бачення цього питання і погоджуються з тим якою має бути корпоратизація та корпоративне управління. Наш звіт свідчить про те, що так було не завжди”, – поділилася виконавча директорка НАКО Олена Трегуб, представляючи підсумки дослідження. Вона розповіла, що лише три роки тому впровадження стандартів корпоративного управління було ветоване Президентом Порошенком, оскільки це “суперечило інтересам національної безпеки України”. “Виявляється, прозорість і корпоративне управління лише сприяють національній безпеці, а не підривають її”, – зазначила Трегуб. 

Виконавча директорка НАКО повідомила, що наразі законопроєкт №3822 не є ідеальним і не в повній мірі відповідає стандартам ОЕСР. Зокрема, оскільки трансформація такої великої кількості підприємств є складним і тривалим процесом, а законопроєкт пропонує їх суттєво спростити, необхідно передбачити низку додаткових механізмів забезпечення прозорості цього процесу для того, щоб чимало цінних активів ОПК України не були втрачені. Окрім цього, законопроєкт наразі не закріплює гарантії і повноваження нової наглядової ради, що становить небезпеку політичної залежності. Уникнути цього можна, удосконаливши текст та збільшивши кількість незалежних членів ради. Не менш важливе питання – це потенційний конфлікт інтересів, спричинений наявністю одразу двох суб’єктів управління концерну – Кабінету Міністрів та Мінстратегпрому. Для того, щоб унеможливити поєднання функцій розробки політик та керівництва підприємствами, НАКО рекомендує залишити повноваження щодо управління концерном в сфері відповідальності Кабінету Міністрів. 

“Правильна відповідь щодо того, хто має бути суб’єктом управління є в Керівних принципах ОЕСР, яка доволі чітко каже, що функція власності має бути відокремлена від функції регулятора та розробника політики”, – продовжив незалежний експерт з корпоративного управління Олександр Лисенко. Він зазначив, що згідно Положенню, регулятором та розробником політики є саме Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, а відтак поєднання цієї функції з безпосереднім управлінням напряму порушує стандарти ОЕСР.

Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch навів приклади низки державних компаній, що запровадили корпоративне управління, недоліки і проблеми яких варто врахувати під час реформи Укроборонпрому. Зокрема, низка гучних скандалів в Укрзалізниці та Украерорусі свідчать про не надто ефективні наглядові ради цих компаній. Він також зазначив, що протидія і боротьба із корупцією на держпідприємствах в сучасних українських реаліях не можна назвати дієвою. Як приклад, він навів ситуацію зі звільненням директора одного з держдепартаментів Енергоатому: “Якщо вірити різним незалежним практикам і оцінкам, він був чи не найкращий офіцер з комплаєнсу в Україні. Його звільнили через те, що він надав НАЗК інформацію про певні ризики в діяльності керівництва Енергоатому. Як наслідок триває судова інформаційна війна між звільненим антикорупціонером і керівництвом, яка точно не впливає позитивно на репутацію Енергоатому”. 

Схожу думку висловив і Заступник генерального директора Укроборонпрому Мустафа Найєм. Він відзначив, що якби Укроборонпром очолив Ілон Маск, то “десь приблизно через три місяці він би отримав кримінальне провадження, а ще через пару років він би сидів у в’язниці, тому що діюче законодавство не дозволяє ефективно працювати в державному секторі економіки”.

Пан Найєм також нагадав, що основу для корпоратизації заклали вже давно, але вона й досі не розпочалася, оскільки бракувало основного – законопроєкту. Він пояснив, що проведення корпоратизації без відповідного документу сприяло б утворенню цілої низки проблем та ризиків, які враховані у запропонованому законопроєкті. Зокрема, 3822 містить запобіжники “веєрному банкрутству” всіх фінансово нестабільних підприємств, що можуть розпочатися внаслідок звернень до суду за десятиліття накопичення боргів у понад 12 млрд. Окрім цього, через відсутність в українському законодавстві процедур щодо перетворення казенних підприємств, корпоратизація цієї частини Укроборонпрому може зависнути в повітрі. Законопроєкт №3822 бере до уваги і цє, чим унеможливлює застій трансформації. На додачу до цього, проведення корпоратизації вимагає здійснення оцінки наявного майна підприємств та перереєстрацію всіх його дозвільних документів, що потребує грошей та часу. Оскільки коштів на таку масштабну оцінку Укроборонпром не має, а тривала перереєстрація та ліцензування фактично зупинили б роботу на підприємствах, законопроєкт вводить для них виключення і дозволяє автоматичну передачу майна та документів для забезпечення безперервної діяльності під час трансформації. “Законопроєкт №3822 – це питання виживання, а не якоїсь косметичної реформи”, – підсумував пан Найєм.

Презентація підсумків дослідження НАКО:

Корпоратизація_Презентація 26.03

Дослідження НАКО “Впровадження стандартів корпоративного управління в оборонній промисловості України: від ініціативи до імплементації”

Ukr web