Масштабна пожежа на складах боєприпасів поблизу міста Ічня Чернігівської області – четвертий подібний інцидент після початку конфлікту на Донбасі. Чому Україна досі не зробила висновків, – аналізує українська редакція Deutsche Welle.
В Україні після початку конфлікту на Донбасі ледь не щороку горять військові склади: У 2015 році – вибухи боєприпасів у Сватовому на Луганщині, у 2017 – масштабні пожежі на складах боєприпасів у Балаклії у Харківській області та неподалік Калинівки на Вінничині. Тепер, 9 жовтня, горять склади зі зброє та боєприпасами поблизу міста Ічня, Чернігівської області. Це 180 кілометрів від Києва. У Генеральному штабі Збройних сил України вже повідомили, що, за попередніми даними, причиною займання стали підриви арсеналу. Версія про диверсію була основною й після пожежі на складах боєприпасів у Калинівці. А після вибухів у Балаклії глава МВС Арсен Аваков назвав пожежу спланованим терактом Росії. Однак де результати розслідувань всіх цих вибухів, – задає питання журналістка Deutsche Welle. "Діяльність військової прокуратури дуже закрита. Досудове слідство триває роками ", – констатує аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Тарас Ємчура. У Незалежному антикорупційному комітет з питань оборони (НАКО) вказують на те, що у бюджеті на 2018 рік передбачено понад 300 мільйонів гривень на програму з утилізації боєприпасів і забезпечення безпеки арсеналів. Це втричі більше, ніж торік, і вшестеро, ніж виділялося на цю програму в 2016 році. "Є проблема з прозорістю використання цих коштів. Зараз в Україні вже заговорили, що потрібно впроваджувати стандарти НАТО зберігання боєприпасів. Це ще більші видатки. Але якщо і там не буде належного нагляду за діяльністю міноборони, то ймовірні корупційні ризики і повторення пожеж", – каже експерт НАКО Тарас Ємчура.