11 серпня 2020

В Україні – найдовша у світі черга військовослужбовців на отримання житла. У ній – майже 48 тисяч військовослужбовців.Якщо нічого не змінювати, знадобиться щонайменше 600 років, щоб кожен військовослужбовець отримав житло, яке йому гарантувала держава.

Щоб зрозуміти житлові потреби військовослужбовців і те, як вони самі бачать вирішення проблеми забезпечення житлом, НАКО за підтримки представництва ОБСЄ в Україні провів відповідне опитування військовослужбовців. Це було вперше в історії незалежної України – раніше військовослужбовців комплексно про це не питали.

На наш запит ОБСЄ опитала 133 військовослужбовця у 6 регіонах України: Харків, Львів, Миколаїв, Одеса, Рівне та Дніпро. Примітно, що багато хто з них взагалі не вірить у те, що отримати житло – можливо.

Ось лише кілька цитат з опитувальників: “У житлову чергу не ставав, бо вважаю це даремними надіями” або “При вислузі у 30 років житло відсутнє”.

Більшість із них вважають, що основні фактори, які сприяють корупції, – це корумпованість та дефіцит прозорості. Далі йдуть брак ефективного контролю за чергою, відсутність бази даних та суб’єктивність прийняття рішень (за шкалою від найбільшого ризика до найменшого).

Найбільш ефективно здійснюють контроль за цією системою внутрішні органи контролю Міноборони, – так вважає більшість військовослужбовців. Військові також довіряють виконання цієї функції спеціалізованим громадським організаціям і засобам масової інформації і покладають на них функцію нагляду. А от довіра до державних органів (Парламенту, Рахункової палати, Держаудитслужби), командування військових частин, гарнізонних житлових комісій чи офіцерських зборів у цьому питанні – мінімальна.

То як вирішувати житлове питання? На думку багатьох опитаних, найкращий шлях – це пільгова іпотека зі зниженою відсотковою ставкою та зменшеною вартістю житла (за собівартістю). Альтернативою може бути також грошове відшкодування. Кредитування на період служби, лізинг за зниженими відсотками з правом викупу та пільгова оренда не отримали суттєвої підтримки опитаних.

Військовослужбовці про ГоловКЕУ: Кумівство і відсутність прозорості

Питаннями земельних ділянок і будівництва, а також обслуговування та ремонту житла у військових містечках, займається Головне квартирно-експлуатаційне управління Міноборони (ГоловКЕУ). Це орган військового управління, що перебуває на утриманні Збройних сил України і підпорядковується одночасно заступнику міністра оборони і начальнику Генерального штабу ЗСУ.

Нині фінансування між різними варіантами житлового забезпечення (наприклад, будівництво, реконструкція, оренда тощо) не регулюється жодним нормативно-правовим актом. НАКО неодноразово наголошував, що це створює ризики непрозорого і суб’єктивного прийняття рішень керівництвом ГоловКЕУ.

Показово, що майже половина опитаних (48%) вважають ГоловКЕУ однозначно неефективним органом. Негативно його діяльність оцінюють 20% цих військовослужбовців, вкрай негативно – ще 28%.

Наведемо лише кілька цитат:

“Вищий офіцерський склад отримує житло декілька разів за службу, для цього просувають декілька схем. Немає справедливості”.

“Черга просувається якимось дивним чином. Деякі 25 років років не можуть отримати житло, а деякі тільки прийшли до частини і вже його отримали”.

Один військовослужбовець описує ГоловКЕУ як “закриту структуру, де не надають публічну інформацію і де відсутній підзвітний, загальнодоступний та відкритий механізм контролю”. Ще 20% опитаних взагалі не змогли відповісти на питання, тому що не знають, що це за орган і чим він займається. Таких, що схвально ставиться до ГоловКЕУ – зовсім небагато.

Серед ключових проблем, на яких наголошують опитані:

  • проблема “кумівства”, через що квартири дістаються лише окремим посадовим особам;
  • отримання військовослужбовцями вищого офіцерського складу двох або трьох квартир за час проходження служби;
  • відсутність житла у офіцерів після 20 або навіть 30 років служби;
  • відсутність електронної бази даних та ефективного контролю за діяльність органу;
  • і порушення процедур надання відповідей військовослужбовцям, зокрема, затягування часу або неспроможність надати чітку відповідь на інформаційний запит.

Водночас, дехто з тих, хто оцінив діяльність цього управління нейтрально, відзначає певне покращення його роботи за останні кілька років.

За інформацією НАКО, у 2019 році у ГоловКЕУ працювала 101 людина. Ми рекомендуємо провести реформу цього органу і переглянути кадрову політику таким чином, щоб забезпечити ефективне управління та мінімізацію корупції.

Штатно-посадове житло: нове вирішення старої проблеми?

