Повернутись до новин
25 січня, 2023
“Яєчний скандал”: технічні помилки, некоректні порівняння та реальні проблеми в забезпеченні армії харчуванням
21 січня на “Дзеркалі тижня” оприлюднили інформацію щодо закупівлі харчування військовослужбовців на 2023 рік. В ньому представлено низку документів, котрі викликали обурення, адже представлені ціни є буцімто завищеними в декілька разів, а компанії-постачальники є наближеними до керівництва МОУ.
 
Міністерство оборони і сам міністр Резніков вийшли з декількома публічними коментарями. Згодом зреагував і профільний комітет Верховної Ради. Пізніше також стало відомо й про наявне розслідування НАБУ за цими фактами. 
 
НАКО пропонує розглянути останні дні з декількох різних боків: парламенту, уряду, правоохоронних органів і, звісно, громадянського суспільства, без якого цієї історії б не відбулося.
 

Як реагували в уряді?
 

Публічна реакція і комунікація Міністерства оборони стала найслабшою ланкою цієї історії. Передусім тому що на публічний запит журналіста ще до публікації матеріалу міністерство не відповіло. І хоча достеменно невідомо скільки саме часу пройшло між отриманням запиту і публікацією матеріалу, Міноборони все одно отримало можливість відреагувати. Щоправда вже тоді, коли здійнявся скандал.

Офіційна заява відомства називала оприлюднений матеріал маніпулятивним. Ба більше, Міноборони стверджувало, що звернеться до СБУ за поширення неправдивих відомостей, що моментально розцінили як спробу залякати журналіста. Справедливо, що це ще більше обурило суспільство.

Згодом із детальним спростуванням вийшов Олексій Резніков. Серед іншого, він розʼяснив як відбувається процедура закупівель, що саме закуповує Міністерство оборони, наскільки змінилася ціна і де в документі знайшлися технічні помилки. Він також звернув увагу на спекуляції в оригінальному матеріалі на “Дзеркалі тижня”, наголошуючи на спробі порівняти непорівнюване. Традиційно, частину українців ці пояснення задовільнили, тоді як іншу - ні.
 

“Яйця по 17 грн за штуку”: чи була маніпуляція? 

З усієї інформації, представленій в журналістському матеріалі “брендом” скандалу стали яйця. Як зазначається у статті: “Міноборони законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва зараз близько 7 грн за штуку”. Чи це правда?

Автор матеріалу наводить документи з детальним каталогом їжі і цінами на неї. В ній дійсно видно ціну по 17 грн. Втім не за штуку,
як стверджується у виданні, а за кілограм. 

 


 
Примітно, що станом на 24 січня в оригінальній стаття на “Дзеркалі тижня” й досі присутня некоректно відображена інформація. Ще більш примітним є те, що 17 грн за кілограм - це неправильна ціна. Насправді, як стверджує Міноборони, ціна має становити 170 грн за кг яєць, що дорівнює близько двом десяткам яєць. 
 
Відповідно і в журналістському матеріалі, і в оригінальних документах, на яких воно базується, є помилки. Свідомі чи несвідомі.
 

Арбітри: парламент і правоохоронні органи
 

Окрім яєць, в цій історії є багато інших тривожних моментів: ціни, компанії-постачальники і самі процедури закупівель. Розбиратися з цим мають як правоохоронні органи, так і парламент.
 
Комітет з нацбезпеки, оборони та розвідки досить швидко відреагував на скандал. Зрештою, однією із його функцій є нагляд за закупівлями. Відтак вже в понеділок депутати провели засідання, на якому заслухали міністра та ознайомилися із низкою документів міністерства по цій справі.
 
За підсумками засідання парламентарі вирішили звернутися до правоохоронних органів, зокрема НАБУ, що вже розслідувала цю справу. Комітет також прийняв низку рішень, серед яких: проведення перевірки підприємств, які забезпечують військовослужбовців харчуванням, і внесення змін до законодавства у частині оборонних закупівель. Найважливішим рішенням Комітету стало відкриття певної частини закупівель Міноборони. Відповідний законопроєкт вже зареєстровано в парламенті. 
 
Із введенням воєнного стану всі оборонні закупівлі засекретили. Ще тоді це викликало чимало обурення з боку громадянського суспільства, оскільки тотальна секретність “найневинніших” закупівель в найкращому випадку просто викликає велику суспільну недовіру, в найгіршому - несе великі корупційні ризики. “Яйця по 17 грн за штуку” - це безпосередні результати такої секретності. Відтак рішення відкрити деякі закупівлі задля мінімізації корупції і збільшення суспільної довіри є беззаперечним позитивом.
 
Однак наряду з цим й надалі відкритим залишається питання конкурентності цієї та інших закупівель, а також звʼязки чиновників Міноборони із безпосередніми власниками компаній-постачальників послуг харчування. Сподіваємося, саме розслідування НАБУ разом з іншими правоохоронними органами виявлять всі “технічні помилки”, потенційні або вже фактичні зловживання та, зрештою, поставлять крапку в цій історії.
 

Реальні проблеми


Оборонні закупівлі традиційно були і, на жаль, залишаються великою спокусою для корупціонерів. В умовах війни, тотального засекречування і трильйонних бюджетів на сектор безпеки і оборони ця проблема становить істотно більшу загрозу для України.
 
А отже критично важливою є відкрита, жорстка і проактивна позиція держави у попередженні і унеможливленні самих спроб розкрадання. Збільшення прозорості закупівель - це важлива частина великого пласту роботи, однак лише частина. На жаль, ми не можемо похизуватися злагодженою закупівельною системою, ефективним і своєчасним контролем, і, зрештою, невідворотністю покарання. 
 
Втім є й позитив. За останні чотири дні, окрім очевидної суспільної значущості, ця історія показала й дещо інше. А саме - проактивність держави у реакції на потенційні зловживання. Передусім з боку профільного комітету Верховної Ради, що є одним із елементів демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони.
 
У свою чергу НАКО як організація громадського контролю, як завжди готова фахового допомогти державі у зміцненні сектору безпеки і оборони та мінімізації ризиків корупції.