Повернутись до новин
24 травня, 2022
Українські організації громадянського суспільства закликають країни-члени ЄС надати Україні статус кандидата у червні
Українські організації громадянського суспільства закликають країни-члени Європейського Союзу надати Україні статус кандидата в ЄС у червні без будь-яких затримок, умов та можливих переформувань. Це буде вирішальним визнанням постійних досягнень України в реформуванні, схвалених ЄС, а також потужним жестом підтримки народу України, який зараз захищає свободу та демократію на передовій. Це особливо важливо, враховуючи, що вступ України до ЄС підтримують 91% українців та 66 % громадян країн-членів ЄС.
Амбітний порядок денний реформ в Україні був розпочатий у 2014 році після того, як українці вийшли на вулиці під прапорами ЄС на знак протесту проти відмови колишнього проросійського уряду підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Відтоді десятки тисяч українців віддали свої життя за захист цивілізаційного вибору України спочатку на Майдані, потім під час російської війни на Донбасі, а тепер під час широкомасштабного вторгнення.
Незважаючи на виклики, за вісім років Україні вдалося досягти значного прогресу в розбудові демократії, послуживши випробувальним полігоном для інноваційних рішень для глибоко вкорінених проблем, таких як корупція. Унікальний український досвід може бути реалізований в інших країнах, які шукають вирішення проблем правосуддя та верховенства права.
Зокрема, в Україні запроваджено велику кількість інструментів прозорості. Вони включають електронну систему декларування доходів і майна для державних службовців та електронну звітність про майно та доходи політичних партій. Систему державних закупівель перетворили на систему онлайн-аукціонів - ProZorro - відзначену нагородами. Відкритою була інформація, що становила великий інтерес для громадськості, зокрема державні реєстри та бенефіціари юридичних осіб.
Вся антикорупційна інфраструктура була побудована з нуля. Сюди входять Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд, Національне агентство з питань запобігання корупції та Агентство з повернення активів та управління. Наразі розслідується понад 800 справ про резонансну корупцію та наразі судом винесено 72 вироки. Нові агенції продовжують працювати та давати результати навіть під час війни. Наприклад, з 24 лютого близько $15,3 млн (447,3 млн грн) було спрямовано від застав та арештів у резонансних корупційних справах на потреби ЗСУ.
Крім того, розпочато і триває вже давно назріла та перспективна судова реформа. Ця реформа передбачає оновлення вищих органів судової влади із залученням незалежних міжнародних експертів. Зараз ми на завершальному етапі цієї реформи.
У ці дні міжнародні експерти спільно з українськими суддями проводять співбесіду з попередньо відібраними кандидатами, акцентуючи увагу на їх чесності та незалежності. Важливо, що Молдова зараз проводить судову реформу за українським зразком.
Починаючи з 2014 року, коли було укладено Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, за переважної підтримки ЄС, Україні вдалося досягти значного прогресу у впровадженні рамкових та галузевих реформ, а саме децентралізації, державного управління, енергетики, цифрових технологій, митниці, охорони навколишнього середовища та громадського фінансові реформи.
Більшість із цих реформ було значно посилено за допомогою інструментів адвокації, передбачених Планом лібералізації візового режиму ЄС, програмами макрофінансової допомоги ЄС, Угодою про асоціацію, умовами МВФ тощо.
Більше того, ширший вплив українських реформ визнав президент Росії Володимир Путін. 21 лютого, всього за кілька днів до повномасштабного нападу Російської Федерації на Україну, Путін у своїй промові прямо назвав і розкритикував українські антикорупційні реформи та реформи верховенства права. Цією заявою він підтвердив, що успішна демократизація та наш європейський та євроатлантичний вибір є однією з ключових причин, чому росіяни прагнуть знищити нашу націю.
Україна вже отримала статус кандидата, впроваджуючи реформи з 2014 року. Визнаючи, що потрібні додаткові зусилля для продовження фундаментальних реформ, ми наголошуємо, що саме статус кандидата в ЄС та подальший процес переговорів про вступ будуть найефективнішою основою для подальшого просування реформ, надаючи українському громадянському суспільству реальні адвокаційні важелі.
Ми також хотіли б наголосити, що рішення про статус кандидата України має ґрунтуватися виключно на оцінці прогресу на двосторонньому шляху ЄС-Україна і не може бути обумовлено процесом вступу інших країн. Заради майбутніх реформ в Україні, а також для підтримки наших спільних зусиль, спрямованих на досягнення перемоги, миру, стабільності та процвітання всьому регіону, ми закликаємо ЄС якнайшвидше офіційно визнати Україну країною-кандидатом.

Підписанти:
Міжнародний центр Української Перемоги
Центр протидії корупції
Transparency International Україна
Фонд DEJURE
Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан»
Харківський антикорупційний центр
Центр політики та правової реформи
Bihus.Info
Антикорупційний штаб StateWatch
НАКО – Незалежна антикорупційна комісія
Мережа ANTS
Центр «Нова Європа».
Європа без бар'єрів
Міжнародний фонд «Відродження».
Український центр європейської політики
Інститут соціально-економічних перетворень
Центр Громадянських Свобод
Центр глобальних досліджень Стратегія XXI
Громадянська мережа ОПОРА
ICO Середовище – Люди – Закон
Центр економічної стратегії
Інститут законодавчих ідей
Рух ЧЕСНО
Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна
Виборча рада UA
Група DIXI
Асоціація енергоефективних міст України
pro.mova
Центр соціальних трансформацій
Школа аналізу політики НаУКМА
Агентство законодавчих ініціатив
Українська школа політичних студій
Національна асоціація кінематографістів України
Правозахисний центр ЗМІНА
Зберегти Дніпро / SaveEcoBot
Платформа цивільного контролю