14 вересня 2020

Деякі корупційні ризики, озвучені НАКО, враховано, втім інші залишилися

11 вересня на офіційному сайті Кабінету Міністрів України було оприлюднено положення, яке регулює функції новоствореного Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості (далі – МінСтратегПром). Це Міністерство буде головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної військово-промислової політики. НАКО здійснював моніторинг нового міністерства і проаналізував попередній варіант Положення станом на серпень 2020-го року. Ми озвучили представникам уряду свої рекомендації щодо того, як знизити корупційні ризики стосовно функцій нового міністерства. Частину рекомендацій НАКО було враховано в останній версії Положення. 

Аналіз Положення, затвердженого 07.09.2020 засвідчує, що один з трьох виявлених НАКО ризиків був усунутий на підставі наданих нами рекомендацій. Зокрема, автори документу пристали на пропозицію чітко вказати вичерпний перелік “стратегічних галузей промисловості” (оборонно-промисловий комплекс, літакобудівна та ракетно-космічна галузі) та відмовились від ідеї передати новоствореному Міністерству низку повноважень Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, які не стосуються оборонно-промислового комплексу (наприклад, повноваження у сфері державного гірничого нагляду та поводження з вибуховими матеріалами). Крім того, з Положення виключили норми, що створювали загрозу незалежному функціонуванню системи публічних закупівель.

Застереження НАКО щодо необхідності перегляду повноважень МінСтратегПрома для запобігання надмірної концентрації в одному органі були враховані частково. З останньої редакції були прибрані функції нового міністерства щодо здійснення державного експортного контролю, однак цього замало для створення дієвої системи стримувань і противаг. Міністерство зберігатиме повноваження головного органу у сфері планування оборонних закупівель відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі», також керуватиме юридичними особами, що виконують замовлення за оборонними закупівлями, виступатиме  державним замовником науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт у сфері стратегічних галузей промисловості, оборонно-промислового комплексу.

Слід зауважити, що в положенні збережені типові для всіх міністерств повноваження по управлінню юридичними особами сфери управління – кадрова політика відносно призначення та звільнення керівників суб’єктів господарювання, утворення, ліквідація чи реорганізація таких суб’єктів, затвердження статутів (положень), контроль за їх дотриманням тощо. 

Рекомендації НАКО щодо необхідності зафіксувати принцип управління Міністерством юридичними суб’єктами і їхньої подальшої корпоратизації відповідно до стандартів корпоративного управління ОЕСР державними підприємствами не було враховано. Коли такий принцип не прописаний, існує вірогідність того, що методи управління залишаться неефективними та застарілими, а корпоратизація “Укроборонпрому” може уповільнитися або відтермінуватися. Цей ризик особливо високий у тому випадку, якщо відбудеться зміна менеджменту і якщо буде відтерміновано розгляд Парламентом законопроектів, які було вже представлено Верховній Раді. 

У сфері експортного контролю Міністерство планує мати повноваження з координації виконавчих органів, відповідальних за забезпечення експорту та імпорту товарів, робіт та послуг військового та подвійного призначення, залучення до виконання механізмів державної підтримки експорту у стратегічних галузях промисловості, контроль над ефективністю використання коштів юридичними особами, які входять до сфери управління Міністерства та виконанням програм та проектів експорту, пов’язаних з високотехнологічною промисловою продукцією. З огляду на те, що точний перелік юридичних осіб, які передаються до сфери управління Міністерства може бути сформований і підтверджений пізніше, доля спецекспортерів наразі залишається невизначеною.

Таким чином, після часткового врахування рекомендацій НАКО залишаються неврегульованими такі ризики:

  • Концентрація в одному органі державної влади повноважень з управління ОПК (в тому числі суб’єктами господарювання), формування державного оборонного замовлення, та визначення пріоритетних напрямів передових наукових розробок створює ситуацію конфлікту інтересів та може стати підґрунтям для зловживань та корупційних порушень.
  • Надання Міністерству широких повноважень з управління державними підприємствами сфери ОПК без закріплення перспектив реформування управління відповідно до Керівних принципів ОЕСР з корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності створить загрозу корпоратизації підприємств.

НАКО продовжить моніторити подальше становлення МінСтратегПрому, щоб уникнути надмірної концентрації повноважень в одному державному органі і сприяти впровадженню системи стримувань і противаг. НАКО рекомендує МінСтратегПрому розглянути Керівні принципи ОЕСР з корпоративного врядування державними підприємствами у питаннях, які стосуються повноважень Міністерства щодо управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі (ОПК), зафіксувати курс на продовження корпоратизації підприємств ОПК згідно з принципами ОЕСР з корпоративного врядування.

Повна версія аналізу НАКО Положення про МінСтратегПром наявна на сайті НАКО.

Нижче наводимо, яке було презентовано уряду у серпні 2020:

Аналіз положення про МінСтратегПром.docx