1 липня 2026 року Україна офіційно відкрила експорт зброї. Уряд нарешті ухвалив таку довгоочікувану багатьма гравцями ринку постанову № 875, котра затвердила новий Порядок здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання на період воєнного стану. Цей документ має збалансувати дві ключові речі: прибрати бюрократичні кайдани з експортерів і водночас гарантувати, що інтереси Збройних Сил України залишаться в пріоритеті.
Нові правила експорту НАКО розглянула у блогу для Цензор.НЕТ. Що змінилося?
1. Кінець епохи «дозволів на переговори»
Раніше, щоб просто почати перемовини з іноземним клієнтом та підготувати контракт, компанія мала отримати окремий дозвіл від Державної служби експортного контролю (ДСЕК). Цей етап — від збору паперів до урядової постанови — міг тривати до року. Постанова № 875 розриває це замкнене коло. Тепер розробники та виробники, які зареєстровані у профільному реєстрі Міноборони, можуть укладати договори та подавати заяви на експорт без попереднього дозволу на ведення переговорів.
2. Чітке розмежування ролей
Раніше розмиті повноваження відомств перетворювали погодження документів на нескінченний «пінг-понг». Тепер правила гри та зони відповідальності чітко розписані:
– Держекспортконтроль: реєструє експортерів, видає та анулює дозволи, контролює кінцеве використання зброї та веде загальний облік.
– Міноборони: формує та щоквартально оновлює стоп-лист критичних товарів, які заборонено продавати за кордон, моніторить потреби ЗСУ та погоджує експортні ліцензії.
– МЗС: щоквартально оновлює білий список країн, куди дозволено продавати українську зброю.
– Міжвідомча комісія при РНБО: затверджує списки дозволених країн та критичних товарів, а також розглядає складні й виняткові кейси.
3. Жорсткий таймінг та принцип «мовчазної згоди»
Розгляд заявок раніше міг тривати понад три місяці. Тепер на весь процес відведено не більше 30 днів завдяки паралельній роботі відомств. Понад те, впроваджений революційний для оборонки принцип: якщо СБУ, Служба зовнішньої розвідки чи розвідка Міноборони не нададуть свій висновок протягом 15 календарних днів, транзакція вважається погодженою за умовчанням.
4. Полегшення бюрократії для союзників
Для країн, з якими Україна підписала офіційні угоди про оборонну співпрацю (зокрема в рамках так званих «Drone Deal»), процедура спрощена максимально. Такі постачання здійснюватимуться напряму, без залучення Міжвідомчої комісії при РНБО. Комісія втручатиметься лише у виняткових випадках — при продажі чутливих технологій, реекспорті або за наявності застережень від розвідки.
5. Чіткі правила відмови
Найболючішим моментом завжди була відмова в експорті через абстрактне формулювання «суперечить інтересам нацбезпеки». Тепер причини для відмови мають бути чіткими та обґрунтованими (санкції проти покупця, зв’язок з ворогом чи зрив державних контрактів самим виробником).
Якщо Міноборони блокує експорт партії зброї, аргументуючи це тим, що вона потрібна фронту, держава зобов’язана протягом 30 днів укласти з виробником контракт на її викуп. Якщо контракт за цей час не підписано, держава більше не має права використовувати цю причину для блокування експорту.