Україна ратифікувала створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії
17 липня 2025 року набрав чинності Закон, що ратифікує створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Його утворили на основі угоди між Україною та Радою Європи.
Трибунал розслідуватиме та переслідуватиме високопосадовців, відповідальних за рішення про вторгнення в Україну, зокрема російських політичних і військових лідерів. Він заповнить юрисдикційну прогалину Міжнародного кримінального суду. Останній не може розглядати злочин агресії у випадку України, оскільки РФ не є учасницею Римського статуту.
До фінансування, адміністрування та підтримки Спеціального трибуналу можуть долучитись Європейський Союз, держави-члени Ради Європи та інші країни. Зі свого боку, Україна гарантує доступ Спецтрибуналу до необхідних для розслідування місць, осіб і документів, а також виконання запитів щодо арештів, передач та вилучення доказів тощо.
Запуск трибуналу підсилює міжнародно-правові механізми притягнення російського керівництва до відповідальності та формує прецедент для майбутніх розслідувань злочину агресії.
Україна вийшла з Конвенції про заборону протипіхотних мін
17 липня 2025 року набрав чинності Закон, що зупиняє для України дію Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення.
Вихід з конвенції знімає з України міжнародні зобовʼязання щодо відмови від використання протипіхотних мін для захисту своїх позицій. Це посилить здатність Сил оборони стримувати російську агресію, створюючи додаткові перешкоди для противника та захищаючи цивільне населення в прифронтових зонах.
Бюджет 2026–2028: у пріоритеті — сектор безпеки та оборони
1 липня 2025 року набрав чинності Указ Президента України про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки. Документ визначає ключові напрями фінансування сектору безпеки й оборони у держбюджеті:
- гнучке коригування видатків залежно від ситуації;
- удосконалення соціальних виплат для військових;
- залучення міжнародної військово-технічної допомоги;
- підтримка оборонно-промислового комплексу;
- першочергове фінансування розробки, виробництва та закупівлі нових зразків озброєння і військової техніки; заходів національного спротиву; протиповітряної оборони; захисту об'єктів критичної інфраструктури.
Пріоритетне фінансування сектору безпеки й оборони, акцент на модернізації озброєння, захисті інфраструктури та підготовці населення до спротиву демонструють системний підхід до зміцнення обороноздатності.
Маркетплейс озброєння: запрацювала IT-система DOT-Chain Defence
5 липня 2025 року набув чинності порядок роботи інформаційної системи DOT-Chain Defence. Вона автоматизує процеси постачання товарів і послуг для ЗСУ та інших сил безпеки й оборони. Учасники системи — підрозділи Міноборони, Генштабу, Держспецтрансслужби, військові частини, держпідприємства оборонного сектору та виконавці контрактів.
Функції DOT-Chain Defence включають:
- формування заявок на постачання та замовлень для виконавців;
- коригування замовлень;
- оформлення первинних документів, актів про порушення договірних зобов’язань;
- автоматизований аналіз даних.
Система працює у форматі «маркетплейсу»: військові підрозділи можуть самостійно обирати необхідні типи та кількість засобів. У пілотному проєкті беруть участь 12 бригад ЗСУ. Агенція оборонних закупівель вже отримала через DOT-Chain Defence 1 млрд грн на FPV-дрони. У майбутньому планують закуповувати й інші БПЛА, засоби РЕБ та роботизовані комплекси.
Запуск системи стандартизує інформацію про оборонні закупівлі, підвищує їхню прозорість і швидкість обробки даних.
Верховна Рада розширила повноваження та чисельність СБУ
31 липня 2025 року набрав чинності Закон, що оновив засади діяльності СБУ. Серед ключових змін:
- дозвіл на використання роботизованих БПЛА, засобів РЕБ, техніки для виявлення та протидії дронам і технічним розвідкам;
- уточнення прав на застосування зброї під час антитерористичних операцій, заходів з нацбезпеки та оборони, відсічі та стримування агресії проти України;
- створення Центру спеціальних операцій «А» для оперативно-бойової діяльності та спеціальних заходів;
- збільшення чисельності СБУ до 37 тисяч осіб, із яких 10 тисяч — у Центрі «А», з можливістю розширення у воєнний час.
Зміни посилюють роль СБУ в обороні держави, протидії сучасним і майбутнім загрозам державній безпеці та закріплюють правові основи використання новітнього озброєння та техніки.