«Харчова мафія» і яйця по 17 гривень за штуку, чи то літні, чи то зимові куртки для ЗСУ, справа Гринкевичів. У 2023 році українське суспільство сколихнула низка гучних корупційних скандалів у Міністерстві оборони, після яких стало очевидно: змінювати правила оборонних закупівель необхідно тут і зараз.
Водночас, прагнучи усунути корупційні практики, які Україна отримала у спадок з радянською системою управління, варто насамперед зважати на потреби ЗСУ. Військові мають бути забезпечені усім необхідним: зброєю, формою, харчуванням. Адже в умовах ведення активних бойових дій навіть найменша затримка або прогалина в оборонних закупівлях може вартувати життів.
Моніторинг оборонних закупівель під час воєнного стану
Після початку повномасштабного вторгнення Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до процедур закупівель, унаслідок чого всі контракти, пов’язані з оборонними закупівлями, були засекречені, і відбувся «зсув» до прямих контрактів із постачальниками.
Попри те, що моніторинг був максимально обмеженим, у березні 2023 року НАКО проаналізувала наявні корупційні ризики й підготувала аналітичний звіт, у якому окреслила стан оборонних закупівель на той момент. Серед ключових рекомендацій НАКО були (пере)запуск ефективної закупівельної агенції, підвищений парламентський і громадський контроль за закупівлями та розроблення нового законодавства, яке б уможливило прозорість оборонних закупівель в умовах повномасштабної війни.
Повернення на Prozorro
Влітку 2023 року тилові закупівлі Міноборони повернули до електронної системи закупівель Prozorro, що стало першим важливим кроком у протидії корупції. Завдяки цьому вдалося зекономити близько 8 млрд грн, із них економія на продуктах харчування склала 3,8 млрд грн.
Крім того, Міноборони встановило граничні ринкові ціни на продукти харчування. Раніше постачальники фактично могли самі встановлювати ціни. Вони постачали дешеві продукти за завищеною вартістю, натомість занижуючи ціни на дорогі. Загальна сума продуктового набору залишалася низькою, однак дорогі продукти майже не постачали. Як наголосили у Міноборони, граничні ціни дозволяють уникнути таких зловживань. Наприклад, на одному із тендерів Міноборони встановило граничну ціну на капусту 14,54 грн/кг, тоді як раніше її постачали по 28 грн/кг.
Нова архітектура оборонних закупівель
Наприкінці 2023 року Міністерство оборони розпочало кардинальну реформу закупівель за стандартами НАТО. Йдеться про перехід до дворівневої системи, згідно з якою Міноборони формує політику закупівель, а безпосередні закупівлі проводять дві державні агенції. Відтепер за тилові закупівлі відповідає Державний оператор тилу (ДОТ), а за озброєння для ЗСУ – Агенція оборонних закупівель (АОЗ).
«НАКО ще з 2017 року активно просувала ідею про те, що оборонні закупівлі повинні бути професіоналізовані і відділені від функції міністерства. Власне, під час повномасштабного вторгнення ця реформа нарешті відбулася», – зауважує виконавча директорка НАКО Олена Трегуб.
Перші успіхи Державного оператора тилу
Державний оператор тилу закуповує для ЗСУ «нелетальну» продукцію: харчі, одяг, пально-мастильні матеріали, медичне майно тощо. Попри те, що створений у грудні 2023 року ДОТ ще не набрав повної спроможності, агенція вже показала якісні результати.
За пів року роботи ДОТ уклав 391 договір на понад 47 млрд грн, 94% закупівель здійснюються через Prozorro. Економія склала більше 13 млрд грн. Державний оператор тилу зумів створити прозорі конкурентні умови і залучити компанії, які раніше не постачали товари для ЗСУ.
Перезавантаження Агенції оборонних закупівель
Із 1 січня 2024 року всі закупівлі озброєння здійснює виключно Агенція оборонних закупівель. За перший квартал 2024 року агенція уклала близько 200 контрактів – більше, ніж за весь 2023 рік.
Кардинальному перезавантаженню агенції сприяла зміна менеджменту, а саме призначення очільницею Марини Безрукової. «Її успішний досвід реформування закупівель в “Укренерго” допоможе агенції стати важливим елементом національної безпеки, забезпечуючи ЗСУ технологічною та ефективною зброєю», – прокоментував її призначення заступник Міністра оборони Дмитро Кліменков.
Зараз агенція працює над переходом до довгострокових контрактів. Так, АОЗ вже уклала шість трирічних контрактів з українськими виробниками дронів, бронетехніки, снарядів.
«Ми завжди надаємо перевагу українським виробникам, коли вони спроможні виробляти необхідне нам озброєння. Зараз понад 70% від суми усіх укладених угод припадає саме на контракти з українськими виробниками. Як державними, так і приватними», – каже Марина Безрукова.
На часі – створення наглядових рад для ДОТ і АОЗ
Наступним кроком до прозорості оборонних закупівель має бути якісне формування наглядових рад для Державного оператора тилу і Агенції оборонних закупівель. Відбір до наглядових рад триває із березня, списки кандидатів формують незалежні рекрутингові агенції.
«Наглядові ради здійснюватимуть нагляд за закупівлями цих агенцій, дотриманням процедури регулярних аудитів та іншими антикорупційними практиками комплаєнсу. Саме тому до них мають увійти люди з бездоганною репутацією, яким повністю довіряють і українське суспільство, і міжнародна спільнота», – переконана Олена Трегуб.
Під час воєнного стану до агенцій не застосовуються правила конкурсного відбору незалежних членів наглядових рад, тож варто напрацювати інші механізми реалізації демократичного цивільного нагляду. На думку керівниці з досліджень і вироблення політик НАКО Світлани Мусіяки, це можуть бути публікація шорт-листа відібраних кандидатів, проведення відкритих співбесід, презентація стратегій роботи наглядової ради від учасників відбору тощо.
