Після вторгнення росії до України західні політики запровадили проти неї безпрецедентні санкції. Але надто мало було зроблено для того, щоб вдарити по ключових вразливих місцях російської армії. Одне з таких місць – це залежність від західних технологій. Саме на цьому й потрібно нині сконцентруватися. При чому відповідні кроки мають зробити як державні органи, політики, так і виробники.
 

Про це у колонці для Financial Times пише виконавча директорка НАКО Олена Трегуб.
 

Західні комплектуючі містяться, наприклад, у російських крилатих ракетах Х-101 та БПЛА Орлан-10. У безпілотнику іранського виробництва Shahed-136, який використовують російські сили, є понад 30 компонентів, як показало власне розслідування НАКО.
 

Виробники виправдовуються, що у зброї використовується продукція подвійного призначення і що вони не можуть відстежити реальних покупців у підсанкційних країнах. Справді, чіп, який використовується у тостері може легко стати частиною системи наведення ракет. Але виробники докладають більше зусиль, для того щоб уникнути відповідальності, ніж для того, щоб запобігати передачі технологій росії, здійснюючи  більш ретельні перевірки. Для компаній-виробників це має стати важливим кроком, переконана Олена Трегуб.

У свою чергу уряди мають вжити негайних заходів для вивчення мереж постачання як всередині, так і за межами своїх кордонів та посилити експортний контроль. Політики ж повинні розглянути питання про те, чи дозволити постачальникам продукції подвійного призначення в росію — випадково чи ні — брати участь у торгах на держзамовлення.
 

Якщо припинити прямі і непрямі масові поставки комплектуючих до росії, це пришвидчить закінчення війни, адже вплине як на виробництво нової зброї, так і на забезпечення технологіями вже діючої техніки, переконана виконавча директорка НАКО.