4 червня 2026 року Палата представників Конгресу США підтримала законопроєкт H.R.2913 — Ukraine Support Act. За документ проголосували 226 конгресменів, проти — 195. До 207 демократів приєдналися 18 республіканців та один незалежний конгресмен. За два тижні до цього петиція про винесення законопроєкту на розгляд в обхід керівництва Палати (discharge petition) зібрала фінальний 218-й підпис.
Зазначений законопроєкт складається з трьох розділів та передбачає наступні принципові для України положення:
РОЗДІЛ I. Дипломатія та підтримка України
Ініціатива страхування України
У Держдепартаменті США заснують «Ініціативу страхування України». Вона спрямована на те, щоб:
- зміцнити впевненість в економічному відновленні країни, надаючи страхування від воєнних ризиків;
- заохочувати європейських союзників та партнерів фінансувати й інвестувати у відбудову України;
- сприяти економічній інтеграції України з Європою та США, а також подальшому вступу до Євросоюзу;
- координувати діалог зі страховими компаніями приватного сектору щодо страхування воєнних ризиків;
- забезпечувати безперебійні та доступні поставки українського зерна й продовольства на ринки Близького Сходу та Африки.
Спеціальний координатор з реконструкції України
У Держдепартаменті створять нову посаду Спеціального координатора з реконструкції України, якого призначатиме Державний секретар. Вимоги до кандидата включають обовʼязковий досвід у приватному секторі та знання України й суміжних питань зовнішньої політики.
Координатор використовуватиме міжвідомчі інструменти уряду США, щоб сприяти відновленню України, координуватиме різні відомства, залучатиме приватний капітал через Корпорацію фінансування розвитку США.
Трастовий фонд реконструкції України
Ukraine Support Act передбачає створення окремого Трастового фонду реконструкції України у Казначействі США. Його кошти спрямовуватимуться виключно Державним секретарем на чотири цілі:
- відбудова та відновлення України;
- гуманітарна допомога;
- довгострокове економічне зростання та розвиток приватного сектору;
- зміцнення прозорого й підзвітного управління в українській економіці.
РОЗДІЛ II. Безпекова допомога
Законопроєкт відновлює дію механізму ленд-лізу на 2022–2028 фінансові роки, а також передбачає надання прямих кредитів до $8 млрд на закупівлю озброєнь для України та союзників по НАТО. Загальний пакет допомоги у сфері безпеки та відновлення перевищує $1 млрд.
РОЗДІЛ III. Санкції та експортний контроль
Законопроєкт вводить механізм санкційного тригеру, який переглядається кожні 90 днів. Санкції застосовуються, якщо РФ веде війну проти України, зриває мирні переговори або порушує мирну угоду.
Якщо санкційний тригер спрацьовує, Президент повинен ввести санкції проти:
- мінімум 3 фінансових інституцій із 13 запропонованих у законопроєкті (наразі усі з них підсанкційні), а також проти систем фінансових повідомлень, які продовжують обслуговувати ці банки. Американським громадянам забороняються операції з російським державним боргом;
- усіх російських компаній, які працюють насамперед у сфері нафти і газу, вугілля, корисних копалин;
- російських високопосадовців (закріплення нинішніх санкцій);
- іноземців, причетних до будівництва, обслуговування та ремонту мосту чи тунелю з материкової РФ до Криму;
- іноземців, що підривали контроль України над ЗАЕС;
- Росатому, його дочірніх компаній та іноземців, що проводять з ними транзакції;
- іноземних суден, що транспортують російську нафту всупереч політиці цінової стелі. Також запропонована стратегія комплаєнсу щодо прайс кепу — аналіз держав-порушниць, способів обходу обмежень, можливості вторинних санкцій та зменшення цінової стелі. Перекриваються лазівки для імпорту російської нафти;
- іноземців, що сприяють взаємодії РФ та КНДР, зокрема постачанню зброї чи її складників, переміщенню персоналу, проведенню фіноперацій;
- іноземців, причетних до викрадення українських дітей.
Закріплюється експортний контроль за товарами подвійного призначення іноземного виробництва, якщо ті вироблені з використанням американських технологій або на заводі з американським обладнанням. Також від міністерств вимагається розробити стратегії щодо:
- перешкоджання постачанню до Ірану технологій для БПЛА;
- міжнародної співпраці проти іранських БПЛА;
- перешкоджання постачанню складових іранських БПЛА з боку ЗС США.
Мито на всі російські товари та послуги підвищується до 500%. Вводиться 100% податок на дохід від російських та білоруських суверенних активів.
Наслідки ухвалення
Законопроєкт має три ключові практичні ефекти. По-перше, відновлює прогнозоване повноцінне фінансування — до $8 млрд безпосередньо на закупівлі зброї. Та перезапускає юридичні механізми на кшталт ленд-лізу, що забезпечує довгострокові гарантії поставок. По-друге, закриває наявні прогалини в санкціях, які Росія користується упродовж останніх років. Зокрема через «тіньовий флот» та співпрацю з «Росатомом» у сфері мирного атому. По-третє, прописує механізми використання доходів від заморожених російських суверенних активів, перетворюючи їх на фінансову базу для відновлення України.
Що далі?
Для набуття чинності законопроєкт має пройти ще два етапи: голосування в Сенаті та підписання президентом США Дональдом Трампом. Документ розроблено за участю двопартійної групи конгресменів та є своєрідною відповіддю на попереднє блокування допомоги та спроби послабити санкційний тиск на Росію.
НАКО вітає цю ініціативу США як стратегічного безпекового партнера та сподівається на успішне проходження законопроєкту в Сенаті.
Фото: Celal Gunes / Anadolu