17 липня 2020

Верховна Рада проголосувала у другому повторному читанні за проект Закону “Про оборонні закупівлі”. 

Закон підтримали 276 народних депутатів. 

Закон має мінімізувати корупційні ризики у секторі оборони: він забезпечує відкритість процедур оборонних закупівель, суттєво підвищує прозорість планування таких закупівель, забезпечує дієвий громадський та демократичний цивільний контроль. Завдяки цьому бюджетні кошти на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення будуть використовуватися більш ефективно. Окрім того, законопроект також передбачає можливість створення Централізованої закупівельної організації для Міноборони, яка також зможе заощаджувати для відомства кошти і мінімізувати корупційні ризики. 

До повторного другого читання НАКО додало 8 ключових рекомендацій, з яких 4 були враховані частково. Зокрема, нами були виявлені суперечливі моменти, серед яких: нечіткий предмет регулювання, нечіткість дефініції, наявність положень у законопроекті, що не належать до предмету регулювання. Інша проблема, на яку ми звернули увагу, і яка була врахована – це велика кількість так званих бланкетних норм (тобто таких, що посилаються на інші норми).   

Водночас, залишилися і певні моменти, які потребують доопрацювання. Зокрема, один із важливих пунктів, на якому ми наголошували, це необхідність розсекречування відомостей про плани, зміст і обсяг фінансування по договорах, які вже були виконані відповідно до закону про “Державне оборонне замовлення”. Ми підтримували ідею, щоб було запроваджено спеціальний порядок розсекречення. Займатися розсекреченням мала б міжвідомча комісія, яка б переглянула всі виконані контракти протягом півроку і визначила, які з них можна розсекретити без шкоди для нацбезпеки. На жаль, з тексту закону виключили дедлайн у шість місяців, що ставить під питання виконання цієї норми. Водночас, разом із комісією у законі прописана можливість розсекречування окремими експертами без уточнення, хто саме має це робити. На наш погляд, це несе серйозні ризики правової невизначеності. 

Серед інших суперечливих питань, на які ми звертали увагу, – вилучення з тексту закону назв міжнародних закупівельних організацій та збільшення повноважень РНБО щодо погодження планів закупівель державних замовників, що може порушувати систему стримувань і противаг, визначену Конституцією.  

Вперше в історії оборонного сектору України законопроект був розроблений за участі всіх ключових стейкхолдерів, включно з усіма профільними урядовими органами, державними і приватними виробниками озброєнь та громадянським суспільством. Зокрема, до розробки долучилися народні депутати, представники Міністерства оборони, Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства, Офісу  Президента, Служби Безпеки України, державного оборонного концерну «Укроборонпром», Ліги оборонних підприємств України, Асоціації виробників озброєння та військової техніки, Асоціації “Українська оборонна та безпекова промисловість”.  

НАКО був активно залучений до роботи над законопроектом на всіх етапах та висловлював зауваження до попередньої редакції проекту закону. Рекомендації НАКО щодо мінімізації корупційних ризиків у системі державного оборонного замовлення, представлені у дослідженні “Реформа державного оборонного замовлення”, також були враховані під час роботи над законопроектом.