Повернутись до НАКО в медіа
5 травня, 2022
Без реформи сектору безпеки Україна не змогла б протистояти росії
Без реформи сектору безпеки Україна не змогла б зараз протистояти росії. Своєю чергою, успіхи у реформі були б неможливі без взаємодії державних органів з громадянським суспільством та міжнародними партнерами.
 
Про це у колонці для CJL (THE CORRUPTION, JUSTICE & LEGITIMACY PROGRAM) пишуть керівник відділу досліджень та політики НАКО Світлана Мусіяка та дослідниця дослідницького проекту BIT-ACT у Болонському університеті Оксана Гусс.
 
Роками влада та керівництво державних підприємств були закриті для зовнішніх консультацій чи втручання. Рішення ухвалювалися виключно за вертикаллю управління, а Інформація була засекречена, що сприяло корупції. Так, численними корупційними скандалами прославився держконцерн “Укроборонпром”, до якого входить понад сотня держпідприємств. Для того старту реформи цього оборонного концерну знадобився значний суспільний та міжнародний тиск”, зазначають автори колонки.
 
У 2019 році журналісти-розслідувачі Bihus.info опублікували серію матеріалів про масштабні корупційні схеми у закупівельних процедурах UOP за участю високопоставлених політичних та чиновників УОП. Скандал виник через постачання контрабандних російських деталей для української  військової техніки — за значно вищими за ринкові ціни та з відкатами чиновникам.
 
Громадянське суспільство все активніше тиснуло на владу, вимагаючи антикорупційних реформ. І експерти громадянського суспільства були залучені до спільної робочої групи, яка розробила реформу модернізації УОП. Що вже само по собі було перемогою, враховуючи сумнозвісний закритий статус оборонного сектора.
 
“Незважаючи на сильний опір з боку деяких депутатів, парламент ухвалив закон про нову корпоратизацію УОП, і у 2021 році він набув чинності. Закон перетворив державні оборонні та аерокосмічні підприємства на ТОВ та акціонерні товариства та приватизовані некомерційні товариства і закріпив принципи належного управління ОЕСР, відповідно до яких відбуватиметься процес трансформації та функціонування цих перетворених підприємств”, - зазначається у публікації.
 
“Сендвіч-тактика” у роботі громадянського суспільства та міжнародних партнерів прискорила реформу. Наприклад, коли робота над законопроектом про корпоратизацію УОП застопорилася, громадянське суспільство привернуло увагу послів G7, які потім порушили ці питання на найвищому політичному рівні, звернувшись до Адміністрації Президента та відповідних міністрів. Це забезпечило те, що незважаючи на сильну опозицію, парламент України ухвалив закон у версії, яка містить стандарти належного управління ОЕСР для державних підприємств”, - підкреслюють автори матеріалу.
 
“Взаємодія тиску та конструктивних порад має вирішальне значення для просування реформи. Перші спроби громадянського суспільства налагодити діалог з урядом та представниками УОП зазнали невдачі через сильний опір тих впливових зацікавлених сторін, які отримали вигоду зі статус-кво та перешкоджали реформам. Але поєднання громадського та міжнародного тиску створило попит на зміни, тоді як професійна експертна думка залишила владі мало виправдань, аби не діяти”, - говориться у матеріалі для CJL.