14 жовтня 2020

2016 рік – це останній рік, коли підприємства Міноборони  у сукупності отримали прибуток. Тоді вони заробили для держави 136 тисяч гривень. Відтоді, сукупні фінансові показники 114 підприємств відомства лише погіршуються і наразі демонструють стабільний збиток у мільйони гривень. 

Ці дані було виявлено під час підготовки звіту Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) “Державні підприємства Міноборони: як подолати корупцію і неефективність?” і озвучено дослідником Глібом Канєвським на брифінгу в УКМЦ 12 жовтня. До заходу долучилися також представник парламентського Комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки Игор Копитін та консультант Комітету Юрій Федоренко, заступник начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ Віктор Осадчук, начальник відділу організації діяльності державних підприємств та установ МоУ Євгеній Шатков та експерт з питань державної власності Дмитро Яблоновський. Модерувала захід виконавча директорка НАКО Олена Трегуб.

Наразі у Міноборони відсутня стратегія ефективного управління підприємствами. Окрім цього, роками тягнуться процеси реорганізації та ліквідації цих підприємств. У сукупності з неефективною кадровою політикою все це призводить до накопичення боргів, втрати ресурсів і активів. Нині така заборгованість складає понад 630 мільйонів гривень. При цьому переважна більшість державних підприємств МОУ не здатні забезпечити потреби ЗСУ. Згідно даних Рахункової палати, у 2019 році лише одне державне підприємство Міноборони з усіх забезпечило виконання статутних завдань Міністерства і Збройних Сил.  

Член Комітету з національної безпеки, оборони і розвідки Ігор Копитін вважає, що аудит є першочерговою необхідністю на шляху до вирішення проблеми з державними підприємствами. Він наголосив на тому, що такий аудит має бути проведений за участі міжнародних партнерів задля більшої об’єктивності процесу. А вже за його результатами всі відповідальні органи мають вирішувати подальшу долю підприємств Міноборони. “Для старту цієї реформи я запропонував створити відповідну робочу групу на базі комітету за участі незалежних експертів, зокрема, НАКО”, – сказав Копитін.

Заступник начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ Віктор Осадчук погодився із тим, що система управління держпідприємствами МОУ застаріла і потребує змін. Він відзначив високу якість дослідження і погодився з озвученими там рекомендаціями. Пан Осадчук повідомив, що висновки дослідження НАКО будуть взяті до уваги при підготовці нової Антикорупційної програми міністерства. “Робота і діяльність державних підприємств – це не функція Міністерства оборони”, –  зазначив Осадчук. На його думку, держпідприємства необхідно забрати зі сфери управління Міноборони та передати до Фонду державного майна, а їхні безнадійні борги перед державою – списати.

Експерт з питань державної власності Дмитро Яблоновський вважає, що всі ті підприємства, що не забезпечують потреб Міноборони та Збройних Сил України, необхідно або приватизувати, або ліквідувати, або реорганізувати. Він наголосив на тому, що необхідно здійснювати ліквідацію підприємств без залучення до цього процесу їхніх колишніх керівників. Також пан Дмитро зауважив, що у випадку наявності кримінальних порушень обов’язково мають бути завершені всі судові справи, а втрачене майно повернуто державі. 

Консультант профільного Комітету Верховної Ради Юрій Федоренко звернув увагу на те, що деякі державні підприємства попри збитковість на паперах насправді можуть бути прибутковими за рахунок земельних активів. Він озвучив ризик того, що подібні підприємства можуть бути продані за необґрунтовано низькими цінами, через що  держава недоотримає чималі кошти. На думку Дмитра Яблоновського, це є одним із завдань Фонду державного майна як органу, безпосередньо відповідального за проведення аукціонів, – забезпечити максимальну прозорість і конкурентність процесу приватизації. Також пан Федоренко підняв питання щодо потенційного навантаження на Фонд під час вирішення проблеми понад сотні держпідприємств та можливих механізмів оптимізації його роботи.

Олена Трегуб зазначила, що готель “Козацький” – один із найяскравіших прикладів несистемної політики Міністерства щодо підконтрольних йому підприємств. Парадоксально, але хоч готель і розташований у самому центрі Києва, він не веде діяльності, фігурує у кримінальних провадженнях та демонструє збиткові фінансові результати щороку. 

Загалом, лише у 2019 році підприємства Міноборони зазнали збитків на майже 39 млн грн. Проте навіть ці показники не можна назвати точними, – зазначає Гліб Канєвський. Під час проведення дослідження виявилося, що на багатьох підприємствах повноцінні фінансові звіти не складаються або складаються зі значним запізненням. Офіційно це пояснюють хронічними фінансовими проблемами на всіх ДП, відсутністю призначених директорів на деяких з них та втратою установчих та бухгалтерських документів.

За підсумками дослідження, НАКО виокремив низку ризиків у діяльності державних підприємств Міністерства оборони. Ось ключові з них:

  • держпідприємством керує не повноцінний директор, а тимчасово виконуючий обов’язки, тимчасовість якого продовжується роками без визначених завдань та відповідальності;
  • ліквідаційні комісії та комісії з реорганізації очолюють директори цих ДП, які  зацікавлені у тому, щоб приховати результати власної неефективної діяльності;
  • нерухоме та рухоме майно на балансі підприємств втрачається;
  • майно підприємства або навіть й частини цілісного майнового комплексу нелегально передаються в оренду за готівку;
  • основні фонди і персонал державних підприємств нелегально використовується на користь приватних підприємств.

Відтак, НАКО рекомендує:

  • Провести незалежний аудит реального стану справ на підприємствах.
  • Виділити діючі підприємства, які забезпечують статутну діяльність Міноборони та Збройних Сил. Решту – віддати на приватизацію.
  • Розробити нові чи оновити старі нормативні акти Міноборони про управління держпідприємствами. Врахувати найкращі світові практики – принципи ОЕСР. 
  • Фінансово оздоровити ті підприємства, що залишилися у Міноборони. 

Присутні на брифінгу представники профільного Комітету Верховної Ради та Міністерства оборони у цілому погодилися із рекомендаціями НАКО і озвучили готовність працювати далі у робочому режимі для вирішення проблеми державних підприємств МОУ. Команда НАКО сподівається, що відповідна робоча група незабаром розпочне свою роботу, що незалежних експертів буде залучено до її складу, як і було запропоновано, і що наші рекомендації будуть включені до відповідних державних програм і стратегічних документів і зрештою імплементовані.

Ознайомитися з дослідженням можна тут. 

Короткий зміст дослідження викладено у презентації у Power Point:

ДП_презентація (1)

Відео трансляції з Українського кризового медіа-центру: