7 липня НАКО разом з партнерами презентували міждисциплінарне дослідження "Моніторинг рекомендацій та результатів досліджень із циклу "Невидимий батальйон 5.0". У ньому дослідники розглянули становище жінок і ґендерну рівність у військовій сфері, становище ветеранок в українському суспільстві, шляхи вирішення проблеми сексуальних домагань у військовій сфері в Україні.
Чисельність жінок у ЗСУ зростає динамічно
Відповідно до даних Міноборони України, станом на січень 2023 року безпосередньо у ЗСУ 31261 жінка. У 2013 році їх було 16214. Тобто, чисельність жінок у ЗСУ за цей час подвоїлася. При чому офіцерок з початку війни стало втричі більше: зараз їх 5112, а у 2013 році було 1633 жінки з офіцерськими званнями. Сержанток станом на січень цього року було 13747, у 2013-му їх було 4784. Солдаток – 12402 проти 9797 у 2013-му.
"Чисельність жінок у ЗСУ зростає, ми бачимо динаміку, і жінки поступово отримують більше доступу до вищих військових посад, поступово долається “скляна стеля”, констатувала під час презентації дослідження кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Тамара Марценюк.
За її словами, доступ до високих посад і звань у секторі оборони продовжує залишатися для жінок доволі закритим, але поступово цю скляну стелю вдається здалати. За останні роки в Україні з'явилися перші жінки з генеральським званням: Тетяна Остащенко, бригадна генералка медслужби, Людмила Шугалей, генералка-майорка медслужби і Юлія Лапутіна, генералка-майорка СБУ. Тож, є надія, що ця тенденція зберігатиметься й надалі.
Дослідниця зазначила, що майже всі військово-облікові спеціальності є відкритими для жінок, це суттєво інша ситуація, ніж була 8 років тому. І це відповідає міжнародним тенденціям: подібною була ситуація із інтеграцією жінок у збройні сили інших країн – наприклад, США і низки європейських країн.
У свою чергу керівниця аналітико-адвокаційного центру ГО “Юридична сотня” Марія Звягінцева зауважила, що хоч обмеження на доступ до офіцерських посад скасували, однак на законодавчому рівні ситуація не настільки хороша.
"Відповідно до положення про проходження військової служби, жінки можуть бути прийняті на службу за контрактом за наявності вакантних посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями-жінками. Практично аналогічне положення перебрали до себе заклади військової вищої освіти щодо вступу жінок на офіцерські посади. У лютому 2022 року набув чинності наказ Міноборони №50, який відкрив оці всі офіцерські посади", розповіла вона.
"Але тут не все так просто. Цей наказ відкриває всі офіцерські посади для жінок і фактично вносить зміни до наказу основного, який має обмежений гриф “для службового користування”. Тобто, якщо цей основний наказ змінять, так само для службового користування, перелік посад може звузитися. І потенційно через цю норму, що жінки можуть бути прийняті тільки на ті посади, які мають право заміщати військовослужбовці жінки, ситуація може погіршитися", застерегла юристка
Українське суспільство – за професійні збройні сили з доступом для жінок
У той же час дослідників обнадіюють результати опитування громадської думки: більшість українців погоджуються, що жінкам мають надати рівні з чоловіками можливості працювати в ЗСУ та інших військових формуваннях. “Якщо об'єднати відповіді “повністю погоджуюся”, “радше погоджуюся”, то станом на січень цього року це фактично 80% опитаного українського суспільства”, каже Тамара Марценюк.
Крім того, українське суспільство підтримує ідею професійних збройних сил з доступом жінок і чоловіків. Відповідаючи на запитання "Який варіант армії варто впроваджувати в Україні?", 66% опитаних обрали варіант “Призов і чоловіків, і жінок лише на добровільній основі (за контрактом)”.
"Відповіді серед жінок і чоловіків суттєво не відрізняються. "Призов усіх чоловіків та деяких жінок” – фактично такий варіант ми бачимо, що значно меншу має підтримку, хоча це на другому місці (12,8%). Призов лише чоловіків – 12%. Так званий ізраїльський варіант – призов усіх чоловіків, і всіх жінок – був і залишається мало популярним", поділилася Марценюк результатами опитування.
Її колега, незалежна гендерна експертка, випускниця кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” Анна Квіт розповіла про репрезентацію жінок-захисниць. За останні роки образ жінки-військовослужбовиці стає більш близьким і більш зрозумілим, це новий образ, який стає нормою в українському суспільстві, переконана дослідниця.
"Якщо подивитися на контент статей і відео про жінок на війні, то до питань жінок в ЗСУ і на війні підходять більш аналітично і навіть критично. Якщо у 2015 році фокус був більше на тому, що вони в принципі є і деякі з них бувають на передовій, то в 2022-23 роках медіа пишуть про жінок в ЗСУ і на передовій, вони піднімають питання умов служби для жінок, вони говорять про перспективи для кар'єрного зростання і перешкоди для жінок у військовій сфері", сказала вона.
Законодавство потребує змін щодо впровадження гендерної рівності
Керівниця аналітико-адвокаційного центру ГО “Юридична сотня” Марія Звягінцева розповіла про зміни в українському законодавстві. Так, набув чинності закон, який розширив підстави звільнення з військової служби. І поряд з вагітністю жінки та відпусткою по догляду за дитиною, які само собою стали підставою для звільнення з військової служби, так само може звільнитися хтось із подружжя військовослужбовців за їхнім власним вибором.
