23 листопада 2018

Як протидіяти корупції у сфері безпеки і оборони, хто гальмує реформи у цьому секторі і чи потрібно реформувати державний конферн Укроборонпром?

Ці важливі питання і не лише Генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Олена Трегуб прокоментувала в ефірі Громадського радіо.

Ось ключові меседжі, які озвучила Генсек НАКО:

  • НАКО – спільна ініціатива Трансперенсі Британія і Трансперенсі Україна. Саме в Лондоні знаходиться глобальна програма Трансперенсі Інтернешнл, яка займається оборонним і безпековим сектором всіх країн світу. І вони дуже зацікавилися Україною саме після Майдану, початку конфлікту з Росією і анексії Криму. Вони зрозуміли, що оборонні бюджети почнуть рости. І це дійсно відбулося – в 4 рази виріс оборонний бюджет. Якщо у домайданні часи він був 34 млрд гривень до Майдану, то зараз він вже 168 млрд гривень. І враховуючи, що Україна оголосила, що країна рухається у напрямку НАТО та ЄС, зараз є можливість реформувати цей сектор так, щоб ці бюджети використовувалися ефективно.
  • Ведучий: Якщо говорити про корупцію в оборонному секторі, то цей сектор поділений, наприклад, між відомствами. Є Міністерство оборони України, є державний концерн «Укроборонпром», Ви конкретно чим займаєтеся?
  • Найбільшу увагу ми приділяємо Міністерству оборони, тому у них найбільше грошей з усіх відомств. У них 86 мільярдів гривень на рік у 2018-му році на їхні видатки. І ми підписали з ними Меморандум про співпрацю, ми працюємо в шести робочих групах Комітету реформ, зокрема, ми займаємося землями, житлом, медичними закупівлями, міжнародною допомогою – сферами такими чутливими. І другий наш основний фокус – це Укроборонпром, тому що цей концерн об’єднує 130 оборонних підприємств, це фактично вся державна оборонна промисловість України. І від них фактично залежить, яку якість озброєння отримають наші солдати на передовій. Від них також залежить, чи не буде якихось зловживань по експорту, тому що 85 відстоків їхніх надходжень – це експорт зброї. Тобто більшу частину свого прибутку вони отримують саме із зовнішніх ринків.
  • Чимало організацій, таких як Трансперенсі Інтернешнл в Лондоні, пильно стежать ща тим, щоб не було зловживань на світовому ринку зброї. Воно може призводити і до порушень прав людини, і до конфліктів, і до нестабільності в регіонах. Звичайно, Укроборонпром цікавить дуже багатьох. Зокрема, ми зараз займаємося в Укроборонпромі просуванням незалежного аудиту, зокрема, фінансового і юридичного, який, власне, скаже, в якому стані ці всі компанії, які очолює Укроборонпром, і що з ними фактично робити. Реформа полягає у тому, що як Ви знаєте, вже почалася кластерізація на напрямки, наприклад, суднобудівництво, але вона не несе фінансової незалежності для цих кластерів. І справжня реформа почнеться саме тоді, коли почнеться корпоратизація і приватизація тих компаній, які державі не потрібні, і також тоді, коли почнеться співпраця з міжнародними партнерами. Зокрема, США дуже зацікавлені зараз у потенційній співпраці з Укроборонпромом. І звичайно, краще управління державних компаній, великих, Укроборонпрому, які не будуть приватизовані, вони будуть знаходитися під керівництвом держави, але вони мають знаходитися під кращим управлінням, згідно стандартів ОЕСР.
  • Ведучий: Рівень корупції в оборонному секторі – це десь третина засекречених контрактів, чи скільки?
  • Ми проводили інтерв’ю з експертами, з тими, хто має доступ до державної таємниці, безпосередньо з Державним оборонним замовленням, яке в нас є засекречени майже повністю, на 90 відсотків. І ці люди також називали такі цифри: хтось казав 10, хтось казав 40. І ми виходимо десь на третину, по оцінках. Взагалі, тема секретності проходить таким важливим об’єднувальним чинником і в питанні Укроборонпрому, і Міноборони, і всього Державного оборонного замовлення. Якщо ніхто не знає, як витрачаються ці кошти, то можна лише уявити, які є корупційні спокуси. Коли, наприклад, можна закуповувати у компаній, які належать якимось чиновникам, де є конфлікт інтересів. Ми про це написали у нашому останньому дослідженні «Шість червоних прапорців» щодо корупційних ризиків у державних закупівлях, яке ми презентували спільно із НАТО та ЄС. І звичайно, що без зміни Закону про державну таємницю не буде ніякої реформи в оборонних закупівлях. Тому ми брали активну участь у розробці Закону про Національну безпеку, тому що цей Закон потягне за собою і інші закони, які змінять і правила закупівель, і правила щодо звітування фінансової частини сектору, і також змінить так само і СБУ, яке зараз займається охороною державної таємниці, і змінить охорону цієї таємниці і класифікацію того, що підпадає під Державну таємницю. Тому що зараз Закон говорить про те, що все, що стосується сектору, можна легко засекретити, і немає чітких критеріїв цього засекречення. Тобто вони є, але сама постанова щодо цих критеріїв є засекреченою.
  • У НАКО є чимало досігнень, тобто те, що ми конкретно змінили. Наприклад, у нашому звіті про корупцію у житловому будівництві у Міноборони, ми говорили про те, що шість компаній дивним чином отримали перемогу у багатьох тендерах, і ще й не виконують свої контракти належним чином. Після цього, через два тижні, Міністр оборони розірвав контракти із цими компаніями. Ми також наполягали на тому, щоб створили Наглядову Раду Укроборонпрому, тому що ми казали, що хочем їм допомогти реформуватися, але якщо в компаінї немає Наглядової Ради, немає підзвітності, тобто є лише менеджмент, який в ручному режимі керує, ми не будемо з ними працювати, і на нашу вимогу призначили Голову Наглядової Ради, і ми відновили співпрацю.
  • У НАКО є комітет, який складається із шести членів, трьох закордонних у трьох українських. Але також є секретаріат, який працює у Києві. Тобто на технічному рівні працює секретаріат, він допомагає цим інституціям реформуватися, але якщо цей метод надання консультацій і технічної допомоги не спрацьовує, тоді у нас завжди свій політичний вплив використовує наш Комітет, і створює зовнішній тиск, який забезпечує рух до реформ навіть якщо люди у цих інституціях не дуже хочуть рухатися у цьому напрямку, а більше хочуть про них розмовляти.
  • Ми бачимо, що є дуже багато інтересів корупційних на найвищих щаблях, і на середніх щаблях, і в регіонах, і на місцях. Наприклад, коли ми досліджували, чому землі Міноборони не описані досі, відомству належало під час розвалу Радянського союзу близько 60 тисяч гектарів, і зараз вони вже втратили частину цих земель. І як вони втратили? Наприклад, деякі землі, де зараз стоять будинки деяких сільських голів, то вони не мають навіть зараз документації, що вони колись належали Міноборони. І ця вся корупція робилася на місцях. Скажімо, міністр Полторак чи Муженко на це ніякого впливу не мали. Це дуже велика система, із дуже великими корупційними інтересами, і справа у тому, що можна просувати зміни, як робить це НАКО, але я погоджуюся із тим, що рух повільний.
  • Що зробити, щоб цей рух пришвидшився?
  • Думаю, вони самі відкриті до того, що з часом Укроборонпром має реформуватися у щось інше, і вони самі до цього приходять. Якщо раніше у них існував у Києві департамент, який перевіряв закупівлі, здійснені у концерні Укроборонпром. Наприклад, вони могли затримати закупівлю, якщо вважали, що директор якогось заводу, наприклад, у Львові, скуповує дорожче у десять разів, ніж треба, якісь деталі, для свого двигуна. Вони це робили у ручному режимі, і такий процес створював великі корупційні ризики. Зараз Укроборонпром від цього відмовився, вони покладають цю відповідальність на директорів, на керівників закупіввельних департаментів цих підприємств і також намагаються ввести більшу прозорість. Ми зараз з ними працюємо саме над цим процесом.

Прослухати розмову можна на сайті Громадського радіо.