19 листопада у Києві відбулася пресконференція Ради громадськості з питань санкцій, присвячена санкційній політиці проти Росії після початку повномасштабного вторгнення. Під час події представники ради презентували «санкційний To-Do List» — рекомендації громадянського суспільства України щодо санкційних пріоритетів для країн-партнерів.
Про успіхи та недопрацювання санкційної політики проти Росії розповів Владислав Власюк, Уповноважений президента України з питань санкційної політики.
Одним із ключових досягнень санкцій за 1000 днів повномасштабної війни стало нафтове ембарго ЄС, що призвело до значного скорочення нафтових доходів РФ. Однак залежність деяких партнерів від трубопровідної нафти створює прогалини у нафтовому ембарго. Крім того, Росія активно використовує «тіньовий флот», щоб обходити санкції. «Станом на зараз логіка і юридична рамка міжнародних перевезень через відкрите море не дозволяє санкціям ефективно вплинути на формування тіньового танкерного флоту», — пояснив Власюк.
У багатьох країнах почав діяти список компонентів, які мають критичне значення для російського ВПК і підпадають під посилений експортний контроль. Росія втратила доступ до суверенних активів: загалом у західних країнах заморожені близько 300 млрд доларів. Серед інших досягнень — негативний вплив санкцій на авіабудування, машинобудування, деревообробну галузь Росії; індивідуальні санкції проти різних категорій осіб (олігархів, ВПК, фінансових установ тощо).
Власюк також окреслив окремі проблеми санкційних обмежень. Він виокремив недооцінену роль російської пропаганди: як наслідок, проти багатьох пропагандистів досі не запровадили санкції. Міжнародні компанії продовжують працювати в Росії. «Де-факто не вийшли компанії, які займаються технологіями в сфері нафтовидобування. Ми сподівались, що вихід і втрата технологій нафтовидобування дозволить суттєво знизити кількість нафти і здорожчити її собівартість. Тим не менш, цього не відбулося», — сказав Власюк.
Євросоюз досі не відмовився від російського скрапленого природного газу (СПГ). Натомість деякі країни наростили темпи закупівлі СПГ, щойно в ЄС почали просувати пропозицію про остаточну відмову від російського газу. Країни ЄС також продовжують закуповувати російські метали та нафтовидобувальні інструменти попри те, що Україна може замістити їх продукцією власного виробництва.
Рекомендації Ради громадськості з питань санкцій презентувала Вікторія Вишнівська, старша дослідниця Незалежної антикорупційної комісії (НАКО). Вона озвучила чотири напрямки змін у санкційній політиці проти Росії:
- обмежити доступ до мінерально-сировинних ресурсів, що використовує російський ВПК, та розширити список критичних компонентів;
- запровадити зміни у сфері енергетики та логістики: блокувати «тіньовий флот», розширити санкції проти Росатому та модернізувати механізм цінових обмежень на сиру нафту (price cap);
- посилити санкційний тиск проти працівників спецслужб та пропагандистів, ввести санкції проти судновласників та екіпажів «тіньового флоту»;
- посилити моніторинг ефективності санкційної політики. За словами Вишнівської, Рада пропонує різні механізми переоцінки санкцій як шляхом запровадження окремих систем, так і перегляду конкретних стандартів.
«В урядів країн-партнерів немає достатньої спроможності ефективно здійснювати власну санкційну політику. Виклики, які створюють Росія, Іран і Північна Корея, зараз неспівмірні з їхніми спроможностями. Наші партнери банально не встигають повноцінно покривати всі потреби ефективного функціонування санкційної політики», — сказала Вікторія Вишнівська. Тому важливо постійно моніторити ефективність санкцій та посилювати співпрацю на міжнародному рівні, підсумувала вона.
Ознайомитися з повним переліком рекомендацій можна за посиланням.
Про галузі, в яких насамперед слід впроваджувати обмеження, розповіла Агія Загребельська, директор з розвитку партнерств Ради економічної безпеки України. Станом на сьогодні російський ВПК залишається залежним від західної мікроелектроніки та верстатів. Ще одним пріоритетом для країн санкційної коаліції має стати обмеження доступу до мінерально-сировинних матеріалів. «Майже по більшості ресурсів, які потрібні для російського ВПК, ми бачимо, що Росія спроможна себе забезпечити приблизно на 50%, зачасту навіть менше. Решту вона імпортує», — поділилася Загребельська. За її словами, партнери можуть працювати у цих напрямках найближчі кілька років.
Олександр Лємєнов, засновник StateWatch / Trap Agressor, у своєму виступі зосередився на проблемі «тіньового флоту» та ефективності енергетичних санкцій. За його словами, неможливо повністю усунути Росію з ринку нафти, адже це матиме негативні наслідки для світової економіки. «Треба зрозуміти, що санкції по нафтогазовому сектору спрямовані не на те, щоб повністю викинути з ринку або знищити економіку Росії. Ні, вони спрямовані на те, щоб зменшилась кількість грошей, які витрачаються на війну», — наголосив Лємєнов. Попри це, важливо контролювати експорт енергоресурсів РФ та надалі розширювати санкції у сфері енергетики.
Рада громадськості з питань санкцій створена для координації роботи представників влади та громадянського суспільства задля спільної адвокації впровадження та оновлення обмежень проти Росії та її партнерів й об’єднує такі організації: мережа захисту національних інтересів «ANTS», Black Sea News та Інститут Чорноморських Стратегічних Досліджень, DiXi Group, Інститут Законодавчих ідей, ICUV (International Center for Ukrainian Victory), KSE Institute, OSINT-аґенція Molfar, Незалежна антикорупційна комісія (НАКО), Рада економічної безпеки України (РЕБ), Центр глобалістики «Стратегія ХХІ», StateWatch/Trap Agressor, Razom We Stand, ГО «Український аналітичний центр У8».