14 березня 2021

Збройні сили України дали військовослужбовцям країни обіцянку – забезпечити їх якісним житлом безкоштовно і поряд з військовими базами. Однак, ця обіцянка так нею і залишилася, далекою від реалій життя, з якими доводиться стикатися військовослужбовцям і їхнім родинам. Черга на отримання житла в оборонному секторі налічує 47 000 осіб (станом на грудень 2019), тоді як військовослужбовці, які отримали житло, часто проживають у незареєстрованих будівлях, у квартирах незадовільної або низької якості або в районах, розташованих на занадто великій відстані від військових баз, де вони працюють. Ба більше, нереалістична обіцянка забезпечити житлом всіх військовослужбовців цементує систему хабарництва і шахрайства – часто найбільш надійних способів отримати житло – тоді як проблеми, пов’язані з будівництвом, незаконним привласненням ресурсів і відсутністю ефективного контролю над землями МОУ, впливають на державні витрати і, отже, на всіх громадян України.

У рамках свого попереднього аналізу у сфері забезпечення житлом військовослужбовців в Україні НАКО зосередив свою увагу на недоліках системи управління житлом в оборонному секторі, а також недоліках управління, які призводять до незадовільних результатів. На думку комітету, корупційні ризики і можливі корупційні схеми є одним із ключових чинників, які сприяють погіршенню ситуації з житлом для військовослужбовців. Ґрунтуючись на зазначеному аналізі, у цьому звіті йтиметься про конкретні корупційні схеми, обумовлені недоліками в управлінні нерухомим майном МОУ.

Три приклади, представлені в цьому звіті, ілюструють грубі порушення у процесі будівництва житла в оборонному секторі: представлення старих, занедбаних будівель як «нового» житла; втрата державних ресурсів і контролю над нерухомістю через можливу змову між чиновниками Міністерства оборони України та підрядниками; і значні збитки, спричинені діяльністю шахрая в Міністерстві оборони, якому вдалося здійснити несанкціонований продаж земель МОУ. Ці випадки відібрані не через їхній аномальний характер, а тому, що вони є яскравим прикладом, допомагають продемонструвати корупційні схеми та недоліки управління, які роблять їх можливими. Можна стверджувати, що в основі цього лежить відмова переглянути або скоригувати обіцянку забезпечити житлом усіх військовослужбовців, незважаючи на явні труднощі в її реалізації: здається, що сприйняття цього питання як належне блокує реформу, консервує шкідливі очікування і закріплює старі схеми.

Корупція у нерухомості Міноборони