Махінації із службовим житлом для військовослужбовців – один із корупційних ризиків, на яке неодноразово звертав увагу Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони. Наприклад, якщо вдатися до різного роду маніпуляцій, можна перевести службове житло у постійне. Таким чином, фонд службового житла Міноборони зменшується.

Одна з рекомендацій НАКО – перехід від службового до штатно-посадового житла. Останнім часом цю ідею озвучували і в Міністерстві оборони. Йдеться про те, щоб будь-яка посадова особа (наприклад, комбат чи взводний) займала квартиру свого попередника за посадою, а після просування по службі чи переведення до іншого місця служби мала звільнити житло для свого наступника. Такий крок дозволить зафіксувати обсяги фонду житла, щоб він не міг зменшуватися.

Думки опитаних військовослужбовців щодо фонду штатно-посадового житла розділилися: 43% – за, 37% – проти, ще 20% не змогли визначитися. Втім переважна більшість залишила доволі схвальні коментарі:

“Так. Доцільно так зробити, але при цьому квартири мають бути закріплені для всіх посад, а не деяких”.

“Ця ідея дуже добра в ідеалі, напевно. У реалі все буде відбуватися як “є”. Я, чесно кажучи, уже плутаюсь – постійне, службове, пільгове, штатно-посадове – яке ще буде?! Я за 33 роки служби не отримав НІЯКОГО!!!”

І хоч більшість опитаних підтримують загалом цю ідею, багато хто має сумніви щодо її реалізації. Наприклад, серед озвучених ризиків – бюрократична тяганина. Також чимало військових непокояться, що ця ідея становить загрозу їхньому кар’єрному розвитку, бо вони будуть “прив’язані” до житла у певному регіоні.

Проблема може виникнути і через те, що квартира, видана окремому військовослужбовці та членам його/її сім’ї, може не відповідати потребам сім’ї наступника, який отримає житло пізніше. Зокрема, житлові умови неодруженого військовослужбовця суттєво відрізнятимуться від житлових умов військовослужбовця з великою сім’єю. Тому чимало хто непокоїться, що можуть отримати житло, яке не буде відповідати потребам їхньої сім’ї.

Водночас, кілька опитаних військовослужбовців пропонують розширити перелік осіб, які можуть претендувати на отримання такого житла. Наприклад, забезпечити можливість отримати житло для всіх військовослужбовців без конкретної прив’язки до посад.

Рекомендації

У Міністерстві оборони вже традиційно називають вирішення проблеми забезпечення військовослужбовців житлом своїм пріоритетом. Екс-міністр Степан Полторак особисто просив Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони дослідити цю тему, виявити корупційні ризики в системі і запропонувати можливі рішення. За керівництва його наступника Андрія Загороднюка у відомстві планували “закрити чергу” за п’ять років. Хотіли досягти цього, залучивши всі можливі ресурси: фінансування з бюджету, інвестиційні механізми та продаж надлишкового майна. Вирішити це питання хоче і діючий міністр оборони Андрій Таран: у перші дні на новій посаді він гарантував військовослужбовцям гідні умови і “мотиваційний” пакет, що передбачає, зокрема, забезпечення військовослужбовців та їхніх родин житлом.

Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони протягом трьох років досліджує цю проблему і закликає уряд реформувати систему забезпечення військовослужбовців житлом. Для цього радимо розробити нову стратегію і прийняти необхідне законодавство. Ця стратегія має включити всю необхідну інфраструктуру і враховувати справжні потреби військовослужбовців.

Якісні зміни у забезпеченні військовослужбовців житлом неможливі без системного підходу і залученості відразу декількох гілок влади. НАКО закликає Міністерство оборони до низки кроків, зокрема:

  • здійснити аудит черги (перевірити всіх, хто у ній стоїть) та перевести її в електронних вигляд (діджиталізувати),
  • активно використовувати альтернативні варіанти, такі як пільгова іпотека,
  • запровадити штатно-посадове житло тощо.

Детальніше із усіма рекомендаціями можна ознайомитися у звіті НАКО. При цьому важливо налаштовувати діалог із військовослужбовцями, для яких призначене це житло, та громадськістю.

Ми також закликаємо Парламент внести зміни у законодавство, яке регулює соціальне забезпечення військовослужбовців, зокрема, “прописати” альтернативні варіанти забезпечення житлом. І лише після того, коли такі варіанти будуть ефективно запроваджені, рекомендуємо скасувати законодавство, яке передбачає поповнення черги військовослужбовцями.

У свою чергу, НАКО як незалежна громадська організація, яка є партнером, що представляє Transparency International Defence and Security в Україні, готова підтримувати владу на шляху до цих реформ.

Емілія Дєнєжна, менеджерка з комунікацій Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) для Цензор.НЕТ