17 жовтня НАКО презентувала аналітичний матеріал про іноземні компоненти у північнокорейській ракеті KN-23/24, яку також називають «квазі-Іскандером». Експерти НАКО дослідили уламки ракети, збитої над Полтавщиною у вересні 2024 року.
У KN-23/24 виявили західну мікроелектроніку, виготовлену в 2021–2023 роках. Більшість компонентів має маркування американських компаній. Загалом фахівцям вдалось ідентифікувати виробників із чотирьох країн — США, Нідерландів, Швейцарії та Великої Британії.
У північнокорейській ракеті знайшли електричні трансформатори, діоди, транзистори, світлочутливі напівпровідникові прилади та, найважливіше, — програмовані інтегральні мікросхеми. «Абсолютно всі проаналізовані компоненти підпадають під систему експортного контролю, яку запровадили щодо Росії після повномасштабного вторгнення в Україну. Подібні, хоча і не ідентичні обмеження діяли проти Північної Кореї задовго до цього», — наголосила Вікторія Вишнівська, старша дослідниця НАКО.
Наприклад, у «квазі-Іскандері» знайшли мікросхему 2021 року виробництва. Вона підпадає під перший рівень експортного контролю у класифікації, яку США, Британія, Японія та ЄС розробили проти Росії. Крім того, цей мікрочіп є стратегічно важливим компонентом з точки зору окремого експортного контролю США.
Росія, Північна Корея, Іран обмінюються не лише зброєю, але і технологіями. Їхня науково-виробнича співпраця посилюється і вже у найближчому майбутньому може стати загрозою для західних країн. «Росія покращила точність і опірність до РЕБів власних “Іскандерів”, і я підозрюю, що ця ж робота ведеться так само з удосконалення північнокорейських ракет, які є в доступі у російської армії. Так само йде обмін на рівні програм по БПЛА — це те, що Росія вже зробила з Іраном. Ця велика конфігурація посилення військової спроможності і технологічності засобів ураження між терористичними режимами — це велика проблема для всього демократичного світу», — застеріг Владислав Власюк, Уповноважений президента України з питань санкційної політики.
Чи можна зупинити потік західної мікроелектроніки до країн «вісі зла»?
За словами виконавчої директорки НАКО Олени Трегуб, сьогодні виробники критичних технологій не несуть жодної відповідальності за те, що їхня продукція потрапляє у Росію. За 2,5 роки повномасштабної війни обсяги постачання західних технологій до РФ не зменшилися, а деякі компанії навіть наростили продажі. Тож західні країни мають на законодавчому рівні зобовʼязати компанії ретельніше відстежувати кінцевих покупців.
«Іран був під санкціями понад 30 років, але все одно зміг виробляти “Шахеди”, подекуди використовуючи вкрадені на початку 2000-х років двигуни. Північна Корея під санкціями далеко не перший рік, але отримала чипи 2023 року, а скоріше за все і 2024 року. Тому повноцінно обмежити рух мікроелектроніки в авторитарні країни неможливо. Ми можемо лише зробити ці процеси для них складними», — зауважила Вишнівська.
Країни-партнери мають створити майданчик для координації та обміну інформацією на міждержавному рівні, щоб синхронізувати санкційну політику. Не менш важливою є і роль бізнесу. «Жоден державний орган, жоден громадський проєкт, жодне об’єднання не побачить ланцюжки постачання так, як їх бачать виробники. Вони мають системи штучного інтелекту, вони можуть аналізувати великі дані. У них є можливості побачити, куди потрапить їхній верстат, мікрочіп і так далі», — сказала Агія Загребельська, директорка з розвитку партнерств Ради економічної безпеки України. Однак великий бізнес навряд буде реагувати, доки не буде загрози покарання.
Прочитати аналіз, присвячений західним компонентам у північнокорейській ракеті, можна за посиланням.
Дякуємо за підтримку в організації презентації Українському кризовому медіа-центру.