Верховна Рада ухвалила бюджет сектору безпеки та оборони на 2026 рік
12 грудня був опублікований закон про держбюджет України на 2026 рік. Попри статус пріоритетного напрямку, сектор безпеки та оборони демонструє зміну фінансової стратегії: від стрімкого зростання попередніх років до перерозподілу наявних коштів. У 2026 році більшість силових відомств зіткнуться зі скороченням фінансування порівняно з піковим 2025 роком.
Ключові зміни за напрямками:
- Видатки на діяльність ЗСУ та підготовку кадрів скоротяться на 15%. На закупівлю озброєння та техніки закладено понад 44 млрд грн (на 3% менше, ніж торік).
- Бюджетна програма на утилізацію боєприпасів та живучість арсеналів зросте на рекордні 969% (майже жл 249 млн грн).
- Фінансування спецтехніки та обладнання Держспецзв’язку зменшиться на 20% (майже до 38 млрд грн).
- Попри загальну економію, суттєво збільшено видатки на будівництво та придбання житла:
- Для прикордонників – зростання на 200% (до 600 млн грн).
- Для нацгвардійців – планомірне зростання майже на 19%.
Державний бюджет 2026 року свідчить про перехід до режиму ощадного використання ресурсів в секторі безпеки та оборони. Головним викликом року є не обсяг коштів, а ефективність їхнього використання та здатність забезпечувати Сили безпеки та оборони в умовах скорочення прямих видатків.
Врегульований статус іноземних добровольців: нові правила проживання та отримання соціальних гарантій
17 грудня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт, який значно спрощує легалізацію та медичне забезпечення іноземців та осіб без громадянства, що захищають Україну в лавах ЗСУ, Нацгвардії та Держспецтрансслужби. Іноземні добровольці матимуть ті ж державні гарантії, що й громадяни України, у питаннях не тільки грошового забезпечення та надання відпусток, але й безоплатної медичної допомоги та медичних послуг.
Військовослужбовці-іноземці та особи без громадянства вважаються такими, що перебувають в Україні на законних підставах протягом усього терміну контракту та 6 місяців після його закінчення. При цьому статус зберігається, навіть якщо термін дії закордонного паспорта закінчився або документ підлягає обміну. Основною підтверджувальною посвідкою на проживання в Україні стає військово-обліковий документ.
Для отримання посвідки на тимчасове проживання необхідно подати:
- особисту заяву;
- військово-обліковий документ (службове посвідчення);
- контракт про проходження служби;
- зобов’язання військової частини повідомити Міграційну службу в разі дострокового розірвання контракту.
Ухвалений закон актуалізує правове поле для іноземних добровольців, спрощуючи для них та членів їхніх сімей доступ до соціальних та адміністративних послуг. Цей крок держави забезпечує права тих, хто воює за незалежність України.
Працівників ОПК, які мають проблеми з військовим обліком, можна тимчасово забронювати
4 грудня набрав чинності закон, який вносить суттєві корективи у порядок прийняття на роботу та бронювання працівників критично важливих підприємств для ЗСУ та оборонно-промислового комплексу.
Для підприємств, що мають статус критично важливих для забезпечення потреб ЗСУ або функціонування економіки у сфері ОПК, надано право укладати трудові договори з військовозобов’язаними, які:
- мають відсутні або неналежним чином оформлені військово-облікові документи;
- не перебувають на військовому обліку або не актуалізували персональні дані;
- перебувають у розшуку за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку.
Закон запроваджує інструмент «превентивного» захисту від мобілізації на час легалізації документів працівника через наступний алгоритм:
- тимчасове бронювання надається на 45 календарних днів з дати укладення трудового договору не більше одного разу протягом календарного року;
- у разі усунення порушень протягом зазначеного строку, працівник підлягає бронюванню на загальних підставах.
Тимчасове бронювання має обмежений правовий ефект, оскільки не звільняє працівника від адміністративної чи іншої відповідальності за вже вчинені порушення правил військового обліку, а невиконання працівником обов’язку щодо приведення документів у відповідність до норм законодавства протягом 45 днів є окремою підставою для звільнення з ініціативи роботодавця.
Зазначені зміни створюють спеціальний режим для підприємств, що дозволить оперативно усувати дефіцит робочої сили та легалізувати трудові відносини без ризику притягнення керівництва підприємств до відповідальності за найм осіб без належних облікових документів.
Парламент продовжив податкові та митні пільги на комплектуючі для дронів
26 грудня набрали чинності два закони № 4709-IX та № 4710-IX, спрямовані на здешевлення оборонної продукції та підтримку українських імпортерів під час воєнного стану.
До припинення строку дії воєнного стану (але не довше, ніж до 1 січня 2027 року) звільняються від ПДВ та ввізного мита складові для виробництва, ремонту та модернізації БПЛА, РЕБ, систем зброї з дистанційним керуванням та боєприпасів до них, котушок з волоконно-оптичним кабелем, симуляторів бойових дій (лише звільнення від ПДВ). Також запроваджено нульове мито на комплектуючі та машинокомплекти для машин механізованого розмінування (на період воєнного стану), вітрогенераторів та обладнання відновлювальної енергетики (пільга діє до 1 січня 2029 року).
Ухвалені нововведення мають на меті суттєво знизити податкове та митне навантаження на закупівлю критично важливих товарів, що дозволить українським підприємствам зменшити собівартість виробництва та сприятиме зниженню ринкових цін на засоби оборони та обладнання, необхідне для відновлення інфраструктури.
СБУ отримала статус суб’єкта правотворчої ініціативи
13 грудня набрав чинності закон, який суттєво розширює функціональні повноваження Служби безпеки України, офіційно закріплюючи за нею роль учасника нормотворчого процесу. Ключові зміни включають право СБУ самостійно розробляти та вносити на розгляд проєкти законів, урядових постанов та указів Президента. Відповідно до розширених компетенцій, СБУ матиме можливість ініціювати зміни за ключовими напрямками своєї діяльності: національна безпека, контррозвідка, боротьба з тероризмом, охорона державної таємниці.
Ухвалення цього документу покликане пришвидшити правове врегулювання специфічних питань, які раніше потребували тривалого погодження позицій через інші міністерства чи відомства.
Фото: 33 ОШП