28 квітня 2026 року Верховна Рада України в першому читанні підтримала проєкт нового Цивільного кодексу №15150, тоді як попередній проєкт №14394 зняли з розгляду того ж дня.
Поточний документ може суттєво обмежити доступ до публічної інформації та створює корупційні ризики. Це свідчить аналіз, проведений юристами аналітичної системи YouControl.
«Під гаслами захисту приватності та “цифрового образу” депутати створюють інструмент для зловживань, який знищить механізми фінансового моніторингу (KYC/AML), дозволить компаніям приховувати “російський слід” та подарує корупціонерам легальне право переписати власну історію», — наголошують експерти YouControl.
Зокрема, визначене у статті 328 «право на забуття» передбачає, що людина може вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних. І не лише якщо ця інформація недостовірна. А й якщо «втратила суспільний інтерес», що є надто розмитим критерієм.
«Право на забуття не може перетворитися на право на безкарність. Якщо ми дозволяємо стирати історію бізнес-зв’язків, санкцій чи корупційних ризиків лише тому, що вони “втратили суспільний інтерес”, — ми легалізуємо відбілювання репутацій. У країні, яка воює, це не питання приватності — це питання національної безпеки. Бо корупція і непрозорість — це інструменти, якими користується Росія», — підкреслює виконавча директорка НАКО Олена Трегуб.
Юристи YouControl наводять приклад: фігурант корупційного скандалу пʼятирічної давнини вимагає від медіа видалити історію його бізнес-звʼязків. За новими правилами ЗМІ доведеться або прибрати ці дані, або фактично «відбілювати» його репутацію.
Експерти пропонують інший підхід — як у статті 8 закону «Про захист персональних даних»: «Право на видалення чи знеособлення інформації із загальнодоступних джерел має застосовуватися виключно якщо така інформація обробляється незаконно чи є недостовірною».
Фото: Верховна Рада України