Це висновок нового аналізу НАКО, в якому ми обрали низку компаній та людей, що повʼязані з військово-промисловим комплексом РФ.
«Ростех», найвідоміша державна компанія Росії, не була засанкціонова одночасно і одразу всіма найосновнішими санкційними режимами. Приміром, Сполучені Штати та Україна наклали на Ростех обмеження до повномасштабного вторгнення, тоді як ЄС, Канада, Велика Британій, Австралія, Японія та Нова Зеландія – в перші дні після повномасштабного вторгнення. Швейцарія ж приєдналася до санкцій лише всередині 2023 року.
Холдингові компанії всередині Ростех накшталт Калашнікова чи Уралвагонзавода теж опинялися під санкціями в різний час. Втім найменше уваги приділено саме тим підприємствам, з яких власне складаються ці холдинги – вони, як правило, опиняються лише у санкційних списках України.
Приміром, поки Ростех та Уралвагонзавод перебувають під санкціями, їхнє дочірнє підприємство Уралтрансмаш, що виробляє самохідні гаубиці Мста-С, обмежені лише Україною та Сполученими Штатами.
Те саме можна помітити і щодо персональних санкцій. Як от незмінний директор підсанкційного Алмаз-Антей Ян Новіков. Щодо нього введено обмеження в низці країн, втім ЄС, Швейцарія, Австралія та Нова Зеландія й досі не наклали жодних обмежень. Аналогічна ситуація зберігається і щодо осіб, повʼязаних із виробництвом іранських безпілотників, – обмеження щодо них розосереджені, а їхня кількість варʼюється від одного санкційного режиму до іншого.
В підсумку аналізу понад 600 різних юридичних та фізичних осіб, НАКО дійшло трьох наступних висовків:
Україна і партнери не мають уніфікованого підходу до накладання санкцій. Різні санкційні режими підходять до накладання санкцій виходячи з власних міркувань та пріоритетів.
Санкції мають накладатися у більшій координації та узгодженні з усіма юрисдикціями. Процес повноцінного покриття санкціями однієї компанії може тривати роками, відтак це значно знижує ефективність санкцій вцілому.
Всі санкційні режими мають накладати санкції системно. Накладаючи санкції щодо певних компаній, країни мають також брати до уваги і осіб, повʼязаних з ними: акціонерів та керівництво.
Ознайомитися з аналізом можна за посиланням (англійською)
«Ростех», найвідоміша державна компанія Росії, не була засанкціонова одночасно і одразу всіма найосновнішими санкційними режимами. Приміром, Сполучені Штати та Україна наклали на Ростех обмеження до повномасштабного вторгнення, тоді як ЄС, Канада, Велика Британій, Австралія, Японія та Нова Зеландія – в перші дні після повномасштабного вторгнення. Швейцарія ж приєдналася до санкцій лише всередині 2023 року.
Холдингові компанії всередині Ростех накшталт Калашнікова чи Уралвагонзавода теж опинялися під санкціями в різний час. Втім найменше уваги приділено саме тим підприємствам, з яких власне складаються ці холдинги – вони, як правило, опиняються лише у санкційних списках України.
Приміром, поки Ростех та Уралвагонзавод перебувають під санкціями, їхнє дочірнє підприємство Уралтрансмаш, що виробляє самохідні гаубиці Мста-С, обмежені лише Україною та Сполученими Штатами.
Те саме можна помітити і щодо персональних санкцій. Як от незмінний директор підсанкційного Алмаз-Антей Ян Новіков. Щодо нього введено обмеження в низці країн, втім ЄС, Швейцарія, Австралія та Нова Зеландія й досі не наклали жодних обмежень. Аналогічна ситуація зберігається і щодо осіб, повʼязаних із виробництвом іранських безпілотників, – обмеження щодо них розосереджені, а їхня кількість варʼюється від одного санкційного режиму до іншого.
В підсумку аналізу понад 600 різних юридичних та фізичних осіб, НАКО дійшло трьох наступних висовків:
Україна і партнери не мають уніфікованого підходу до накладання санкцій. Різні санкційні режими підходять до накладання санкцій виходячи з власних міркувань та пріоритетів.
Санкції мають накладатися у більшій координації та узгодженні з усіма юрисдикціями. Процес повноцінного покриття санкціями однієї компанії може тривати роками, відтак це значно знижує ефективність санкцій вцілому.
Всі санкційні режими мають накладати санкції системно. Накладаючи санкції щодо певних компаній, країни мають також брати до уваги і осіб, повʼязаних з ними: акціонерів та керівництво.
Ознайомитися з аналізом можна за посиланням (англійською)
Аналітику підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».