Повернутись до новин
20 вересня, 2021
"Реєстр виконавців" оборонних закупівель: повільний, непрозорий і дуже важливий
Ракети, вантажівки, патрони та військова форма - це маленька частина великого переліку потреб української армії. Щоб армія була боєздатною, держава Україна має забезпечувати Збройні Сили вчасно та якісно. Втім на практиці корупційні скандали часто свідчать про зворотне. Армія нерідко отримує неякісне озброєння, ціни за державними контрактами зачасту вище ринкових, а в деяких випадках закупівлі не відбуваються взагалі. 

Закон “Про оборонні закупівлі” покликаний змінити цю ситуацію на краще. Проте через понад  рік після його ухвалення змінилося небагато. Ключові елементи цієї реформи впроваджували із затримками або не впровадили взагалі. Електронний реєстр учасників відбору і виконавців контракту - один із них. Після тривалої бюрократичної тяганини його запустили лише в серпні цього року. Щоправда, наразі лише у тестовому режимі.

При цьому навіть експертам, які ретельно моніторять процеси навколо оборонних закупівель, наразі складно зрозуміти, що відбувається із цим Реєстром. Чи в тестовому режимі працює вже фінальний варіант, чи планують розробляти ще інший? Хто розробляє цей реєстр: Мінекономіки чи Мінстратегпром, і за які гроші? І зрештою, коли нарешті Реєстр запрацює повною мірою, що означатиме реальний початок імплементації Закону про оборонні закупівлі? Отримати більшість відповідей на ці питання - неможливо, адже йдеться про інформацію з обмеженим доступом. 
 
Навіщо потрібен Реєстр?

Реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів - це складна назва для надзвичайно важливого елементу системи оборонних закупівель. Ця інформаційно-аналітична система має зберігати інформацію про всіх, хто може стати постачальником для сил безпеки та оборони. Без нього неможливо дійсно ефективно і максимально прозоро забезпечувати українську армію озброєнням та військовою технікою. Він має допомогти зробити закупівлі конкурентоспроможними завдяки тому, що там буде актуальна і прозора інформація щодо виконавців державних контрактів. Це дасть змогу оперативно моніторити, наскільки об’єктивно відбувається процес відбору потенційних постачальників озброєння та військової техніки, а також контролювати перебіг виконання контрактів.

Отже, Реєстр - це ключовий елемент, необхідний для ефективної системи оборонних закупівель. Його відсутність суттєво ускладнила, а подекуди і зупиняла важливі закупівельні процеси. Здавалося б, нарешті, більше ніж через рік після ухвалення відповідного закону, Реєстр запрацював. Однак стриманий оптимізм зникає відразу після детального аналізу, адже ключові питання про Реєстр так і залишаються без відповідей.
 
Хто опікується Реєстром? 
 
З юридичної точки зору, відповідає за створення, функціонування, та адміністрування Реєстру - Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, або Мінстратегпром. Втім цю систему, яку запустили як Реєстр у тестовому режимі, розробили ще у 2018 році за завданням Мінекономіки - про це НАКО стало відомо з відповіді Мінстратегпрому на наш офіційний запит, яку ми отримали на початку серпня. Деталі щодо вартості цієї розробки, її технічного завдання та інших істотних умов договору засекречені, оскільки контракт уклали в рамках державного оборонного замовлення. Втім якщо припустити, що станом на 2018-2019 рік ця система вже була розроблена і введена в експлуатацію, то її власником мав би бути або замовник - Мінекономіки, або виконавець розробки - Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки (Далі - Інститут).

Отже, в рамках імплементації Закону “Про оборонні закупівлі” до серпня цього року окремого Реєстру не створювали. Натомість, ймовірно, використали частину старих розробок, власником яких є зовсім не Мінстратегпром. Це частково пояснює, чому вже у 2021 році адміністратора Реєстру призначили непрозоро і необґрунтовано. У березні Кабмін постановив, що саме Інститут - розробник цієї системи - має адмініструвати Реєстр. Однак Інститут так і не передали до сфери управління Мінстратегпрому - він був і залишається у підпорядкуванні Мінекономіки. Ба більше, суд навіть припиняв діяльність цієї установи: наразі триває розгляд касаційної скарги.  Можливо, саме з цих причин Мінстратегпром у серпні цього року зрештою призначили адміністратором Реєстру. І після цього риторика Мінстратегпрому змінилась - тепер, виявляється, міністерство самостійно розробляє  Реєстр.

Відтак не дуже зрозуміло, хто саме розробляє чи розробив реєстр, і якщо зараз це робить Мінстратегпром, то чи є у відомства достатньо спроможності і компетенцій, щоб самотужки у стислі строки розробити Реєстр з дотриманням всіх вимог до змісту і наповнення  (нагадаю, більша частина інформації про нього - секретна, що вже говорити про інформацію, яка адмініструється цією системою).
Чи є гроші на цей реєстр, і скільки? 
 
У бюджеті Мінстратегпрому витрат безпосередньо на закупівлю послуг з розробки або впровадження Реєстру для міністерства на 2020 чи 2021 рік не було заплановано. Тобто оплатити послуги залучених фахівців зі створення чи запуску Реєстру Мінстратегпром не може і має обходитися власними силами. Втім, одна з бюджетних програм на 2021 рік передбачає фінансування у понад 2,5 млрд грн. За ці кошти Мінстратегпром має профінансувати реформування і розвиток ОПК, розробку і впровадження нових технологій та нарощування вже існуючих потужностей оборонної промисловості. Сподіваємось, що фінансування Реєстру знаходиться десь поміж цих завдань, адже в іншому разі кошти на створення та адміністрування системи доведеться вишукувати у бюджеті на утримання самого міністерства.
Навіщо виробнику потрапляти до Реєстру? 
 
Для чого взагалі компанії потрібно включення до цього Реєстру? Якщо дані про виробника чи постачальника товарів, робіт, послуг внесені до цієї системи, то така юридична особа отримує можливість брати участь у відборі виконавців державних контрактів. Наприклад, тільки компанії, внесені до Реєстру, можуть бути запрошені до участі у відборі для проведення закритих закупівель.

Станом на ранок 20.09.2021 до Реєстру включено лише 12 суб'єктів господарювання - 3 державних підприємства, 6 товариств з обмеженою відповідальністю, приватне акціонерне товариство та фізична особа-підприємець. При цьому лише до складу державного концерну “Укроборонпром” входять понад 100 учасників, більшість з яких є виконавцями державного оборонного замовлення попередніх років. Асоціація виробників озброєння та військової техніки України об'єднує близько ста ключових приватних компаній з виробництва озброєнь та військової техніки.  За перший місяць роботи Реєстру до нього включили лише 7 компаній. Якщо продовжувати у такому ж темпі, то знадобиться більше двох років, щоб внести до Реєстру всіх учасників ринку. Очевидно, що цього часу країна не має.

Ключові питання про Реєстр - хто, скільки і як - залишаються без чіткої відповіді. Ця система мала б зробити оборонні закупівлі більш конкурентоспроможними і прозорими. Втім наразі Реєстр не спроможний забезпечити навіть власну прозорість. Тож чи вдасться налагодити оборонні закупівлі на фундаменті невизначеності? 

Світлана Мусіяка 
керівниця з досліджень та вироблення політик НАКО
Для Цензор.нет