"Щодо відпусток, тут я маю зосередитися на законопроекті 5713, який був зареєстрований і наразі перебуває на доопрацюванні у комітетах ВРУ. Він передбачав досить багато змін щодо впровадження гендерної рівності на практиці. Деякі з його положень втратили актуальність щодо декретної відпустки для чоловіків, але деякі залишаються актуальними”, зазначила вона. І додала, що хоче на них наголосити, оскільки текст законопроекту можна доопрацювати до другого читання, привести його у відповідність до вимог часу.
"Є відпустка для чоловіка при народженні дитини. Вона надається відповідно до закону про відпустки, але не про відпустки військовослужбовців, які регулюються спеціальним нормативно-правовим актом. Військовослужбовці-чоловіки при народженні дитини цю відпустку взяти не можуть", каже юристка.
"Так само компенсація додаткових відпусток. У законі про соціальний і правовий захист військовослужбовців передбачено, що компенсація додаткових відпусток у тому числі надається жінкам, які мають дітей, хоча до Кодексу законів про працю ці додаткові відпустки, якщо дитині до 15 років, або якщо людина виховує дитину з інвалідністю, наприклад, їх може взяти один з подружжя, незалежно від того, чи це чоловік чи жінка. І відповідно оце обмеження по компенсації навіть додаткових відпусток, якщо вони надаються жінкам, автоматично навіть випадають з переліку самотні чоловіки-військовослужбовці, які виховують таку дитину. Може статися що завгодно: матір може бути позбавлена батьківських прав, вона може загинути, дитина залишається, а право таке обмежується.Тому законопроектом 5713 у тому числі пропонували поширити всі гарантії, щодо охорони дитинства, материнства і батьківства так само на жінок і чоловіків на рівних засадах”, зауважила вона.
Важлива освіта та просвіта для гендерно зумовленого насилля
Тамара Марценюк звернулася до теми протидії гендерно обумовленому насильству, сексуальним домаганням. За її словами, хоч існує гаряча лінія та телефони довіри Міноборони і Генштабу ЗСУ, позаштатні кол-центри органів військового управління ЗСУ, бійчині більше довіряють громадським організаціям і звертаються до них.
Доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” розповіла, що, зокрема, на гарячу лінію “Юрфем: підтримка” (проєкт Асоціації жінок-юристок “Юрфем”) звернулося 10 жінок-військових, і звернення переважно стосувалися сексуального насильства та дискримінації. До ГО “Ла Страда – УКраїна”, яка має відому велику Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, минулого року надійшло 147 звернень щодо сексуальних домагань та сексуального насильства, серед них два стосувалися сексуального насильства на військовій службі: зґвалтування військовослужбовиці під час проходження військової служби і сексуальне домагання командиром під час проходження військової служби. Ще одна жінка щодо сексуальних домагань звернулася на гарячу лінію “Юридичної сотні”.
“Юрфем: підтримка” проводжає чотири справи, які стосуються сексцального насильства, вчиненого щодо військових жінок. Нам дуже важливо мати позитивні судові рішення. В Україні це те, чого бракує й загалом щодо домагання на ринку праці в широкому розумінні. А оскільки сектор безпеки й оборони стає все більш важливою складовою ринку праці, тому на це варто звернути ще більше уваги. Не всі постраждалі від сексуального насильства готові звертатися, але такі звернення вже є, стіна мовчання поступово пробивається”, зазначила Марценюк.
Вона підкреслила важливість освіти та просвіти для гендерно зумовленого насилля. “Ми розробили на платформі “Прометеус” онлайн курс “Гендерна рівність та протидія сексуальним домаганням у військовій сфері. Цей курс фактично за два роки пройшли більше 20 тис людей і отримали сертифікати. Це доволі великий показник як для такого курсу на таку непросту тематику, зокрема це тому що Департамент військової освіти й науки МОУ рекомендував своїм вищим військовим закладам і військовим структурним підрозділам закладів освіти включити його до планів роботи з курсантами. Дуже важливо й далі популяризувати подібну освіту, подібні курси для того, щоб протидіяти сексуальному насильству і різним формам гендерно зумовленого насильства в секторі безпеки й оборони”, зауважила дослідниця.
Керівниця з досліджень і вироблення політик НАКО Світлана Мусіяка зазначила, що НАКО дадала гендерний напрям до портфоліо своїх досліджень два роки тому. Але приділяти увагу цій темі стала від самого початку діяльності, з 2016 року. І реалізувала кілька успішних проектів.
“Серед проектів – методологія гендерного аудиту бюджетних програм у секторі безпеки та оборони, дослідження кар'єрного шляху жінок на прикладі сухопутних військ, "яке з безпекових міркувань не стали робити публічним". Крім того, ми нещодавно презентували соціологічне дослідження, яке виконане разом із Українським ветеранським фондом та соціологічною групою “Рейтинг”. У якому звертали увагу на випадки та на ставлення населення до дискримінованих груп, до вразливих груп в ЗСУ”, розповіла вона.
Вона висловила подяку Юридичній сотні, Невидимому Батальйону / Invisible Battalion, Інституту гендерних програм, експертам, експерткам, дослідникам, дослідницям, “які долучилися до проведення та розробки нового важливого аналітичного продукту”.
"Ми продовжуємо нашу адвокаційну роботу і в партнерстві з потужними дослідницькими ініціативами реалізуємо комунікаційні кампанії. Які спрямовані на те, щоби Україна мала сталий прогрес в реалізації гендерної рівності у ЗСУ", зазначила Мусіяка.
Дослідження "Моніторинг рекомендацій та результатів досліджень із циклу "Невидимий батальйон", виконаного в межах проєкту НАКО “Просування гендерної рівності в ЗСУ” за підтримки Спеціального оборонного радника Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (Office of United Kingdom Special Defence Advisor: Ukraine).