Міністр оборони Рустем Умєров зайняв свою посаду після періоду підвищеної уваги до МОУ, коли його попередник Олексій Резніков подав у відставку на тлі корупційних скандалів. Ці скандали викликали серйозне занепокоєння щодо прозорості та підзвітності міністерства. Протягом року Умєрову довелося долати низку складних викликів, зокрема вести боротьбу з системною корупцією та реформувати процеси оборонних закупівель України. Нижче – детальний аналіз його діяльності за цей період, що грунтується на думках представників організацій громадянського суспільства, які стежать за оборонним сектором.
Відсутність масштабних корупційних скандалів
Одним із найважливіших досягнень Умєрова на посаді є відсутність великих корупційних скандалів, що стосуються його безпосередньо. Під керівництвом нового очільника Міністерство оборони не втрапило до інцидентів, подібних до скандалів з “куртками Резнікова" чи "яйцями Резнікова", які заплямували репутацію його попередника. Умєров зосередив увагу на боротьбі із корупцією в міністерстві, що було помітно завдяки арештам, здійсненим Службою безпеки України (СБУ). Здебільшого, йшлося про зловживання на рівні директорів департаментів. Хоча ці дії свідчать про певний прогрес, вони також вказують на постійні проблеми міністерства з вкоріненою корупцією. Проте відсутність захисту корупціонерів всередині міністерства демонструє, що Умєров націлений на очищення оборонного сектору, і його зусилля в цьому напрямку було визнано позитивним кроком уперед.
Виклики в реалізації ключових реформ
Попри активну боротьбу з корупцією, організації громадянського суспільства висловлюють занепокоєння щодо темпів і ефективності реформ, які очікувалися від Умєрова. Було сподівання, що він очолить системні зміни, які б запобігли виникненню корупції з самого початку. Хоча були створені дві агенції оборонних закупівель — одна для летальної зброї, а інша для нелетальних товарів, — ці структури досі не функціонують на повну потужність. Це головним чином пов’язано з відсутністю наглядових рад та неповною реформою системи оборонних закупівель. Міністерство оборони відповідає за розробку політик закупівель, щоб забезпечити українські збройні сили якісними товарами. Однак поточна система залишається неефективною. Хоча міністерство відійшло від придбання товарів за завищеними цінами (наприклад, яєць по 17 грн за штуку), все ж існують проблеми, як-от логістичні затримки та постачання зіпсованих продуктів на передову. Ці проблеми підкреслюють необхідність глибших структурних реформ для покращення системи закупівель і забезпечення своєчасного та якісного постачання для Збройних сил.
Проблеми внутрішньої комунікації та координації
Ще однією суттєвою проблемою в Міністерстві оборони за часів Умєрова є брак внутрішньої комунікації та координації між керівництвом міністерства. Умєров покладається на своїх радників і заступників у виконанні різних завдань, але часто виникають прогалини у координації між ними. Це призвело до неефективності у виконанні завдань міністерства – особливо в міжнародній співпраці, де чітка комунікація та узгодженість є вкрай важливими.
Слабкість у міжнародній взаємодії
Одним із напрямків, де лідерство Умєрова зазнало критики, є міжнародна співпраця. На відміну від свого попередника Резнікова, Умєров ще не створив єдиного центру в Міністерстві оборони, який би відповідав за міжнародну співпрацю. Замість цього кілька заступників міністрів і сам Умєров розділили ці обов’язки, що призвело до розмитості в роботі міністерства з міжнародними партнерами. Міжнародні угоди, укладені на високих рівнях, таких як Офіс президента або сам Умєров, потребують детального супроводу технічного персоналу, який може чітко визначити потреби України в обороні, кількість і терміни постачання. На жаль, ця технічна підготовка не завжди виконується належним чином. Наприклад, хоча Україна успішно забезпечила отримання винищувачів F-16, існують значні занепокоєння щодо модернізації цих літаків – зокрема щодо оновлення радіолокаційних систем, що підвищило б їхню ефективність у боротьбі з російськими повітряними силами. Відсутність чіткого супроводу цих технічних питань підриває зусилля України щодо максимального використання міжнародної оборонної допомоги.
