Починаючи з 2019 року НАКО була спостерігачем процесу відборів на посади директорів низки підприємств тоді ще ДК Укроборонпром. Запровадження подібних конкурсів за участі громадськості мало на меті, передусім, “вивести з тіні” основні кадрові рішення керівництва концерну, дати змогу стороннім спостерігачам – представникам посольств країн-партнерів та громадянському суспільству – побачити на власні очі сам процес відбору і, за наявності питань чи думок, озвучити їх – як керівництву, так і потенційним кандидатам.
Участь громадськості в цьому процесі завжди були дорадча: ми аналізували кандидатів, ставили їм уточнюючі питання щодо їхньої доброчесності і корупційних ризиків, та, зрештою, висловлювали свої думки щодо підтримки чи непідтримки конкретних кандидатур. Висновки громадськості не завжди брали до уваги – прикладом цьому є Олексій Попов, призначений керівником ДП «Завод 410 ЦА» на початку 2020 року і звільнений шість днів по тому внаслідок скандалу. Ще на етапі конкурсів громадськість попереджала про ризики його кандидатури, втім тоді концерн проігнорував наші застереження.
З повномасштабним вторгненням конкурси зупинился, відновившись аж восени 2023 року. НАКО, як і раніше, приєдналася до цього процесу – у 2023 році ми брали участь в 12 з 13 конкурсів, де загалом розглянули 80 кандидатур. За підсумками цих відборів, ми підбили загальну статистику та основні тенденції цих конкурсів і готові поділитися нашим аналізом.
Методологія
НАКО аналізує всіх кандидатів на основі інформації з відкритих джерел: низки реєстрів, ЗМІ та інших ресурсів. Ми маємо три основні критерії оцінки: наявність кримінальних справ, корупційних правопорушень та потенційний ризики політичних звʼязків; та три рівні ризику: низький, середній та високий.
Такий простий аналіз ускладнюється низкою обʼєктивних і субʼєктивних факторів. Подекуди кандидат може й не мати ані підтверджених випадків корупції, ані кримінальних справ – втім, його публічна і непублічна діяльність все ж може нести потенційні ризики. Приміром, не маючи жодної кримінальної справи, кандидат може фігурувати у багатьох публікаціях в ЗМІ – сумнівних і не дуже, – що в будь-якому разі кидає певну тінь на доброчесність, однак не гарантує, що людина є недоброчесною. А отже оцінювання впирається в дещо вимушену дискрецію.
Наголосимо: враховуючи як сумнівний характер деяких публікацій, так і загальну природу правоохоронної і судової системи в Україні, наявність чи відсутність розслідувань, кримінальних проваджень та вироків суду говорить лише про наявність чи відсутність розслідувань, кримінальних проваджень та вироків суду. Іншими словами, НАКО допускає, що деякі факти, оприлюднені у ЗМІ можуть говорити про реальні корупційні випадки, які втім не зафіксовані правоохоронною системою з тієї чи іншої причини. І, навпаки, не всі публікації про корупцію відображають реальний факт корупції. Часто на моменті попереднього аналізу, кандидати з подібним бекграундом отримували оцінку середнього ризику.
НАКО також не аналізує кандидатів ізольовано – ми маємо право поставити питання, які, на нашу думку, допоможуть краще зрозуміти як потенційні так і фактичні ризики окремо взятої кандидатури. Відтак, фінальна оцінка ризику враховує і відповіді на наші питання.
Кандидати – хто вони?
За нашої участі було обрано 12 очільників різних підприємств з-поміж 80 кандидатів (які, подекуди, повторювалися двічі або тричі). З них, двоє жінок – це більше, аніж за всі попередні роки конкурсів разом.
Середній вік кандидатів – 47 років. В більшості, це люди зі ступенем спеціаліста і магістра в правознавстві, машинобудуванні, економіці, міжнародних відносинах та фінансах. Ті, хто здобули більше однієї освіти також цікавилися державним управлінням.
Чимало кандидатів або не зазначали знання мов, або, приміром, системно не вказували знання російської. Втім загалом, спектр володіння мовами варʼюється від однієї до чотирьох. На високому рівні англійською володіють 18,7%, середньому – 21,2%, а на базовому – 17,5%; решта – 42,5% – не вказали знання англійської. Додатково деякі кандидати вказували певні рівні володіння французькою, іспанською, німецькою, польською та італійською.
Не всі кандидати мали досвід в оборонно-промисловому комплексі, втім більшість – 72,5% працювали в цій сфері. Середній досвід роботи в ОПК усіх кандидатів – 10 років, найбільш досвідчений кандидат працював в цій галузі промисловості близько 46 років. 53,7% прийшли з топових керівних посад – це директори, заступники директорів та виконуючі обовʼязки. 22,5% кандидатів прийшли з суто приватного сектору, ще 28,7 – з державного, решта – мають досвід в обох секторах. 13,7% мали досвід роботи у сфері публічної політики (переважно в якості державних службовців різних рівнів).
Обрані на посади очільників підприємств АТ Українська оборонна промисловість в середньому молодші на пʼять років, переважно отримували освіту в сфері машинобудування (також як спеціалісти та магістри). Половина очільників підприємств не вказали знання англійської, інша половина демонструє різні рівні володіння цією мовою.
Абсолютно усі обрані кандидати працювали в ОПК та в минулому обіймали різні керівні посади, середній вік досвіду – 13,5 років. Наймолодшому очільнику підприємств 33 роки. Найбільш досвідчений керівник налічує 28 років досвіду. Жоден з очільників не мав досвіду роботи у суто приватному секторі.
Оцінка ризику
Порівняно з попередніми роками, відбір у 2023 році відрізняється загально низьким рівнем ризику більшості кандидатів. Лише 6,2% отримали негативну оцінку НАКО, тоді як ще 17,5% мали середній рівень ризику. Іншою важливою тенденцією є й те, що в переважній більшості оцінка ризику кандидатів не змінилася – тільки 10 кандидатів, за підсумками співбесід, перейшли з категорії середнього ризику у низький, а один, навпаки, змістився до ризикованішої категорії.
Загалом, 75,9% не мали очевидних політичних ризиків (а саме участі у виборах різних рівнів і/або звʼязків з політичними партіями). Зафіксованих корупційних ризиків не мають 81,25% кандидатів – йдеться як про адміністративні справи, так і потенційні випадки прямої чи непрямої корупції, зафіксованою або інспірованою в медіа різного ступеню достовірності (див. Методолія). Кримінальних справ не зафіксовано щодо 92,5% кандидатів.
Ті, кого у підсумку обрали очолювати низку підприємств Укроборонпрому, мали виключно низький ризик – щодо жодного не було зафіксовано, ані конкретних кримінальних справ, ані прикладів корупції. Водночас, присутні поодинокі випадки політичної активності в минулому і потенційних звʼязків з політичними силами.
І хоча відбір 2023 року й відрізняється від попередніх істотно низьким рівнем ризику, це, втім, не убезпечує від корупції в майбутньому та не гарантує ефективність роботи обраних людей загалом. За цим громадськість, і, зокрема, й НАКО ретельно стежитиме в майбутньому.