1 травня 2026 року Незалежна антикорупційна комісія провела круглий стіл «Прибираючи дірки у санкціях: як послабити ВПК, енергетику і тіньовий флот РФ». Учасники події обговорили, які прогалини лишаються у санкційній політиці проти Росії і як зробити обмеження більш ефективними. А також – які саме інструменти можна використовувати для посилення ефективності цих обмежень.
Спікерами круглого столу були:
- Тарас Боєцький, заступник начальника управління — начальник відділу координації санкційної політики МЗС України;
- Вікторія Вишнівська, старша дослідниця Незалежної антикорупційної комісії (НАКО);
- Павло Шкуренко, експерт з питань санкційної політики KSE Institute;
- Олександр Моісеєнко, заступник головного редактора United24 Media, розслідувач;
- Михайло Бабійчук, генеральний менеджер у сфері безпеки та стійкості DiXi Group;
- Станіслав Брус, представник коаліції B4Ukraine;
- Ігор Крупка, керівник аналітичного відділу Мережі «АНТС»;
- Олег Савицький, стратегічний радник Razom We Stand.
20-й пакет санкцій ЄС проти Росії став одним із найпотужніших за змістом та обсягом. На цьому наголосив Тарас Боєцький, начальник відділу координації санкційної політики МЗС України. Попри політичні складнощі довкола ухвалення цього пакету, ЄС вдалося охопити різні сфери. Під обмеження потрапили 58 виробників озброєння, зокрема дронів. А також 16 компаній із третіх країн, які допомагали Росії отримувати доступ до західних технологій. Україна вже працює над «віддзеркаленням» санкцій ЄС, повідомив Боєцький.
«Варто відзначити, що Європейський Союз уже запровадив санкції проти 632 морських суден так званого тіньового флоту. Заходи спрямовані проти танкерів, які обходять механізм обмеження цін на нафту, транспортують для Росії військове обладнання або викрадене українське зерно. Ми будемо домагатися, щоб санкції поширювалися не лише на викрадені ресурси України, як-от зерно, а й на інші ресурси, які Російська Федерація викрадає з тимчасово окупованих територій», — сказав Тарас Боєцький.
Російський тіньовий флот налічує від 800 до 1400 танкерів — до 20% світового флоту, зазначив Ігор Крупка, керівник аналітичного відділу мережі «АНТС». Наразі щонайменше 200–400 суден залишаються поза санкціями. «Росія намагається обійти запроваджені санкції і постійно змінює прапори, реєстрацію кораблів, екіпажі та назви. Тому є потреба постійно спостерігати й відслідковувати кількість цих танкерів», — пояснив він.
Державна корпорація «Ростех», що забезпечує 50% озброєння та військової техніки РФ, об’єднує щонайменше 492 підприємства. Це свідчать дані Незалежної антикорупційної комісії, якими поділилась старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська. Підприємства «Ростеху» засанкціоновані нерівномірно через особливості санкційних режимів у різних країнах. Так, Британія запровадила обмеження проти 5% підприємств, Євросоюз — проти 22%. США — проти 45% компаній, водночас пʼяту частину цих обмежень складає експортний контроль. «Це важлива історія, тому що санкції передбачають одні наслідки, експортний контроль — інакші. Експортний контроль забороняє постачати певні типи товарів цим підприємствам», — пояснила Вишнівська.
Санкції проти ВПК не дають швидкого результату, але поступово підвищують ціну війни для Росії. Павло Шкуренко, експерт із санкційної політики KSE Institute, звернув увагу на два тренди, що свідчать про ефективність обмежень. Доступ до західних високотехнологічних компонентів стає для Росії складнішим і дорожчим. Тож їх намагаються заміщувати китайськими компонентами. Водночас військові підприємства конкурують з цивільним сектором за західні технології, через що економіка та технологічний розвиток РФ сповільнюються.
У Росії зростають витрати на обхід санкцій, а прибутки від експорту падають. Це розповів Олександр Моісеєнко, заступник головного редактора United24 Media, посилаючись на внутрішні документи російських підприємств. Логістика через треті країни збільшує витрати щонайменше на 20%, а платежі стають складнішими через ризик вторинних санкцій. У деяких галузях експорт скоротився у 2–2,5 раза, а виробничий потенціал — до 40–50%. «По багатьох секторах відбувається фактична деградація промисловості», — зазначив Моісеєнко.
За словами Михайла Бабійчука, генерального менеджера із безпеки та стійкості DiXi Group, прогалиною енергетичних санкцій залишається атомна галузь. «Росатом має у своєму складі компанії, що виробляють товари подвійного призначення, працюють із програмним забезпеченням і з різними напрямками, які так чи інакше інтегровані в економіку та енергетику європейських країн. За рахунок цього відбувається, на жаль, і політичний вплив на ці країни», — поділився Бабійчук.
Росія намагається самостійно будувати LNG-танкери, однак не має для цього необхідних спроможностей, поділився Олег Савицький, стратегічний радник Razom We Stand. Йдеться насамперед про французьку технологію виготовлення кріогенних мембран. Важливо не дати Росії доступу до цих рішень, щоб відсікти її від світового ринку скрапленого природного газу, пояснив Савицький.
Ключем до посилення санкцій є тиск громадянського суспільства. Це зазначив Станіслав Брус, представник B4Ukraine — міжнародної коаліції, що має на меті позбавити фінансування російську воєнну машину. Основним інструментом B4Ukraine є адвокація. Її завдання — стимулювати урядовців за кордоном до подальших дій у протистоянні збройній агресії Російської Федерації. «Санкції з’являються, коли є політична воля. А вона формується під впливом публічного дискурсу та організованого тиску громадянського суспільства. І ми безпосередньо працюємо над тим, щоб його створювати», — сказав Брус.
Захід організований Незалежною антикорупційною комісією за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».