Повернутись до новин
6 вересня, 2017
Прозорі процедури та зменшення секретності допоможуть усунути ризики при закупівлях у військовій медицині – дослідження НАКО
Система медичного постачання в оборонній сфері має низку прогалин та непрозорих механізмів. Вони можуть призводити до зловживань при закупівлях ліків та медичних виробів, придбання неякісних товарів для передової та військових клінічних центрів. Окрім того, система медпостачання не має дієвих процедур для реагування на скарги про незадовільну якість закупленого. Такі висновки містяться у міжнародному дослідженні «Те, що лікар прописав? Корупційні ризики в системі медичного постачання Міністерства оборони України». Його авторами є аналітики Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) – спільного проекту Transparency International Defence and Security (Британія) та українського відділення глобального антикорупційного руху Transparency International.

Дослідження ґрунтується на глибинних інтерв’ю з працівниками Міністерства оборони України, волонтерами та міжнародними експертами, аналізі документів та публікації у мас-медіа.
Охорона здоров’я та безпека наших військовослужбовців має стати одним із пріоритетів української армії. Держава за активної підтримки представників громадськості продемонструвала прогрес у вирішенні низки стратегічних проблем у військовій медицині. Значно збільшене бюджетне фінансування – у 2017 році Міноборони на медичні потреби виділило 327 млн грн ($ 12,4 млн), що на більше 25% за минулий рік. Із них 205 млн грн ($7,8 млн) виділено на лікування, а решта – на закупівлю ліків і медичного обладнання. Часто недоліки в системі медичного постачання стають перешкодою для ефективного використання бюджетних коштів. У дослідженні НАКО описано проблеми та ризики у сфері медичного постачання на трьох конкретних прикладах. Перший випадок, розглянутий у звіті, пов'язаний із закупівлею восени 2015 року 30 000 турнікетів для зупинки крові. Волонтери та фахівці з тактичної медицини неодноразово повідомляли про низьку якість турнікетів – при застосуванні вони іноді рвалися. Цей приклад визначає такі проблеми як відсутність належного тестування виробів, дієвого механізму зворотного зв’язку та недостатнє фінансування. У другому прикладі йдеться про закупівлі лікарських засобів. Одним із потенційних ризиків є закупівля медикаментів лотами, що містять велику кількість найменувань. Таке формування лотів може свідчити про наявність змови між координатором закупівель і постачальником. Під час формування лоту до загального переліку товарів може бути включене одне унікальне найменування, що постачається тільки однією компанією. Таким чином, замовлення може бути виконано тільки певним постачальником. У 2017 році військово-медичний департамент Міноборони прийняв рішення про децентралізацію закупівель – сьогодні медичні засоби закуповуються не міністерством, а регіональними клінічними центрами. Це дозволяє швидше забезпечувати нагальні потреби, але вимагає додаткового контролю як з боку влади, так і громадськості. Також аналітики вказали на відсутність механізмів, які убезпечать Міноборони від співпраці з недоброчесними постачальниками. Третій приклад описує засекречену закупівлю евакуаційного транспорту, який Україна почала виробляти у 2016 році. Йдеться про автомобілі на базі компонентів китайського виробництва вартістю близько $32 тис.  Приклад вказує на надмірну секретність державного оборонного замовлення, через яку неможливо здійснити контроль над закупівлями й виявити можливі зловживання.  До того ж у потенційних постачальників може скластися враження, що на ухвалення рішень при виборі постачальника впливає конфлікт інтересів. Щоб мінімізувати проблеми та ризики у системі медичного постачання в обороні експерти українського представництва Transparency International і НАКО розробили низку рекомендацій для влади:
  • Уряду необхідно знизити рівень секретності в рамках виконання державного оборонного замовлення. Як перший крок, Верховна Рада повинна переглянути законодавство у галузі охорони державної таємниці;
  • Міністерству оборони України необхідно передбачити механізми, які убезпечать від співпраці з недоброчесними постачальниками, що порушують умови контракту. Також міністерству радять запровадити ефективний механізм зворотного зв’язку для отримання інформації про якість виробів медичного призначення. Окрім того, Міноборони потрібно ввести додаткові принципи формування лотів для попередження маніпуляцій при закупівлях;
  • Військово-медичному департаменту Міноборони рекомендують забезпечити прозорість формування медико-технічних вимог для ефективної закупівлі медичних засобів. Також варто переглянути систему децентралізованих закупівель та розглянути можливість запровадження змішаної системи.
ТІ Україна і TI Defence and Security сподіваються, що Міноборони дослухається до рекомендацій НАКО і використає їх, аби усунути проблеми і ризики у сфері медичного постачання в обороні. Саме завдяки плідній співпраці та конструктивному діалогу влади із громадськістю та експертами Україна зможе підняти стандарти української військової медицини до стандартів НАТО і посилити армію в умовах військового конфлікту на Донбасі. Завантажити прес-реліз Завантажити дослідження