Росія системно залучає цивільну авіацію для транспортування військ, зброї та комплектуючих, свідчить розслідування Dallas Analytics. У такий спосіб РФ компенсує кризу військово-транспортної авіації, спричинену санкціями та дефіцитом запчастин.
Для входу в іноземний повітряний простір військові літаки потребують окремих дипломатичних дозволів, які легко відстежити. Натомість цивільні борти можуть діяти за стандартними процедурами. Зокрема, їм легше отримати доступ до повітряного простору та аеропортів інших країн. Перевівши частину свого флоту в цивільний реєстр та пофарбувавши літаки у стандартні комерційні кольори, російська армія використовує ключові транзитні вузли ОАЕ, Туреччини та країн Африки. І маскує військові перевезення під «цивільні чартерні рейси».
Крім державних літаків, російська армія залучає і комерційні вантажні авіакомпанії, зазначають експерти Dallas Analytics. Наприклад, згідно з митними документами, компанія Aviacon Zitotrans перевозила до Китаю вантажі російських військових підприємств. А з Уганди — доставляла обладнання для російського концерну «Алмаз-Антей», що виробляє зенітно-ракетні комплекси, системи протиповітряної та протиракетної оборони.
Повномасштабна війна проти України прискорила системну інтеграцію цивільних вантажних літаків у військову сферу РФ. Приватні російські авіаперевізники стали важливою ланкою в ланцюгах постачання для підсанкційних виробників військового обладнання та боєприпасів.
За словами аналітиків, цивільні борти регулярно виконують «тіньові» чартерні рейси із вимкненими системами відстеження польоту. Головними хабами для закупівель і перевантаження підсанкційних вантажів для РФ стали ОАЕ та Туреччина. Зі свого боку, Південно-Африканська Республіка дозволяє російським літакам приземлятися та здійснювати дозаправку.
Санкцій проти окремих компаній недостатньо, наголошують експерти. «Заходу потрібно змінити підхід – перейти від санкцій проти самих літаків до системного тиску на всю іноземну інфраструктуру, яка їх обслуговує. Йдеться про жорсткі вторинні санкції проти компаній наземного обслуговування, постачальників авіапального та органів цивільної авіації у ключових транзитних хабах Близького Сходу, Центральної Азії та Африки», — йдеться у розслідуванні.