Роль громадянського суспільства у висвітленні проблем
Одна з найтривожніших тенденцій, яку спостерігають організації громадянського суспільства, полягає в тому, що неурядові організації (НУО) та громадські групи часто виглядають більш поінформованими та активними, ніж саме Міністерство оборони у питаннях міжнародної допомоги. Наприклад, такі організації, як "Razom for Ukraine", пильно стежать за військовою допомогою США та аналізують, скільки коштів залишається доступними для оборони України. Вони часто піднімають питання раніше за Міністерство оборони, як-от ризик втрати майже 5 мільярдів доларів США – що демонструє проактивний підхід, який міністерство, здається, не завжди проявляє. Хоча це питання не є виключною відповідальністю Міністерства оборони — основну відповідальність несуть американські органи влади, — контраст між роботою активістів і реакцією міністерства разючий. Громадські групи, особливо в США, часто мають чіткіше уявлення про те, як використовувати міжнародну допомогу, тоді як Міністерство оборони виглядає повільнішим у вирішенні критичних питань.
Роль Антикорупційної ради при Міністерстві оборони
Створення Антикорупційної ради при Міністерстві оборони стало ще одним значним досягненням, яке відбулося після відставки Резнікова. Ця рада, до складу якої входять представники громадянського суспільства, була сформована у відповідь на корупційні скандали, що супроводжували період роботи міністра. Рада ефективно сприяє прозорості, забезпечує більший доступ до інформації та здійснює нагляд за процесами закупівель. Присутність ради безсумнівно ускладнила роботу корупціонерам, оскільки підвищений нагляд ускладнює їхню діяльність у міністерстві. Протягом року рада вивчала проблеми міністерства, надала безліч рекомендацій щодо покращення якості закупівель і забезпечила відбір членів наглядових рад, грунтуючись на доброчесності та репутації кандидатів. Ці зусилля сприяли більшій прозорості в міністерстві. І важливо, щоб рада продовжувала свою роботу протягом наступних двох років без затримок з боку керівництва Умєрова.
Потреба в чіткому плані реформ
Хоча цілком зрозуміло, що реалізація реформ під час війни є надзвичайно складним завданням, саме цього суспільство очікує від міністра Умєрова. Незважаючи на хаотичний і насичений перший рік роботи, тепер Умєров повинен представити покроковий план реформ, які він має намір здійснити. Цей план має містити чітко визначені терміни та зобов’язання впровадити суттєві зміни в оборонному секторі протягом наступного року. Крім того, Умєров повинен більше інформувати суспільство про те, як планує покращити внутрішню координацію в Міністерстві оборони. Нестача внутрішньої комунікації була повторюваною проблемою, і якщо не вирішити її, міністерство продовжить працювати неефективно. Умєров також має пояснити, як він планує покращити взаємодію з міжнародними партнерами, щоб Україна ефективно використовувала всю допомогу, яку отримує під час війни.
Висновок і перспективи на майбутнє
Перший рік роботи міністра Умєрова ознаменувався важливими кроками вперед, зокрема у боротьбі з корупцією та уникненні скандалів, які супроводжували його попередника. Проте залишаються значні виклики у реформуванні системи оборонних закупівель і покращенні внутрішньої координації в міністерстві. Хоча відсутність великих скандалів є позитивним знаком, темпи реформ були повільнішими, ніж очікувалося. І організації громадянського суспільства продовжують відігравати важливу роль у забезпеченні підзвітності міністерства. Надалі важливо, щоб Умєров зміцнив механізми міжнародної співпраці в Міністерстві оборони та прискорив реалізацію ключових реформ, особливо в сфері оборонних закупівель. Антикорупційна рада виявилася ефективним органом нагляду, і її робота має здобути більше підтримки, щоб забезпечити прозорість і підзвітність оборонного сектору України у ці критичні часи.
Зрештою, успіх Умєрова залежатиме не лише від його здатності підтримувати прозорість, але й від готовності представити чіткий план реформ і здійснити конкретні дії. Обговорення цього плану із суспільством і міжнародними партнерами та встановлення чітких, реальних термінів буде ключовими для підтримки суспільної довіри та забезпечення довгострокового підвищення обороноздатності України.