Наприкінці 2024 року український сектор безпеки та оборони “відзначився” двома гучними скандалами. Йдеться про непрозорі закупівлі боєприпасів Державною прикордонною службою України (ДПСУ) та проблеми з якістю вітчизняних мін для Збройних сил України (ЗСУ). Обидві ситуації привернули значну увагу громадськості, поставивши під сумнів ефективність системи закупівель і контролю якості оборонної продукції.
Непрозорі закупівлі ДПСУ: новий гравець із корупційними ризиками
29 листопада Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 1191-р, яким було перерозподілено 23 млрд гривень на закупівлю боєприпасів для Державної прикордонної служби України. Це рішення стало причиною шквалу критики, адже громадськість і експерти одразу звернули увагу на кілька потенційно небезпечних моментів.
Ключові проблеми:
– Посередник із вимогою 100% передоплати.
27 листопада ДПСУ отримала пропозицію від посередницької фірми щодо постачання великої партії боєприпасів. Ця фірма висунула умову повної передоплати без чітких гарантій.
– Обмежений час на перевірку.
На аналіз інформації про постачальника та перевірку якості товару було відведено лише 10 днів. Такий короткий термін унеможливлює повноцінну оцінку надійності контрагента.
– Відсутність прозорості.
Громадськість і медіа наголошують, що залучення нового постачальника без належної перевірки є ризикованим кроком. Понад те у медіа з'явилася інформація, що контрагентом ДПСУ має бути польська фірма ”PHU Lechmar”. Власники цієї фірми мають зареєстрованими на себе ще десятки інших компаній – “одноденок”. На думку журналістів, це класичний випадок фірми-прокладки, яка заключає контракт, а вже потім шукає можливості для його виконання. У 2023 році АОЗ вже мала справу з цією компанією, опісля чого вона потрапила до переліку ненадійних з ознаками шахрайства.
– Ігнорування напрацьованих механізмів.
На ринку закупівель озброєння вже діють такі структури, як Агенція оборонних закупівель (АОЗ) та «Укроборонпром» (і його спецімпортери), які мають багаторічний досвід у цій сфері. Обидві організації розробили механізми уникнення співпраці з ненадійними постачальниками, проте в цьому випадку їхні можливості були проігноровані.
Що викликає питання?
Експерти й антикорупційні організації висловлюють стурбованість через відсутність відповіді на низку критично важливих запитань, зокрема:
– Чи має постачальник необхідні ліцензії на торгівлю військовими товарами?
– Чи є у компанії складські потужності та готовий до огляду товар?
– Яка вартість боєприпасів і чи відповідає вона ринковим умовам?
– Яким буде графік поставок тощо
НАКО наголошує, що державні органи мають максимально прозоро пояснити свої рішення. Кабінет Міністрів і ДПСУ повинні надати громадськості повний перелік документів, пов’язаних із цим контрактом.
Проблеми з якістю вітчизняних мін: загроза життю військових
Ще однією серйозною проблемою стали 120-мм і 82-мм міни українського виробництва, які використовуються ЗСУ. Представники медіа й громадськості неодноразово повідомляли про серйозні недоліки в боєприпасах, що ставлять під загрозу життя українських військових.
Виявлені проблеми:
– Відхилення від точки прицілювання.
Під час випробувань зафіксовані випадки, коли міни відхилялися на 100–600 метрів від цілі.
– Невиходи та нерозриви.
Міни не завжди залишали ствол міномета, а в деяких випадках не вибухали навіть у цілі.
– Небезпечні дефекти.
Спостерігалися випадки догоряння пороху в стволі міномета, що створювало небезпеку для самих військових.
– Системні недоліки.
Проблеми із якістю порохів і підривників свідчать про порушення технологічних процесів на етапі виробництва.
Чому це сталося?
Ключова проблема полягає в низькому рівні контролю якості з боку військових представництв Міноборони, які відповідають за оцінку виробничих потужностей та якості готової продукції. Експерти також вказують на можливу корупційну складову в укладанні контрактів із виробниками, які не можуть забезпечити необхідний рівень продукції.
Вимоги громадськості та рішення
Громадськість і медіа закликають державу до рішучих дій для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Основні рекомендації:
Закупівлі для ДПСУ:
– Провести незалежний аудит контракту.
– Надати громадськості вичерпну інформацію про постачальника.
– Забезпечити сувору перевірку якості боєприпасів перед підписанням договорів.
Якість вітчизняних мін:
– Ініціювати розслідування щодо виробників і військових представництв.
– Реформувати політику контролю якості відповідно до стандартів НАТО.
– Ініціювати відповідні перевірки та забезпечити участь у них представників громадськості.
Висновок
Скандали у секторі безпеки та оборони підкреслюють необхідність реформування системи закупівель і контролю якості в Україні. Непрозорість рішень та проблеми з якістю озброєння ставлять під загрозу як національну безпеку, так і довіру міжнародних партнерів до України. В умовах війни важливо, щоб кожна гривня витрачалася ефективно, а кожна одиниця озброєння відповідала найвищим стандартам.