Щомісячний огляд підзвітності в оборонній сфері від НАКО

Експорт української зброї, якого не сталося

З початком військового конфлікту на Близькому Сході, українське суспільство, а особливо – місцеві асоціації виробників зброї, жили очікуваннями відкриття експорту зброї.

З початку повномасштабного вторгнення український експорт озброєння фактично зупинили, оскільки країна потребувала ресурсів для протистояння Російській Федерації. 

Але вже понад рік українські зброярські асоціації вимагають його відкриття. Мотивуючи це тим, що підприємствам потрібні гроші для розвитку – аби мати більше можливостей випускати оборонну продукцію для українського війська. Якщо ж експорт не відкриють, то тоді підприємці готові релокуватися за кордон та вже звідти постачати продукцію в Україну. А це втрата і грошей, й інтелектуального ресурсу.

У листопаді 2025 РНБО повідомила, що Україна відновлює експорт власного озброєння. Виробникам із надлишковими потужностями мали дозволити продавати продукцію іноземним партнерам – за умови повного державного контролю. 

Однак, попри значний попит на українські дрони, жоден із них досі не поставили на Близький Схід. 

Понад те, за інформацією видання Оборонка, Державна служба експортного контролю (ДСЕК) із 2 березня призупинила українським оборонним виробникам дію дозволів на вивезення озброєння та військової техніки до країн Близького Сходу та Перської затоки. Також ДСЕК припинить розгляд заявок на отримання відповідних ліцензій.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник припустив, що Україна забороняє виробникам дронів напряму продавати продукцію на Близький Схід. Оскільки держава прагне досягти комплексного рішення щодо обміну технологій БпЛА-перехоплювачів на озброєння та інвестиції. 

Наприкінці березня президент Володимир Зеленський заявив,що Україна готується до “правильного відкриття експорту” зброї до країн Близького Сходу. За його словами, Київ планує постачати партнерам не лише дрони- перехоплювачі, а й лінії захисту, програмне забезпечення (софт), системи РЕБ тощо.

Також він повідомляв, що Україна має вже 11 запитів від країн-сусідів Ірану, європейських держав і США щодо безпекової підтримки у протидії іранським “шахедам” та іншим подібним викликам. Водночас радник президента Олександр Камишин заявив в інтерв’ю Forbes, що для початку експорту компанія має отримати контракт з боку іноземних урядів. 

На думку НАКО, українська влада має якомога швидше впорядкувати умови та правила експорту зброї й технологій на Близький Схід. Це важливо не лише з точки зору прозорості та підзвітності оборонного сектору, а й в контексті швидкої реакції на поточні ринкові умови. Зараз в України дійсно є унікальна можливість долучитися до світового ринку озброєння, однак «вікно можливостей» буде відчиненим недовго.

Міноборони переходить до автоматичної моделі закупівлі безпілотників для Сил оборони

10 березня міністр оборони України Михайло Федоров оголосив, що відтепер потреба у БПЛА формуватиметься автоматично, на основі даних із фронту.

“Підписав наказ про новий підхід до оборонних закупівель БПЛА. Відтепер потреба в дронах формуватиметься на основі якісних даних з поля бою – без людського фактору, субʼєктивного впливу та корупційних ризиків”, – зазначив він.

Відтепер Генеральний штаб за запитом підрозділів формуватиме перелік необхідних засобів лише за технічними характеристиками – без зазначення конкретних моделей чи виробників. Які саме дрони закуповуватимуть для підрозділів, визначатиме рейтинг БПЛА, сформований на основі даних з кількох цифрових систем.

За словами міністра, перехід від ручного формування потреб до автоматичної моделі дасть змогу прибрати “зоопарк” неефективних рішень, які військові змушені доопрацьовувати власними руками в окопах.

“Держава закуповуватиме лише те, що реально літає, уражає цілі та довело свою ефективність на фронті”, – наголосив Федоров.

Минулого року Національне агентство з запобігання корупції зробило дослідження, в якому вказало на ключові ризики при формуванні потреби на БПЛА Генштабом. Зокрема йшлося про закупівлю не за технічними характеристиками, а за назвою. А також значні розходження при перевірці БПЛА, коли одні дрони проходили випробування, а іншим виробникам – вірили на слово.

Хронічна проблема з корупцією в постачанні харчів

У лютому 2026 року ДБР заарештувало начальника продовольчої служби однієї з частин на Дніпропетровщині Кирила Свиридова. Чоловік, допустивши постачання в частину неякісних харчів, заробив собі на апартаменти на Балі, автомобілі та дорогий одяг. За даними ДБР, сума розкрадань в тиждень становила мільйон гривень. Заробіток начпрод ділив навпіл з компанією-постачальником.

З власних джерел заступниця Громадської антикорупційної ради, експертка НАКО Тетяна Ніколаєнко дізналась, що другою стороною в корупційній схемі була компанія Буський консервний завод (БКЗ). 

