21 липня 2026 року завершився черговий етап турбулентності у вищому військово-політичному керівництві України. Після зміни складу уряду та шестиденних мітингів в багатьох обласних центрах Президент Володимир Зеленський оголосив про зміну Головнокомандувача ЗСУ: на місце генерала Олександра Сирського призначено генерал-майора Михайла Драпатого.
Хто ще претендував на посаду?
За інформацією джерел у політичних колах, влада мала кілька варіантів на заміну Сирському. Окрім командувача Об’єднаних сил ЗСУ Михайла Драпатого, в фінальний шорт-лист на посаду Головкома потрапили:
- командир Третього армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ, бригадний генерал Андрій Білецький;
- командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ, генерал-майор Олег Апостол;
- командир корпусу Нацгвардії «Хартія», полковник Ігор Оболєнський.
«Летюча БМП» та бойовий шлях Драпатого
Для багатьох українців ім’я Михайла Драпатого асоціюється з легендарними кадрами 2014 року — проривом барикад у Маріуполі на «летючій БМП». Хоча за кермом тоді сидів механік-водій Дмитро Ворона, операцією керував саме Драпатий, який на той час був командиром батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.
Його військова біографія наповнена найскладнішими операціями цієї дванадцятирічної війни. Серед ключових етапів:
- прорив із сумнозвісного «Ізваринського котла» (літо 2014 року);
- оборона Кривого Рогу (березень 2022 року);
- звільнення правобережжя Херсонщини (осінь 2022 року);
- важкі бої на Харківщині (травень 2024 року).
Цінність Драпатого як командира полягає не лише в бойовому досвіді. Він відомий як прихильник сучасних підходів до управління та логістики, є апологетом погляду, що для асиметричної перемоги над ворогом армія повинна тісно співпрацювати з технологічними ініціативами та впроваджувати реформи.
Що буде далі?
Зміна Головнокомандувача ЗСУ потягне за собою низку інших трансформацій. Найближчим часом очікується переформатування Генерального штабу ЗСУ (зокрема, заміна його начальника, генерал-лейтенанта Андрія Гнатова) та розробка оновленої стратегії оборони, адже поточні документи стратегічного планування розроблялися ще до початку повномасштабного вторгнення та не враховують виклики повномасштабної війни.
Проте найважливішим викликом для Михайла Драпатого стане розробка та представлення суспільству реалістичного бачення мобілізаційного процесу — одного з найболючіших питань для країни.
За що відповідає Головнокомандувач ЗСУ?
Щоб розуміти межі відповідальності нового Головкома, варто нагадати його нормативний статус. За законом, Головнокомандувач ЗСУ підпорядковується одночасно Президенту України, який безпосередньо затверджує його повноваження, та Міністру оборони. Саме перед Главою держави та очільником Міноборони він регулярно звітує про досягнення воєнно-стратегічних цілей.
На практиці ця посада передбачає безпосереднє військове керівництво Збройними Силами та всіма переданими підрозділами інших сил оборони. Головком вирішує, які саме сили достатньо боєздатні для виконання конкретних завдань, і відповідає за глобальне стратегічне планування — від розробки планів відсічі збройній агресії до затвердження ключових військових доктрин, стандартів та настанов.
Крім безпосереднього управління бойовими діями, Головнокомандувач контролює загальну готовність армії, організовує спільну підготовку військ та наглядає за станом їх забезпечення технікою і зброєю. У цих процесах йому допомагає Начальник Генерального штабу, який є прямим підлеглим Головкома. Тоді як Головнокомандувач фокусується на стратегії та управлінні застосуванням військ, саме Генштаб відповідає за визначення потреб у ресурсах, технічне оснащення та всебічне забезпечення армії.
Фото: Офіс Президента України