Анна Чабарай, Tyzhden.UA
Україна досі живе за радянським житловим законодавством, яке передбачає безкоштовне житло для військовослужбовців. Проте претенденти на нього безрезультатно очікують десятки років, а черга тільки зростає. За даними Міноборони, станом на 2018 рік ця черга налічує понад 47 тис. військовослужбовців. Із 2014 року до списку додалися й учасники війни на Донбасі. Як от Ігор Стадницький, львів’янин, який воював у складі 24 механізованої бригади 2 батальйону зенітно-артилерійського взводу, пройшов Ізваринський котел. Як учасник бойових дій має право на пільги, зокрема, на першочергове забезпечення житлом. У 2014-му під час лікування у шпиталі Ігор став у Львівській міській раді в чергу на квартиру. Був номером 19 у так званому першочерговому списку учасників бойових дій. Та за чотири роки його місце в черзі не змінилося, хоч у місті звели два будинки, де Стадницький міг отримати квартиру. «Мене це обурює, бо така ситуація не тільки в мене, але й у моїх побратимів, які мають інвалідність, стоять у черзі, і ця першочергова черга не рухається. Не зрозуміло, хто отримує квартири, немає прозорості, публічності», – розповідає ветеран. Він звертався до мера Львова, міської ради, голови парламенту та президента особисто, але його місце в черзі досі незмінне. Експерти Незалежного актикорупційного комітету у сфері оборони (НАКО) пояснюють, що це не одинична ситуація, і вона склалася через застарілу систему житлового забезпечення військових. Становище ускладнюють непрозорі процедури планування, закупівлі та розподілу житла, які підвищують ризик корупційних схем. НАКО опублікував дослідження під назвою «Неефективне управління і корупція у системі житлового забезпечення Міноборони», у якому проаналізував корупційні ризики у цій сфері та сформулював рекомендації щодо її реформування. За даними НАКО, упродовж 2006-2016 років не відбулося жодних суттєвих зрушень у ситуації з чергами: система задовольнила потреби не більше 5% родин військових, які у ній стоять, або 1% усіх військовослужбовців ЗСУ. Експерти підрахували, що якщо динаміка лишиться незмінною, то закриття черги із 47 тис. військових може тривати понад 600 років. Це стосується і службового житла (гуртожитки, казарми) і постійного. Для виконання зобов’язань перед військовими Міністерству оборони потрібні значні кошти. За підрахунками НАКО, зараз це близько 54 млрд грн, не враховуючи додаткових витрат. Утім, стверджують експерти, у нинішніх умовах немає зв’язку між обсягами фінансування та реальним забезпеченням житлом – ефективність використання коштів дуже низька. Як повідомив член Рахункової палати Ігор Яремчук, за останні два роки Міноборони отримало з бюджету 1 млрд 247 млн грн на житлову програму для військових. За цей час воно побудувало лише один 70-квартирний будинок у Кропивницькому. При цьому багато коштів вкладені у довгобуди та придбання житла на вторинному ринку. «Ці кошти можна було використовувати на будівництво, реконструкцію, придбання житла, грошову компенсацію. Інші шляхи, які передбачає чинне законодавство для вирішення проблеми житла для військових – інвестиційне будівництво, кредитування, фінансування з місцевих бюджетів – практично не використовуються Міністерством оборони», – розповів Яремчук. У результаті програма забезпечення житлом військових, започаткована у 1999 році, не тільки не спрацювала, а й збільшила чергу з 45 тис. до 47 тис. військовослужбовців. Складнощі з освоєнням бюджету в попередні роки виникали через бюрократію, пояснив представник головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ (ГоловКЕУ) Юрій Липко. За його словами, раніше Міноборони не мало права розпоряджатися виділеними йому з бюджету коштами, для цього треба було чекати відповідного розпорядження Кабінету міністрів. Як правило, це затягувалося на півроку чи довше. «Як наслідок коли надходили кошти наставала зима і будувати було досить складно. Тепер ці положення скасовані, Міноборони отримало можливість розпоряджатися своїми коштами за наказом міністра, я думаю, що в наступні роки ми отримаємо близько 50 об’єктів власного будівництва», – розповів він. Джеймс Вассерстром, колишній очільник наглядової ради комунальних підприємств Місії ООН в Косово та співголова НАКО, зазначає, що в Міноборони з одного боку існує корупція, а з іншого – звичайні неефективність та недбалість, і ці речі треба розрізняти. Інфографіка 1 Як співвідносяться фінансування житла та реальне забезпечення
| Виділено з бюджету (млн грн) | Забезпечено сімей | |
| 2006 | 680 | 4427 |
| 2007 | 140 | 1549 |
| 2008 | 520 | 2569 |
| 2009 | 100 | 85 |
| 2010 | 240 | 2020 |
| 2011 | 380 | 1454 |
| 2012 | 350 | 1269 |
| 2013 | 115 | 365 |
| 2014 | 195 | 701 |
| 2015 | 860 | 658 |
| 2016 | 710 | 1505 |
Другою проблемою є те, що сама черга на отримання житла тако |` CVBNM, NBVX ж має значні порушення. «Часто неправильно враховується, у кого які потреби в житлі. Необхідно працювати над виправленням цієї ситуації. Основною бідою є те, що члени цієї житлової черги змушені платити хабарі, щоб отримати житло. Ці проблеми разом із питанням темпів будівництва нового житла приводять нас до думки, що потрібен перегляд системи надання житла», – каже Вассерстром.
| Нинішня система | Тимчасова модель на 5 років | Остаточна модель |
| – Безкоштовні квартири, які неможливо отримати – Вихідна допомога – Недостатньо службового житла – Грошове забезпечення нижче ринкового | – Допомога в іпотечному кредитуванні – Вихідна допомога – Активне виділення службового житла – Скасування черги – Підвищення грошового забезпечення системно | – Сучасна вихідна допомога – Якісне службове житло – Гідне грошове забезпечення |