Прізвище начпрода правоохоронці оприлюднили, а от назву компанії – ні. Це традиційна ситуація, коли правоохоронці розслідують дії начпрода, але майже ніколи не притягують до відповідальності керівників компанії. 

При цьому компанія БКЗ на конкурсних засадах отримала підряди на 10,06 млрд грн. І водночас – стала лідером скарг на якість продукції. Це ДП “Державний оператор тилу” (агенція Міноборони, що здійснює закупівлі для армії ) зазначив у відповіді на офіційний запит НАКО.

В іншому розслідуванні Тетяна Ніколаєнко оприлюднила зміст такого діалогу, де менеджер заводу тисне на начпрода з вимогою замінити у заявці до постачальника охолоджене м’ясо на заморожене. Логіка проста: охолоджене м’ясо неможливо непомітно «накачати» водою для збільшення ваги, а заморожене — легко.

Водночас, замість відреагувати на скандал з начпродом, агенція оборонних закупівель презентувала співпрацю з іменитим шеф-кухарем Євгеном Клопотенком. 

В результаті, має з’явитися компіляція найкращого досвіду українських кухарів із різних частин – збірник рецептів. І це має покращити харчове забезпечення захисників України.

На думку НАКО, Міністерство оборони спочатку варто упорядкувати ситуацію із постачанням продуктів до частин – аби весь товар був якісним і не викликав нарікань з боку тих, хто служить. А вже наступним кроком мало би бути впорядкування найкращого досвіду військових кухарів.

Функціональний аудит Агенції оборонних закупівель від Міжнародної ради аудиторів НАТО

Українська система оборонних закупівель готується до масштабної перевірки. За ініціативи власної Наглядової ради, Агенція оборонних закупівель (ДОТ) пройде функціональний аудит Міжнародної ради аудиторів НАТО (IBAN).

Термін «аудит» зазвичай трактується як перевірка даних обліку і показників фінансової звітності юридичної особи за стандартами бухгалтерського обліку. Тобто, йдеться про перевірку чеків та балансів підприємства. Однак у випадку з IBAN NATO йдеться про значно складніший процес.

За словами заступниці голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони та старшої дослідниці НАКО Тетяни Ніколаєнко, функціональний аудит — це аналіз «життєдіяльності» організації. Тобто аналіз того, як ця організація виконує свої функції: йдеться про процеси, структури, розподіл ролей. Важливо зрозуміти, як працює оновлена Агенція (із початку 2026 року вона об’єднала у собі 2 закупівельні агенції – АОЗ та ДОТ) на етапі контрактування, чи немає штучних бар’єрів для бізнесу та як очікувана вартість впливає на конкуренцію. 

Ключові етапи перевірки охоплять планування закупівель, процедури укладення контрактів, управління виконанням договорів, систему внутрішнього контролю.

Чому це важливо саме зараз?

За період повномасштабного вторгнення, фінансування оборонного сектору зросло в рази. Так у державному бюджеті на 2026 рік сектор безпеки та оборони становить приблизно 2,8 трильйона гривень, що відповідає близько 27% валового внутрішнього продукту країни. 

Разом із грошима зросли й ризики. Останні гучні скандали — від сумнівних контрактів на бронежилети до постачання неякісних грілок — продемонстрували, що поодинокі «кейси» можуть не лише спричинити мільйонні збитки, а й підірвати довіру партнерів та суспільства.

Залучення IBAN NATO гарантує те, що будуть враховані особливості сектору безпеки та оборони; повну незалежність та професійність аудиту. Фінансування цієї ініціативи в межах проєктів НАТО також беруть на себе партнери.

Диверсифікація закупівель Агенції оборонних закупівель

Після гучних скандалів із невиконаними контрактами на боєприпаси, Агенція оборонних закупівель (АОЗ) впроваджує механізм диверсифікації. 

Докорінна зміна стосуватиметься закупівлі БпЛА, наземних роботизованих комплексів (НРК) та боєприпасів. Міністерство оборони внесло відповідні зміни до порядку закупівель, дозволивши Агенції залучати кількох постачальників для виконання одного завдання.

Рішення про диверсифікацію не з’явилося у вакуумі. Йому передувала кризова ситуація, яка стала публічною у березні 2025 року. Тоді Громадська антикорупційна рада при Міноборони за підтримки НАКО виступила із заявою: держава продовжувала замовляти величезні партії 120-мм мінометних мін у заводів, які вже провалили попередні контракти більш ніж на 50%. Рішення про додаткову закупівлю значних обсягів боєприпасів у заводів-боржників створює суттєві ризики для постачання на фронт – наголошували члени ради, закликаючи Ставку Верховного Головнокомандувача втрутитися.

Коли всі сподівання щодо поставок покладаються на одного виробника, будь-який форс-мажор — від ураження виробничих потужностей до логістичного колапсу або банальної недобросовісності — залишає військових без снарядів.

Як працюватиме нова система?

Відтепер Агенція не обиратиме єдиного постачальника, а розподілятиме замовлення між кількома учасниками за спеціальною формулою. Ключові правила такі:

1. Ціновий поріг. Якщо учасник пропонує ціну, що на 30% і більше перевищує найнижчу на ринку, він автоматично вибуває із закупівельного лоту.
2. Боротьба з дистриб’юторами. Якщо кілька посередників пропонують продукцію одного виробника, контракт отримає той, хто запропонує найнижчу ціну.
3. Аудит виробничих потужностей. Перед підписанням обов’язково перевіряється, чи спроможний постачальник фізично виробити таку кількість товару у встановлений строк.
4. Остаточне рішення щодо розподілу обсягів ухвалює Колегіальний орган Агенції, а проєкти контрактів візує Міноборони.

Якщо один із постачальників не виконує умови укладеного контракту, його частка замовлення оперативно перерозподіляється між іншими учасниками за вищенаведеним алгоритмом.

Ухвалена Політика розкриття інформації для Агенції оборонних закупівель

Прозорість оборонного сектору під час активної фази бойових дій — це завжди про балансування на межі. З одного боку — потреба приховати чутливі дані від ворога, з іншого — задовольнити об’єктивно обґрунтований запит суспільства на розуміння того, куди витрачаються сотні мільярдів гривень. 

У березні 2026 року Агенція оборонних закупівель (АОЗ) зробила крок назустріч підзвітності, затвердивши Політику розкриття інформації.

На 2026 рік бюджет відомства становить 585,2 млрд грн. Для порівняння, у 2025 році ця сума була ще більшою — 633,3 млрд грн. Відповідно, суспільство хоче мати хоча б загальну інформацію щодо виконання контрактів та розподілу квот в них – наприклад, між посередниками та прямими виробниками. Натомість минулого року АОЗ засекретив дані навіть про прострочену дебіторську заборгованість. 

Відповіддю на критику громадськості стала Політика розкриття інформації, розроблена Наглядовою радою АОЗ спільно з Громадською антикорупційною радою при Міноборони.

Затверджена Політика розкриття інформації передбачає: 

• Щоквартальне (не пізніше ніж через 30 днів після завершення звітного періоду) оприлюднення відомостей щодо загальної суми взятих бюджетних зобов’язань, поточної суми простроченої дебіторської заборгованості, загальної суми всіх укладених контрактів.
• Щорічне оприлюднення відомостей за наступними категоріями: 

Показник	Суть відомостей
Виконання контрактів	Фактичні поставки у % від запланованих за категоріями (БпЛА, НРК, боєприпаси, харчове забезпечення, речове забезпечення, пально-мастильні матеріали).
Географія контрактів	Частка замовлень у національних виробників проти міжнародних прямих контрактів.
Фінансова дисципліна	Суми дебіторської, кредиторської заборгованості та бюджетних зобов’язань.
Претензійно-позовна робота	Скільки позовів подано проти недобросовісних постачальників та скільки коштів стягнуто.
Аудит та комплаєнс	Результати незалежних перевірок та стан системи внутрішнього контролю.

Агенція підкреслює, що документ відповідає принципам корпоративного управління ОЕСР та рекомендаціям Стратегічного огляду оборонних закупівель Україна-НАТО.

Кадрові трансформації у Міністерстві оборони

Протягом березня 2026 року у менеджменті Міністерства оборони відбулися значні кадрові зміни. Зокрема, до команди міністерства долучилися:

Мстислав Банік — заступник Міністра оборони з питань реформування закупівель, які традиційно є найбільш корупціогенними у структурі відомства. Його ключовою місією є масштабування концепції «математики війни» на всі види озброєння. Це передбачає перехід від хаотичного формування запитів до прозорого планування, що базується на точних даних, ефективній логістиці та системному аналізі потреб Збройних Сил.

Василь Шкураков — заступник Міністра оборони з фінансів та внутрішнього аудиту. Він зосередиться на забезпеченні фінансової дисципліни та ефективному управлінні всіма джерелами фінансування, включно із державним бюджетом, міжнародною допомогою та кредитами. Його завдання – впровадити якісне бюджетне планування, посилити внутрішній аудит для мінімізації ризиків та цифровізувати фінансову звітність. Такий підхід дозволить спрямовувати ресурси виключно на пріоритетні завдання фронту, спираючись на глибокий економічний аналіз.

Юрій Мироненко — Генеральний інспектор Міноборони, який виконуватиме роль незалежного аудитора та контролера. Він відповідатиме за перевірку відповідності діяльності армії реальним потребам фронту та фіксацію фактичного стану справ у Силах оборони. Об’єктивні звіти Генерального інспектора мають стати фундаментом для оперативного коригування державної політики у сфері оборони.

На думку НАКО, ці кадрові зміни є частиною загальної стратегії цифрової та структурної трансформації відомства та спробою осягнути наявні корупційні ризики. Очільник міністерства Михайло Федоров продовжує впроваджувати фірмовий «цифровий підхід», перетворюючи управління оборонним сектором на ризик-орієнтовану та прозору систему. 

Дякуємо за підтримку у створенні цього огляду New Democracy Fund.

Перше фото: SkyFall