Розмови про корупцію, які лунають з боку Заходу, іноді більше нагадують виправдання для затримок у інтеграції України до євроатлантичних структур, аніж реальне відображення ситуації. З 2014 року країна здійснила значний поступ у реформах, що виходить за рамки «дитячих кроків», як це описано в деяких західних ЗМІ.
Це у своїй статті для Foreign Policy Magazine пише Олена Галушка, членкиня правління Центру протидії корупції в Україні.
Україна вже стала кандидатом на вступ до Європейського Союзу і неодноразово демонструвала свою готовність до інтеграції в НАТО. Однак питання вступу до Альянсу залишається невирішеним, не через недоліки в реформуванні – а через страх Заходу перед ескалацією конфлікту з Росією. Але історія показує, що поступки Росії не ведуть до миру – імперіалістичні амбіції Москви виходять за межі України.
Українці прагнуть верховенства права та боротьби з корупцією, орієнтуючись на кращі приклади європейських держав. Однак справедливо порівнювати Україну не з лідерами, а з іншими державами, що колись теж переживали подібні виклики. За останнє десятиліття Україна піднялася в індексі сприйняття корупції на 11 пунктів, досягнувши 36 у 2023 році, що перевищує або наближається до показників деяких країн-членів НАТО, таких як Туреччина (34) і Албанія (37).
Зокрема, реформи в оборонному секторі, які були прискорені скандалами, уже приносять відчутні результати. Нові агенції закупівель запроваджують прозорі процедури та усувають посередників, а онлайн-система ProZorro допомагає заощаджувати державні кошти.
Захід часто згадує корупційні скандали, але не підкреслює, що вони стосуються виключно внутрішніх коштів України та не впливають на використання західної допомоги. Важливо, що такі скандали стали поштовхом для інституційних змін, що зміцнюють українські демократичні інститути.
Врешті, причини затримки інтеграції України в НАТО полягають не в її недостатньому реформуванні, а в ілюзіях Заходу про те, що це може заспокоїти Росію. Однак лише інтеграція України в євроатлантичні структури може гарантувати безпеку не лише для неї, а й для всієї Європи.
Більше читайте за посиланням
Це у своїй статті для Foreign Policy Magazine пише Олена Галушка, членкиня правління Центру протидії корупції в Україні.
Україна вже стала кандидатом на вступ до Європейського Союзу і неодноразово демонструвала свою готовність до інтеграції в НАТО. Однак питання вступу до Альянсу залишається невирішеним, не через недоліки в реформуванні – а через страх Заходу перед ескалацією конфлікту з Росією. Але історія показує, що поступки Росії не ведуть до миру – імперіалістичні амбіції Москви виходять за межі України.
Українці прагнуть верховенства права та боротьби з корупцією, орієнтуючись на кращі приклади європейських держав. Однак справедливо порівнювати Україну не з лідерами, а з іншими державами, що колись теж переживали подібні виклики. За останнє десятиліття Україна піднялася в індексі сприйняття корупції на 11 пунктів, досягнувши 36 у 2023 році, що перевищує або наближається до показників деяких країн-членів НАТО, таких як Туреччина (34) і Албанія (37).
Зокрема, реформи в оборонному секторі, які були прискорені скандалами, уже приносять відчутні результати. Нові агенції закупівель запроваджують прозорі процедури та усувають посередників, а онлайн-система ProZorro допомагає заощаджувати державні кошти.
Захід часто згадує корупційні скандали, але не підкреслює, що вони стосуються виключно внутрішніх коштів України та не впливають на використання західної допомоги. Важливо, що такі скандали стали поштовхом для інституційних змін, що зміцнюють українські демократичні інститути.
Врешті, причини затримки інтеграції України в НАТО полягають не в її недостатньому реформуванні, а в ілюзіях Заходу про те, що це може заспокоїти Росію. Однак лише інтеграція України в євроатлантичні структури може гарантувати безпеку не лише для неї, а й для всієї Європи.
Більше читайте за посиланням