Повернутись до новин
1 липня, 2021
Як зробити медичні закупівлі більш ефективними? НАКО надала рекомендації
У травні 2020 року командування Медичних сил Збройних сил України закупило 2,5 млн медичних масок, при цьому отримало за кожну маску по 1 гривні «відкату». За даними ДБР, посадовці сприяли укладанню договору Міноборони з конкретним підприємством, після чого прийняли товар без необхідних документів і попри прострочені строки постачання. Наразі кримінальне провадження передане до суду. Це – один з прикладів порушень та корупційних ризиків, які НАКО висвітлила у своєму дослідженні ‘Медичні закупівлі Міноборони у період пандемії: корупційні ризики та рекомендації’. Звіт презентували 1 липня в інформаційному агентстві «Укрінформ». Інший приклад – закупівля несправних апаратів ШВЛ. У тому ж травні 2020 р. командування Медичних сил ЗСУ закупило 10 апаратів ШВЛ на 11 млн гривень. Апарати були непридатними для використання: їхня комплектація і технічні характеристики не відповідали вимогам тендерної документації. Наразі розслідування корупційної складової триває. Ці кейси наочно ілюструють один з ключових ризиків, на які звертає увагу НАКО: недоброчесна поведінка, яка може проявлятися у вигляді номінальної, тобто несправжньої конкуренції, або недоброчесності посадових осіб замовника. Серед інших топ-ризиків – обмеження конкуренції та завищення вартості закупівель. Загалом для тендерів всіх семи замовників, яких НАКО дослідила в рамках цього звіту, характерна мінімальна конкуренція: у 90 % випадків участь у закупівлях брали лише по двоє учасників, і в результаті економія бюджетних коштів не перевищувала 5 %. А в тендерах з більшою кількістю учасників удавалося заощадити до 18 %. З точки зору впливу конкуренції показовою є закупівля антибіотика Meropenem військовою частиною А4615: у торгах узяли участь 5 різних постачальників, і під час аукціону ціна знизилася на 41 % порівняно з початковою вартістю. Заважає зробити такі тендери більш конкурентними низка факторів: вимога надання гарантійного листа, пряме зазначення торговельної назви замість діючої речовини та вимоги до фасування. Так, ВМКЦ Північного регіону провів тендер на закупівлю препарату Амброксол, зазначивши таке фасування, якому відповідала лише продукція ТОВ «Кусум Фарм».



Приклад закупівель ВМКЦ Західного регіону демонструє надмірне підвищення вартості закупівель. Це львівський шпиталь вносив до вартості тендеру оплату консультаційних послуг третій стороні у сумі від 10 до 12 тисяч гривень. Так, на проаналізованих 18 закупівлях цього шпиталю можна було б заощадити 194 тисячі гривень, які пішли на оплату зовнішніх консультантів. Це приблизна річна зарплата додаткового працівника-закупника. В рамках аналізу НАКО проаналізовала понад 120 закупівель (9 відкритих торгів, оголошених Міністерством оборони України, і по 20 найбільших тендерів, оголошених кожним із шести найбільших замовників у підпорядкуванні Міноборони). У звіті надано детальні рекомендації, як знизити корупційні ризики медичних закупівель МОУ і підвищити їхню ефективність. Зокрема, НАКО пропонує запровадити професіоналізацію закупівель, тобто передати закупівельні функції централізованій закупівельній організації.



Під час презентації дослідження заступниця голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла запропонувала надіслати звіт для ознайомлення до Комітету, для ознайомлення народних депутатів і для того, щоб актуалізувати це питання, зокрема, у діалозі з Міністерством оборони.



Михайло Загородній, який представляв Командування медичних сил ЗСУ, подякував НАКО за пророблену роботу і наголосив, що попередні помилки вже враховувались відомством. Зокрема, зазначив, що приймались відповідні рішення і кадрові зміни. Він запевнив, що Командування медичних сил ЗСУ максимально докладає зусиль, щоб запобігати виникненню подібних ризиків на майбутнє. Водночас, Загородній додав, що «їхня продукція, медична продукція для потреб Збройних сил, має свою специфіку щодо використання, зберігання, і деякі моменти, які здаються дискримінаційними, є життєво необхідними». Його колега Тетяна Лук’яненко погодилася з ключовою рекомендацією НАКО щодо потреби професіоналізації закупівель. «Дійсно, у багатьох військових частинах немає кадрових ресурсів, які могли би забезпечити це, тому тут потрібні якісь виважені рішення командування, я думаю, що потрібно працювати над професіоналізацією закупівель», - зазначила Лук’яненко. Вона додала, що на її думку, було би доцільно розвивати певну співпрацю чи обмін досвідом з централізованою закупівельною організацією, зокрема, ДП Медичні закупівлі.



Тетяна Тахтуєва, яка представляла Департамент державних закупівель і постачань матеріальних ресурсів МОУ, теж говорила про доцільність професіоналізації закупівель. «Гадаю, військовим частинам потрібно займатися іншими справами, а не робити закупівлі товарів, робіт і послуг. Один командир частини не може знати все: і військові питання, і питання держзакупівель. Підтримую, що це треба якось вирішувати», - сказала вона. Катерина Приймак, заступниця голови ГО “Жіночий ветеранський рух”, говорила про те, що їй боляче слухати про корупцію в армії. Вона зосередила увагу на корупційних ризиках навколо військово-медичного формуляра, чим зараз займається її організація. «Існує військово медичний формуляр, з купою медикаментів, які військові чомусь так і не отримують. Тобто для кого це закуповується і для чого?», -задала риторичне питання вона. За підсумками презентації НАКО буде співпрацювати з державними органами влади, зокрема, Міністерством оборони та Парламентом, і партнерами по громадянському суспільству для адвокації наших рекомендацій. Презентацію організовано за підтримки Посольства Великої Британії в Києві. Переглянути відео заходу можна у Youtube "Укрінформу".

Аналітичний звіт можна переглянути тут: