Intel, AMD, Analog Devices та Texas Instruments виступили на засіданні Підкомітету з постійних розслідувань Комітету Сенату США з внутрішньої безпеки та урядових справ. На засіданні оприлюднили звіт, автори якого проаналізували 25 000 компонентів російської зброї, вилученої на полі бою в Україні. І понад 70% цих компонентів – вироблені американськими компаніями. Чіпи знаходять у російських ракетах та навіть у військових системах Північної Кореї.
На думку голови підкомітету, сенатора Річарда Блументаля, ці компанії не забезпечили належний моніторинг та аудиторські перевірки своїх дистриб'юторів. Він зазначив: “Ця електроніка передається через тіньові стартапи та підставні компанії у таких країнах, як Вірменія, Туреччина та Казахстан. За шість візитів до України я зустрічав людей, що втратили кінцівки через ракети, на зразок Х-101. І від президента Зеленського, його військових лідерів – до кожного солдата та громадянина України, я чув одне прохання: зупинити потік американських технологій, які допомагають росіянам калічити та вбивати українців”.
Блументалю опонував сенатор Рон Джонсон. Зокрема він зазначив, що проблема доступу Росії до американської мікроелектроніки ширша за суто американський контекст, адже торгівля мікрочипами відбувається в умовах глобалізованої економіки. За його словами, ключова ланка постачання знаходиться не в США, а в третіх країнах, які цілком легально імпортують американські мікрочипи в свої країни, а згодом перепродають в РФ.
Сенатор Джонсон наголосив: санкції проти Росії недосконалі, адже вона змогла успішно обійти обмеження щодо нафти, а сама російська економіка продемонструвала стійкість до західних санкцій. Він зазначив: “Я повністю підтримую санкції, що покликані стримувати і покарати російську агресію, втім ми маємо бути чесними і дати чітку оцінку тому, наскільки наші санкції досягають своєї мети і чи не завдають більшої шкоди нам і нашим союзникам”. Джонсон впевнений, що намагаючись звинуватити виробників мікроелектроніки – означає ігнорувати цей важливий аспект проблеми.
Представники Intel, AMD, Analog Devices та Texas Instruments, що брали участь у слуханнях, наголошують: у російській зброє є базові мікрочипи, що не підпадають під експортні обмеження і були вироблені до початку повномасштабного вторгнення Росії до України. А самі виробники – неухильно дотримуються санкцій та обмежують постачання навіть тих компонентів, що не є критичними відповідно до американського законодавства.
Водночас голова підкомітету Блументаль продемонстрував докази того, що виробники мікроелектроніки не роблять достатньо, аби обмежити доступ Росії до мікрочипів. Приміром, після виступу представника Інтел, він зазначив, що компанія не проводить регулярних аудитів і оглядів своєї програм експортного контролю. Блументаль закликав компанії із США ретельніше контролювати свої ланцюги постачання мікрочипів, а також проводити аудит продажів через інші країни на зразок Туреччини, Казахстану та Грузії. І не лише реагувати на запити відстежувати той чи інший мікрочип, а надіслати делегації до України, щоб власноруч дослідити докази.
“Як показує практика, і, зокрема, це слухання, лише одним комплаєнсом на рівні виробників неможливо вирішити проблему постачання західної мікроелектроніки в РФ. Дійсно, велика кількість таких компонентів йде не із країн проукраїнської коаліції, а з “нейтральних” чи більш проросійських держав, в яких немає ані обмежень щодо імпорту в Росію, ані особливої відповідальності за сприяння ухиленню від санкцій. Є беззаперечний факт, підтверджений понад двома роками повномасштабного вторгнення: західні виробники мікроелектроніки не контролюють свої продукти за межами своїх країн. Втім наряду із цим є й інший факт: навіть за нинішніх умов компанії постачальники могли б робити більше, аналізуючи, перевіряючи та моніторячи рух своєї продукції за кордоном. Це також яскраво продемонструвало засідання в Сенаті. Ефективна політика щодо санкцій і, особливо, експортного контролю – вимагає більшої рішучості з боку урядів. Необхідний примус, а не рекомендації”, – вважає старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська.
На думку голови підкомітету, сенатора Річарда Блументаля, ці компанії не забезпечили належний моніторинг та аудиторські перевірки своїх дистриб'юторів. Він зазначив: “Ця електроніка передається через тіньові стартапи та підставні компанії у таких країнах, як Вірменія, Туреччина та Казахстан. За шість візитів до України я зустрічав людей, що втратили кінцівки через ракети, на зразок Х-101. І від президента Зеленського, його військових лідерів – до кожного солдата та громадянина України, я чув одне прохання: зупинити потік американських технологій, які допомагають росіянам калічити та вбивати українців”.
Блументалю опонував сенатор Рон Джонсон. Зокрема він зазначив, що проблема доступу Росії до американської мікроелектроніки ширша за суто американський контекст, адже торгівля мікрочипами відбувається в умовах глобалізованої економіки. За його словами, ключова ланка постачання знаходиться не в США, а в третіх країнах, які цілком легально імпортують американські мікрочипи в свої країни, а згодом перепродають в РФ.
Сенатор Джонсон наголосив: санкції проти Росії недосконалі, адже вона змогла успішно обійти обмеження щодо нафти, а сама російська економіка продемонструвала стійкість до західних санкцій. Він зазначив: “Я повністю підтримую санкції, що покликані стримувати і покарати російську агресію, втім ми маємо бути чесними і дати чітку оцінку тому, наскільки наші санкції досягають своєї мети і чи не завдають більшої шкоди нам і нашим союзникам”. Джонсон впевнений, що намагаючись звинуватити виробників мікроелектроніки – означає ігнорувати цей важливий аспект проблеми.
Представники Intel, AMD, Analog Devices та Texas Instruments, що брали участь у слуханнях, наголошують: у російській зброє є базові мікрочипи, що не підпадають під експортні обмеження і були вироблені до початку повномасштабного вторгнення Росії до України. А самі виробники – неухильно дотримуються санкцій та обмежують постачання навіть тих компонентів, що не є критичними відповідно до американського законодавства.
Водночас голова підкомітету Блументаль продемонстрував докази того, що виробники мікроелектроніки не роблять достатньо, аби обмежити доступ Росії до мікрочипів. Приміром, після виступу представника Інтел, він зазначив, що компанія не проводить регулярних аудитів і оглядів своєї програм експортного контролю. Блументаль закликав компанії із США ретельніше контролювати свої ланцюги постачання мікрочипів, а також проводити аудит продажів через інші країни на зразок Туреччини, Казахстану та Грузії. І не лише реагувати на запити відстежувати той чи інший мікрочип, а надіслати делегації до України, щоб власноруч дослідити докази.
“Як показує практика, і, зокрема, це слухання, лише одним комплаєнсом на рівні виробників неможливо вирішити проблему постачання західної мікроелектроніки в РФ. Дійсно, велика кількість таких компонентів йде не із країн проукраїнської коаліції, а з “нейтральних” чи більш проросійських держав, в яких немає ані обмежень щодо імпорту в Росію, ані особливої відповідальності за сприяння ухиленню від санкцій. Є беззаперечний факт, підтверджений понад двома роками повномасштабного вторгнення: західні виробники мікроелектроніки не контролюють свої продукти за межами своїх країн. Втім наряду із цим є й інший факт: навіть за нинішніх умов компанії постачальники могли б робити більше, аналізуючи, перевіряючи та моніторячи рух своєї продукції за кордоном. Це також яскраво продемонструвало засідання в Сенаті. Ефективна політика щодо санкцій і, особливо, експортного контролю – вимагає більшої рішучості з боку урядів. Необхідний примус, а не рекомендації”, – вважає старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська.