14 січня 2025 року Незалежна антикорупційна комісія провела зустріч у форматі «Defence Talks» на тему «Цифрові фронти: трансформація оборонного сектору України у воєнний час».
Спікерами заходу були Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Альона Жужа, радниця з інформаційних технологій Державного оператора тилу; Тарас Доронюк, заступник керівниці Офісу з підтримки змін в системі Міноборони; Віталій Масюк, член Громадської антикорупційної ради при Міноборони, експерт із соціальної та кадрової політики Міністерства оборони, адвокації прав військовослужбовців та ветеранів.
Зустріч відвідали близько 50 військових аташе, дипломатів, політиків, експертів та журналістів.
Як Міноборони будує цифрову армію
Під час свого виступу Катерина Черногоренко розповіла про «депаперизацію» армії, зокрема поділилася результатами використання ключових цифрових продуктів Міноборони — застосунків Резерв+ та Армія+, а також системи «Дельта».
За її словами, Резерв+ скористалися вже 3,7 млн людей. У застосунку зібрана найбільша база військових вакансій, до якої звернулися понад 36 тис. користувачів. Це може стати ключем до професійної кадрової армії, зазначила заступниця міністра оборони.
Цифровим інструментом, який «долає бюрократію у війську», Черногоренко назвала застосунок Армія+, яким наразі користується понад 560 тисяч військових. Запуск застосунку став частиною кадрової реформи в армії: військові отримали можливість в онлайн-режимі змінювати місце служби та повертатися після СЗЧ (самовільного залишення частини).
Завдяки бойовій системі «Дельта», що допомагає відстежувати ворожі цілі в режимі реального часу, українські військові вже знищили російської техніки на понад $15 млрд. У систему щомісяця додають близько 1,2 млн цілей, а час від виявлення об’єкта до моменту ураження складає сім хвилин, розповіла Черногоренко.
Цифровізація тилових закупівель для армії
Альона Жужа зробила акцент на тому, як Державний оператор тилу заощаджує кошти завдяки цифровізації закупівельних процесів. За її словами, від моменту запуску рік тому закупівельна агенція зекономила для держбюджету майже 21 млрд грн і перенаправила їх на закриття додаткових потреб армії. Насамперед цього вдалося досягти завдяки:
- закупівлям через Prozorro: наприклад, наприкінці 2024 року ДОТ зекономив 10% на закупівлях бутильованої води завдяки конкуренції постачальників на аукціоні Prozorro.
- впровадженню IT-системи DOT-Chain: цикл постачання харчів скоротився в 4 рази — з 60 до 15 днів. Щотижня в DOT-Chain підписують близько 30 тисяч документів. Систему впровадили майже у всіх військових частинах ЗСУ.
- оптимізації внутрішніх процесів ДОТ: для цього в агенції запровадили систем з бухгалтерського та кадрового обліку, електронного документообігу, менеджменту задач тощо.
Цифрова трансформація оборонного сектору: погляд незалежних експертів
Тарас Доронюк розповів про роль Офісу з підтримки змін МОУ в залученні фахівців, які впроваджують технологічні рішення в оборонному секторі. Цей консультативно-дорадчий орган фокусується насамперед на фасилітації процесів, допомагаючи максимально ефективно використовувати досвід як військових, так і цивільних.
Доронюк поділився кейсом створення цифрового репозитарію для нормативних документів Міноборони і Генштабу ЗСУ, над яким Офіс з підтримки змін працював у 2024 році. Це значно прискорило процес роботи юридичної служби Міноборони та Генштабу ЗСУ.
- ведення війни (це, наприклад, бойова система «Дельта»);
- матеріально-технічне забезпечення, за яке відповідальні закупівельні агенції Міноборони;
- людський капітал (реєстр «Оберіг», Резерв+ і Армія+);
- ресурсне забезпечення, зокрема облік нерухомого майна.
Якщо перші три напрямки розвиваються ефективно, то ресурсне забезпечення є найменш цифровізованим. Сьогодні Міноборони працює переважно з аналоговими даними та аналізує інформацію з державних реєстрів, зазначив Масюк.
Також він закликав Міноборони приділяти увагу кібербезпеці під час розробки цифрових продуктів. Ще — доступно пояснювати, як користуватися цими продуктами, а також налагоджувати прямий звʼязок із військовослужбовцями стосовно їхніх нагальних потреб. Крім того, Міноборони вже зараз має розробити практичні кроки зі збору інформації про військових, щоб в подальшому інтегрувати ці дані в комплексну систему соціального захисту ветеранів. Адже питання реінтеграції ветеранів до мирного життя безальтернативно постане перед нашою державою, наголосив Віталій Масюк.
«Defence Talks» — це зустрічі, в межах яких українські урядовці, високопосадовці, представники громадського сектору, дипломатичного корпусу та медіа обговорюють ключові тенденції і виклики у секторі безпеки та оборони.
«Defence Talks» НАКО провела за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства».
Фото: Дмитро Головченко